Розповідь учителя

Економічна та суспільно-політична криза 1921 р. змусила біль­шовицьке керівництво терміново переглянути економічну політику, особливо щодо селянства. Перехід до нової економічної політики (НЕП) ще 1920 р. пропонував здійснити JI. Троцький, але його про­позиції замінити продрозкладку податковою системою не підтримав більшовицький ЦК. Та вже навесні 1921 р. Ленін спромігся пере­конати партійне керівництво в необхідності зміни економічної по­літики.

Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.

Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію «Про заміну прод- розкладки продподатком». Податок установлювався вдвічі меншим; ніж розмір продрозкладки, передбаченої на 1921 р.

Згодом селянам було дозволено продавати надлишок продукції на ринку, організовувати кооперативи, а також орендувати землю та ви­користовувати найману працю.

Відповідно в промисловості було проведено децентралізацію управ­ління, підприємства об'єднувалися у трести й переводилися на гос­подарський розрахунок, деякі підприємства поверталися колишнім власникам, упроваджувалася відрядна оплата праці, дозволялась оренда, залучався іноземний капітал через створення концесій та спільних підприємств.

Запроваджені заходи сприяли відродженню ринкових відносин, фактично ліквідованих за доби «воєнного комунізму». Із метою їх нормального функціонування запроваджувалася нова система опо­даткування, вводилася конвертована грошова одиниця — червінець, забезпечений золотом. 1 червінець дорівнював 10 золотим карбован­цям. Для розвитку торгівлі всіх форм власності створювалися кращі умови.

Але більшість більшовицького керівництва вважало неп тимча­совою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соці­алізму, і не бажало відмовлятися від комуністичних ідей. Основні економічні важелі залишалися в його руках. Зберігався значний державний сектор (важка та більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля була державною монополією, діяв єдиний держа­вний банк, держава формувала ціни на сільськогосподарську і проми­слову продукцію. Уся повнота влади в країні належала РКП(б).