Метод Ван-дер-Пау

Ван-дер-Пау вирішив завдання про вимірювання електричного питомого опору і постійної Холла для напівпровідникових пластин будь-якої геометричної форми. Запропонований ним метод виявився простий в реалізації і тому отримав широке поширення. Суть його полягає в наступному. На периферії плоскопараллельної пластини товщиною d (до її торців) закріплюються чотири контакту (див. рис. 333333). Через контакти 1 і 2 до зразка підводиться струм I, а між контактами 3 і 124 буде падіння напруги U₃₄. Відношення цих величин матиме розмірність електричного опору:

, (1.56)

Тепер змінимо схему вимірів: пропустимо струм між контактами 2 і 3, а напруга виміряємо між контактами 1 і 4. У цій ситуації аналогічна величина з розмірністю опору дорівнює:

, (1.6767)

Рис.12. Розміщення зондів на зразку довільної форми при вимірах методом Ван-дер-Пау провідності (а) і е.р.с. Холла (б).

Для вимірювання постійної Холла вибираються інші пари контактів (конфігурація контактів близька до схрещеної): через 1 і 3 пропускається струм I, а між 2 і 4 вимірюється напруга U₁₃₂₄. Опір, який визначається по відношенню цих величин

, (1.7878)

зміниться на величину ΔR13, 24, якщо перпендикулярно площини пластини включити однорідне магнітне поле B. Можна показати, що постійна Холла в цьому випадку буде дорівнює:

, (1.876)