Поняття форми держави

Курсова робота

на тему:

“Форми держави”

ПЛАН

Вступ

1. Поняття форми держави

2. Структура форм держави. Форма державного управління

3. Нетипові форми правління в сучасних державах

4. Поняття форми державного устрою

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Кожна держава, як і будь-яке інше соціальне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами.

Спосіб або порядок організації та здійснення державної влади відображає поняття – форма держави. Складовими елементами (чи ознаками) форми держави є: форма державного правління - спосіб організації вищої державної влади; форма державного устрою – спосіб поділу держави на певні складові частини і розподілу влади між нею та цими частинами; державний (політичний) режим – спосіб здійснення державної влади певними методами та способами.

Питання про форми держави є питанням, як організована державна влада, які застосовуються методи управління державою і суспільством в цілому. Форма держави є спосіб її існування і функціонування. Держава є політичною формою економічного і соціального розвитку суспільства.

Ці три форми держави дають нам певну характеристику держави, з різних контекстів. Ми можемо дізнатися про державу багато інформації, що нас цікавить. У даній роботі розглянемо докладніше ці питання.

Сучасне українське суспільство переживає процес усебічної трансформації - від тоталітарного до демократичного, від частини єдиної імперії до самостійної державності. Активні процеси розбудови суверенної української держави вимагають глибокого знання і розуміння основних принципів, ідей, закономірностей, що відбуваються у суспільстві і знаходять своє відображення у розвитку теорії держави і права.

Особливого значення на сучасному етапі розвитку України набуває питання про форму держави. Адже воно стосується найважливіших аспектів організації і діяльності молодої суверенної держави.

Категорія "форма держави" є важливим поняттям загальної теорії держави та права, а також однією з найважливіших характеристик ладу будь-якої країни. В ній виявляються особливості організації влади, відбивається співвідношення окремих ланок державного механізму.

Форма держави - це сукупність найбільш загальних ознак держави, які зумовлені інституціональними і територіальними особливостями організації влади. Нерідко форма держави сприймається як сукупність саме таких способів. Сутність тієї чи іншої держави проявляється у різних її формах. Цю сутність утворюють форми правління (республіка, монархія), форми національного державного устрою (унітарна, конфедеральна), а також державний політичний режим (демократичний, авторитарний).

Мета даної роботи - розглянути категорію "форма держави" та тенденції її розвитку на сучасному етапі. Адже вірне розуміння правильних теоретичних положень, які виходять з аналізу світового досвіду державно-правового будівництва, застосування їх адекватно до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форми Української держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт цього суспільства.

Поняття форми держави

Розглядаючи державу, як складний суспільний феномен, необхідно знати поняття, яке давало б уявлення про основні характеристики тієї чи іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади.

Таким поняттям є категорія "форми держави". Отже, форма держави -це спосіб, порядок організації і здійснення державної влади. Вона включає в себе три елементи:

· форма державного правління - спосіб, або порядок організації та взаємодії вищих органів державної влади;

· форма державного устрою - порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;

· форма державного режиму - порядок здійснення державної влади певними способами і методами.

Таким чином, форма держави - це складне поняття, що характеризує державу з точки існуючих у ній форм правління, державного устою та державного режиму [3, c.27].

Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Всі її елементи мають правову основу - вони фіксуються у конституції, законах та підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституції положення і реальна дійсність можуть не збігатися і не відповідати дійсному характеру існуючих відносин. Слід відзначити, що поняття форми держави, як певної структури, не означає механічної довільної сукупності елементів, що її утворюють. Форма держави означає єдність, взаємообумовленність об'єднаних у ній елементів, у результаті чого народжується нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому форма правління і державний устрій характеризують, головним чином структурний аспект форми

держави, а державний режим - її функціональний аспект. В цілому форми, держави - це така категорія, яка характеризує єдність структури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади.

Потреба у визначенні поняття, яке було б достатньо ємним і давало б загальну уяву про основні характеристики тієї чи іншої держави, про шляхи здійснення в ній державної влади виникла вже в давні часи - на Древньому Сході і в Древніх Греції та Римі. Таким поняттям і стала категорія "форма держави", але в нього в різні часи різними дослідниками вкладався неоднаковий зміст.

З древніх часів найбільш відомою класифікацією форми держави була та, яку дав Арістотель. Він поділяв форми держави у відповідності до двох ознак:

а) кількості тих, хто править (один, декілька, багато);

б) у інтересах кого (скількох) здійснюється правління.

