Історичні та культурні особливості розвитку Данії, Швеції та Норвегії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім.

В. Чорновола

Кафедра туризму

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація туристичних подорожей»

на тему: «Організація туристично-пізнавальної подорожі в Скандинавські країни»

Студента 2 курсу 22 групи

напряму підготовки туризм

спеціальності туризм

Лапана О. І.

Керівник к.геогр.н., доц.

Чорненька Н. В.

Національна шкала --------

Кількість балів: Оцінка: ECTS

Члени комісії

м. Львів – 2015 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..............

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи туризму в Скандинавських країнах………..

1.1 Історичні та культурні особливості розвитку Данії, Швеції та Норвегії.

1.2 Нормативно-правове регулювання туристичної галузі в країнах Скандинавії. Діяльність держави в туристичному секторі економіки……….

1.3 Показники розвитку туризму в досліджуваному регіоні………………....

РОЗДІЛ 2. Аналіз специфіки організації туристично-пізнавальної подорожі в Скандинавські країни……………………………………………………………

2.1 Характеристика туристичного продукту та ресурсів для культурно-пізнавального туризму в Данії, Швеції, Норвегії

2.1.1 Туристичні ресурси Данії…………………………………………………

2.1.2 Туристичні ресурси Швеції……………………………………………….

2.1.3 Туристичні ресурси Норвегії………………………………………………

2.2 Розвиненість інфраструктури скандинавських країн ………….………..

2.3 Пропозиції туристичних підприємств…………..…………………………

РОЗДІЛ 3. Перспективи та рекомендації щодо розвитку організації культурно-пізнавального туризму до країн Скандинавії …………………...

3.1 Розробка культурно-пізнавального туру країнами Скандинавського регіону………………………………………………………………………………

3.2 Перспективи та рекомендації щодо туризму в аналізованих країнах……

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи туризму в Скандинавських країнах

Історичні та культурні особливості розвитку Данії, Швеції та Норвегії.

Данія - одна з найстаріших країн Європи та найдавніше королівство у світі. Діючий монарх, Королева Маргрет II, була коронована в квітні 1972 року, представляє найстарішу монархію у Європі, яка сягає початку 900 року н.е. та короля вікінгів Горма.

Своє місце в європейській історії Данія починає займати з епохи вікінгів, близько 800 року до н. е., коли вони стали відомі розореннями церков та монастирів. В 878 році данці завоювали північну та східну Англію, а в 11 сторіччі король Канут (1014-35) став правителем розширеного королівства, яке включало сьогоденну територію Данії, Англії, Норвегії, південної Швеції та частково Фінляндії. Християнство було введено у Данії у 826 році та поширено під час правління Канута. Після його смерті імперія Канута розпалася. У 13 сторіччі Вальдемар II (1202-41) завоював сьогоденний Шлезвіг-Гольштейн, Померанію, Мекленбург і Єстонію та восстановив країну як потужню державу у Північній Європі. Однак, пізніше розгорнулася громадянська війна між знаттю та королем, так як кожен змагався за владу у країні. Крістофер II (1320-32) був вимушений зробити істотні поступки панству та духовенству за рахунок королівської влади, яка також була підточена впливом германських купців Ганзейскої Спілки. Однак, Вальдемару IV (1340-75) вдалося восстановити королівську владу, та його дочка Маргарет I (1387-1412) створила Кальмарський Союз, який включав в себе Данію, Норвегію, Швецію, Фарерські острови, Ісландію, Гренландію та частину Фінляндії. У 1520 році Швеція та Фінляндія повстали та вийшли із складу Союзу у 1523 році, але Союз проіснував до 1814 року. У 1814 році Данія, яка стала союзником наполеонівської Франції після нападів Англії на Копенгаген у 1801 та 1807 роках, була вимушена поступитися Норвегією Швеції та Гельголандією Англії.

У 1915 році під час Першої світової війни, у якій Данія зберігала нейтралітет, було досягнуто угоди щодо реформування Конституції. Було введено загальне виборче право, що давало право голосу також жінкам та служникам. З 1849 року на окремих дільницях були проведені вибори шляхом визначення більшості, а у 1918 році була введена виборча система, яка поєднувала пропорційне представництво з виборами по окремим виборчим округам. Хоча на початку сторіччя представниками соціал-демократів та частково радикальних лібералів, які були при владі під час війни, висувалися пропозиції проводити референдуми, Конституція 1915 року містила лише положення про референдум щодо конституційних змін. Наприкінці Першої світової війни північний Шлезвіг було повернуто Данії після проведення плебісциту, а також був встановлений південний кордон з Німеччиною.

У повоєнний період культура Данії продовжувала квітнути. У 1933 році (коли до влади у Німеччині прийшов Гітлер), у Данії були проведені Великі Соціальні Реформи, які заклали фундамент для сучасного добробуту країни.

Культура Данії поєднує в собі невичерпну кількість народних традицій, які обирають специфіку практично всіх європейських країн. Європейський вплив простежується в текстильних, срібних і керамічних кустарних виробах, в тенденціях атональної музики і джазу, в танцях, абстрактного живопису, скульптурі, реалістичній літературі і навіть в архітектурі сучасних висотних будівель, багатоквартирних і приватних будинків.

