Пояснювальна записка. Інститут філології й журналістики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Інститут філології й журналістики

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

НІНА ПОЛЯРУШ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

Навчально-методичний посібник

Для студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

(Напрям підготовки «Філологія. Українська мова і література»)

Вінниця 2012

УДК 820.161.2(075.8)

ББК 83.3 (4УКР)Я73

П54

Рецензенти:

Руснак І.Є., доктор філологічних наук, професор (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);

Яковенко Т.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського)

У навчально-методичний посібник входять робоча навчальна програма дисципліни, орієнтовний розподіл навчального часу, теоретичний і практичний блоки, теми для самостійної роботи, список літератури до курсу.

Затверджено на засіданні кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 7 від 4 січня 2012 р.).

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Історія української літературної критики як окремий навчальний предмет (із складанням заліку), який дає чітке уявлення про стан і характер літературного критицизму в Україні від початків і по даний час, вивчається студентами-філологами старших курсів. Глибоке і всебічне вивчення історії літературної критики в усій її повноті озброює випускників гуманітарних ВНЗ знаннями умов і факторів, які забезпечували багатьом відомим людям успішну діяльність у царині критики; формує у студентів навички аналізу мистецьких явищ, виробляє практичні вміння здійснювати критичну діяльність; застерігає від повторення помилок попередників; дає масштаб для рангування літературно-мистецьких цінностей, сприяє формуванню історизму мислення.

У викладі лекційного матеріалу і при укладанні практичних завдань виходимо з таких концептуальних засад: 1) літературна критика є специфічним видом творчої діяльності; 2) водночас вона залишається складовою частиною літературознавства; 3) має свою систему жанрів; 4) літературна критика опосередковує функціонування літератури в суспільстві, рефлексію кожної людини з приводу художніх явищ.

Літературна критика характеризується не тільки як рух ідей, а й як система жанрів і різновидів публічної діяльності. Визнаючи неможливість осмислення літературної критики поза її зв’язком з естетикою, теорією літератури та історією літератури, пропонуємо її розгляд як естетичної діяльності, органічно зумовленої станом суспільства, його культури і літератури зокрема, - невіддільної від історії журналістики.

Отже, засвоєння курсу історії літературної критики передбачає актуалізацію міжпредметних зв’язків всього гуманітарного циклу, вимагаючи пильної уваги до руху національної преси і характеру державної цензури.

Студенти повинні знати:

– ключові теоретичні поняття, що залучаються в процесі вивчення курсу;

– основні шляхи й закономірності формування критичної думки в українській літературі від давнини до сучасності;

– літературознавчі напрямки, течії, школи;

– розрізняти індивідуальні почерки дослідників, з’ясовувати їх місце та роль в європейському та українському літературному контекстах.

Студенти повинні вміти:

– опрацьовувати літературно-критичні праці представників української літературної науки;

– виробляти та відстоювати власну позицію під час розв’язання літературознавчої проблеми шляхом ведення власної дискусії.