Чемортан С.М. Формирование художественно-речевой деятельности старших дошкольников.— Кишенев, 1986

Н.В.Водолага, Н.В.Гавриш, Н.Р.Кирста, О.М.Лещенко, Є.Ф.Лу-кина, О.С.Монке та ін..

А.М.Богуш вивчала особливості оцінних суджень дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання художніх текстів.¹

У першій серії дослідів з'ясовувалась оцінка дітьми змісту художніх творів за умов експериментальних «провокацій» (пропонувалися «деформовані» та переконструйовані знайомі дітям художні тексти). Використовувались експериментальні провокації чотирьох видів: 1) знайомий художній текст, в якому замінювалися герої; 2) у знайомому художньому тексті замінювали сюжет; 3) поєднували зміст двох знайомих художніх текстів в одну змістову лінію; 4) пропонувалися знайомі художні тексти з деформованою кінцівкою.

У другій серії вивчався характер оцінних суджень, ставлен­ня дітей до моральних учинків героїв художніх творів. В умовах експериментального навчання з'ясувалося, що в переважної більшості дітей старшого дошкільного віку була відсутня адекватна оцінка поведінки героїв творів, діти не помічали і не розуміли «провокаційних» ситуацій, сприймали як новий для них художній текст. Тільки окремі діти помічали й визначили «провокаційні вставки» у змісті знайомих художніх текстів, намагалися пригадати оригінал цього тексту (героїв, сюжет, кінцівку, інший художній твір). Натомість оцінні судження щодо поведінки і вчинків героїв носили в них дифузно-ситуативний характер, відчувалася невпевненість, залежність від ситуації.

Друга серія експериментальних завдань була спрямована на формування в дітей адекватних оцінних суджень на основі розуміння змісту художніх текстів. Під впливом навчання для більшості дітей, як засвідчили результати дослідження, стали характерними адекватні, об'єктивні оцінні судження.

Отже, дослідження розвитку моральних оцінок у дітей засвідчили, що молодші дошкільники ще недостатньо усвідомлюють мотиви свого ставлення до персонажа твору й оцінюють його, як «поганого» або «хорошого».

Старші дошкільники вже аргументують свої оцінки. Можливість переходу простої немотивованої оцінки в мотивовану моральну оцінку пов'язана з розвитком у дітей дошкільного віку співпереживання і співчуття героям літературних творів.

^хБогушАМ. Місце оцінки на заняттях з розвитку мови/ Дошкільна педагогіка і психологія.—Вип.7.—К.: Радянська школа, 1974.

Дитина починає осмислювати мотиви вчинків і диференціювати своє емоційне ставлення й моральну оцінку, оскільки саме в цьому віці, поряд з практичними діями, виникають дії у внутрішньому плані, що створює умови для активного переживання подій і вчинків героїв в уявлюваних умовах.

О.С.Монке досліджувала формування оцінних суджень у дітей старшого дошкільного віку в художньо-мовленнєвій діяльності, на підставі чого було визначено й реалізовано провідні принципи і педагогічні умови ефективного формування в дітей оцінно-етичних суджень.

Нею було визначено педагогічні умови ефективного формування ОЕС у процесі ХМД: спрямованість змісту художніх творів на формування в дітей оцінно-етичних суджень (наявність морально-етичного потенціалу художнього твору); тематичне і наскрізне планування художніх творів у різних видах діяльності; розуміння й усвідомлення дітьми сутності авторської моральної позиції художнього твору; забезпечення взаємозв'язку навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої й театрально-ігрової діяльності у відтворенні і закріпленні дітьми змісту художнього твору: мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом художнього твору та діяльністю однолітків; екстраполяція набутого оцінно-етичного досвіду в повсякденному спілкуванні з однолітками і дорослими.'

Вченими досліджувалися різні аспекти розвитку мовлення дітей засобами художнього слова й образотворчого мистецтва, а соме: навчання дітей розповіді за ілюстраціями (О.І.Білан); розпиток зв'язного мовлення в театрально-ігровій діяльності (М.В.Водолага); збагачення словника дітей лексикою поетичних творів Марійки Підгірянки (Н.Р.Кирста); розвиток мовлення засобами образотворчої діяльності (С.В.Ласунова, Т.Г.Постоян); розвиток мовлення засобами українського фольклору (Л.І.Березовська, Н.І.Луцан, Ю.А.Руденко, О.С.Трифонова, Л.І.Фесенко).

Експериментальні дані, що були здобуті українськими вченими, збагатили методику організації художньо-мовленнєвої діяльності в сучасних дошкільних закладах.

¹ Монке О.С. Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку: Автор, дис... канд. пед. наук. -Одеса, 2002.

Я