Культура Швеції — загальне поняття до якого відносять різні аспекти буття шведів: лютеранство, профспілковий рух, впевненість в собі тощо. Що врешті формує шведський менталітет (національну самоідентифікацію), сприйняття шведів чужинцями тощо. Різні історичні періоди також впливали на формування шведської культури або виражали шведську ментальність. Так Швеція скасувала рабство до середини XIV століття, також не було у шведів кріпосницького права, селянство становило близько 40% населення, і було одним з чотирьох станів (разом з дворянами, духовенством та міщанами) в Риксдагу. 25 провінцій (швед. landskap) у Швеції на початку своєї історії мали поганий взаємозв'язок у Скандинавії. Тому у кожного з них є різна культура. Ці провінції давно втратили своє автономне значення як адміністративні і самостійні політичні регіони. Але як і раніше розглядаються як культурні регіони, і населення Швеції ототожнює себе з ними. Кожна провінція має певну історію, кожен регіон зі своїм власним характером. Склад деяких з них історично формувавсь як відділена частина Швеції з їх власними законами. Оскільки незалежність регіону виникла з-за того, що була частиною іншої країни, таких як Данія, Норвегія та ін.. І тому з-за впливу сусідніх культур ці регіони під різним впливом сформували і різні діалекти Швеції (Північно німецький), виникли деякі етнічні меншини. Для отримання додаткової інформації про ці культурних регіони див. статті про ландскапи (провінції).

Лагом - це є ключове слово для шведів, воно означає, що людина повинна задовольняти свої потреби, але не переходити межу достатності. Той же, хто прагне отримати більше, буде засуджений суспільством. У соціальному житті цей принцип реалізується в порівняно невеликої різниці між багатими та бідними». Шведська легенда відносить походження слова «лагом» до давньої історії країни. Часів, коли вікінги, що населяли країну в IX-XI століттях, здобували одну за одною військові перемоги. І одного разу, після однієї з таких перемог, славні воїни зібралися втамувати спрагу медовим напоєм (медовухою), після того як мед перебродив з водою. Великий келих перероблений з рогу був невеликий для гурту багатьох солдатів. Хоча напою повинно було вистачити на всіх в спільноті. Тому кожному, хто відпивав з такої посудини, слід було тільки втамувати спрагу, пригубити. Якщо ж вікінг намагався відпити більше за рахунок суспільства, тоді йому одразу нагадували: «швед. Lagot om», тобто в перекладі — «вистачить», «досить». Від чого і утворено було коротке слово «lagom» (дотримання «золотої середини»). Хоча тотальне нав'язування дотримання стриманості (згідно соціології медицини) призвело до лідерства в Європі з суїцидів серед шведів.

Шведський етикет і педантизм схожий на німців, але не така суха суворість у шведів. Бо шведи схильні до самоіронії, полюбляють здоровий гумор. Наприклад, при відвідуванні когось, гостей очікують «хвилина в хвилину», без запізнень та без приходу раніше назначеного часу. До тосту не випивають алкоголь (тост в кінці трапези), спочатку їдять (як вірмени) для уникання швидкого захмеління (що повністю відрізняє від російської культури). А після тосту не цокаються (як росіяни), лише піднімає кожен свій келих у гору (на рівні грудей) дивлячись в очі один одному з ким ділять трапезу, потім пити після слова господаря дому: «Сколь!», в перекладі — «за ваше здоровля» (аналог українського «Будьмо»). Далі відбувається знову обмін поглядами, та ставлять порожні келихи на стіл не вимагаючи за російською звичкою упитися і завалитися під стіл або під паркан. У шведів розвинене почуття делікатності і сором'язливості.

Подарунки шведи цінують суто як європейський знак уваги, ніж як азіатську вартість і розкіш для нав'язування залежності від даруючого презент. Тому варто уникати для подарунків навіть абсолютно білих букетів квітів. Цінують шведи в якості подарунків шоколадні цукерки, митецькі картини, гравюри, хустки, вишукані напої (вино, віскі, коньяк) тощо. Отримавши подарунок кажуть «такс» (аналог українського «дякую»).

Культура Норвегії міцно пов'язана з історією і географічним положенням країни. Коріння норвезької культури сходять до традицій вікінгів, середньовічної «епосі величі» і саг. Хоча зазвичай норвезькі майстри культури відчували вплив західноєвропейського мистецтва і увібрали багато його стилі і сюжети, тим не менш в їхній творчості відбивалася специфіка рідної країни. Унікальна селянська культура, що збереглася і донині, виникла завдяки мізерності природних ресурсів, зумовленої холодним кліматом і гірським ландшафтом, але також на неї багато в чому вплинули середньовічні скандинавські закони. Бідність, боротьба за незалежність, захоплення природою - всі ці мотиви виявляються в норвезькій архітектурі, музиці, літературі та живописі (у тому числі декоративної). Природа все ще відіграє важливу роль в народній культурі, про це свідчать надзвичайне пристрасть норвежців до спорту і життя на лоні природи. Верес (норв. Røsslyng) - національна квітка Норвегії.