Остання ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править). Правильними формами у нього були: монархія, аристократія, політія; неправильними - тиранія, олігархія, демократія [2, c.36].

У новий час питання про форму держави пов'язане перш за все з ім'ям Ш.Л.Монтеск'є.

Ш.Л.Монтеск'є під формою держави розумів ті фактори, що визначають методи здійснення державної влади.

На цій основі він визначав такі конкретні форми держави:

1) республіка, як форму держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості як доброчесність і рівність;

2) монархія (основа влади - честь);

3) деспотія (основа влади - страх).

Таким чином під формою держави Монтеск'є фактично розумів лише те, що у сучасній науці зветься державним (політичним) режимом.

Ж. Ж. Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищих державних органів і на цій основі виділяв:

1) монархію - форму держави, в якій владу здійснює одна особа;

2) арметократію - в якій владу здійснює невелика група осіб;

3) демократію - в якій владу здійснюють всі.

Як видно, беручи за основу визначення форм держави ознаку організації вищих органів держави, Руссо за форму держави розглядав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління.

Категорія "форма держави" є однією з найважливіших і ємним понять державознавства. Вона покликана констатувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозв'язків, що характеризують державу як суспільний феномен [6, c.105].

Найбільш значущі ознаки держав, які в своїй сукупності розкривають найважливіші характеристики форм держави, об'єднуються в такі групи:

1. Ознаки, що характеризують порядок організації і взаємодії вищих органів державної влади і управління.

Сукупність цих ознак зветься формою державного правління.

Цікаво, що дослідники, які працювали в царській Росії і в перші роки після жовтня 1917 року, визначали форму держави виключно на основі ознак форми правління. Це давало їм змогу визначити значну кількість можливих державних форм:

а) деспотія - форма, при якій формально не існує державних органів, що сприяли монархові у здійсненні його суверенної влади;

б) самодержавство - юридично існує орган, який сприяє монархові у здійсненні його суверенної влади (наприклад, Державна Рада, Рада Міністрів);

в) дуалістична монархія - політику уряду визнає монарх (так звана конституційна монархія у вузькому значенні слова);

г) парламентська монархія - політику уряду визнає парламент;

д) парламентська республіка - політику уряду визнає парламент;

є) представницько-безпосередня республіка - здійсненню суверенної влади народу сприяє парламент з остаточною законодавчою владою;

е) президентська (або дуалістична) республіка - політику уряду визнає

президент.

При всій складності і заплутаності такої класифікації не виключалися ще й перехідні, змішані і навіть "замасковані" державні форми.

Такий підхід, зосереджуючи увагу тільки на питаннях організації і діяльності вищих органів державної влади, не враховує інших головних характеристик держави - державного устрою, державного режиму. Тому викладена точка зору не може бути визнана основною для визначення форми держави, але, в певній мірі, корисна при вивченні особливостей різних підходів до визначення форми державного правління [8, c.97].

2. Ознаки, що характеризують територіальний устрій держави та відповідну організацію державних органів, перш за все співвідношення держави як цілого з її складовими частинами.

Ця сукупність ознак розкриває форму державного устрою.

3. Ознаки, що розкривають форми і методи здійснення державної влади. Сукупність цієї групи ознак характеризує державно-правовий режим. Таким чином, форма держави - це складне поняття, що характеризує

державу з точки зору існуючих в ній форми правління, державного устрою та

державно-правового режиму.

Форма держави має завжди відповідне правове закріплення. Всі її елементи (форма правління, державний устрій, державний режим) мають правову основу - вони фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах.

Але треба мати на увазі, що зміст правових настанов не завжди відповідає дійсному характеру існуючих відносин.

Як вже зазначалося в юридичній літературі, існують й інші думки щодо змісту категорії "форми держави". Одні з них зводять зміст форми держави до характеристики форми правління (так звана форма держави у вузькому значенні слова). Інші в якості форми держави розглядають сукупність форм правління та територіальної організації держави без врахування державного режиму і т. д. Але ці позиції не знайшли широкої підтримки в більшості дослідників.

Слід зазначити, що поняття форми держави як певної структури, не означає механічної, довільної сукупності елементів, що її утворюють. Форма держави відображує єдність, взаємозумовленість об'єднаних в ній елементів, в результаті чого народжується нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів.