До інформаційних процесів належать пошук, збір, обробка, пере- дача і збереження інформації

Пошук інформації

Найпростішими прикладами пошуку інформації є використання предмет­ного або алфавітного покажчиків у книзі, телефонному довіднику тощо. Систе­ми, за допомогою яких здійснюється пошук інформації, називаються інфор­маційно-пошуковими системами.

Сучасні системи для пошуку існують у мережі Інтернет. Вони дають змогу знайти інформацію практично на будь-яку тему: від вирощування кактусів і прогнозу погоди до конструкцій будинків. Дня початку пошуку потрібно ввести слово або словосполучення, що якнайкраще відбиває тему, яса вас цікавить, наприклад «Київська Русь» або «саламандра». Такі слова називаються клю­човими словами і є запитом. Взагалі із запиту інформаційно-пошуковій системі починається будь-яка процедура пошуку. Система виконує пошук у масиві інформації таких документів, які задовольняють зробленому запиту. До того ж, успіх пошуку багато в чому залежить від точності формулювання запиту.

Як було зазначено раніше, до складу пошукової системи звичайно входить масив документів, у якому здійснюється пошук. Сучасні пошукові системи містять у собі не просто масиви документів, а банки даних. У них зберігається різноманітна інформація, необхідна фахівцям для вирішення практичних зав­дань. У сучасному світі існує величезна кількість банків даних, цікавих для економістів, політиків, інженерів, комерсантів, лікарів тощо.

Збір інформації

Збором інформації можна називати найпростіші дії, які ви вже не раз вико­вували. Це занесення нових записів до вашої телефонної книжки, щоденне вимі­рювання температури повітря тощо. Взагалі виконання будь-якого завдання, навіть найпрактичнішого, починається зі збору інформації. Наприклад, діяльність торговельної фірми пов'язана зі збором інформації про товари, що наді­йшли, і про продані товари, про отриманий виторг тощо. Зібрати усі ці дані вручну неможливо, тому це виконують системи, що працюють в авто­матичному режимі. Такі системи звичайно називаються автоматизованими системами управління, або скорочено АСУ. Інформація, зібрана автоматизо­ваними системами, записується у відповідні бази даних, на її основі можуть складатися електронні архіви.

Обробка інформації

Довкілля впливає на людину безпосередньо через органи чуттів або через прилади. Органи чуттів дають людині інформацію про навколишній світ, а завдання людини - вчасно цю інформацію обробляти. Коли ви переходите вулицю, купляєте товар, переказуєте зміст книги, розв’язуєте задачу із заданою умовою, ви виступаєте в ролі тієї самої інформа­ційної системи, яка обробляє інформацію, що надходить до неї. Інформація, що надійшла, називається вхідною інформацією. З цієї інформації після опрацювання утворюється якісно нова, вихідна інформація. У прикладі з переходом вулиці вхідна інформація - це дані про рух машин, а вихідна - це ваше рішення щодо того, чи варто переходити вулицю в даний момент.

Передача інформації

Інформація передається від джерела до одержувача інформації за допо­могою сигналів. Точне або наближене відтворення отриманої інформації в якомусь іншому місці називається передачею інформації.

Процес передачі інформації передбачає існування джерела інформації, носія інформації й одержувача інформації. Наприклад, коли ви читаєте книгу, ви є одержувачем інформації, книга - джерело інформації, а папір, на якому вона надрукована, і друкарські фарби - носії інформації.

Передача інформації здійснюється у вигляді повідомлень. Наприклад, у розмові люди обмінюються повідомленнями, що є зву­ковими коливаннями повітря (звук у цьому разі - носій інформації). При телевізійному способі передачі повідомлення виражаються зміною кольору та еле­ментів переданого зображення.

Збереження інформації

Дня того щоб інформація могла стати надбанням багатьох людей, існують певні способи її збереження. Історія людства знає дуже багато таких способів. У Давньому Єгипті інформацію зберігали у вигляді рукописів на папірусі - матеріалі, який отримують з однойменної трав'янистої рослини. Словом „папірус" (німецькою мовою - Раріег, англійською - рарег) згодом був названий сучасніший носій інформації - папір, У XX столітті почали широко використовуватися способи збереження інформації на фото- і кіноплівці, на магнітній стрічці. Нині най­більші обсяги інформації містяться на електронних оптичних і магнітних дисках.

Захист інформації

За сучасних умов, особливо під час роботи в мережах, існує постійна небезпека псування або втрати інформації. Захист інформації слід здійсню­вати у кількох напрямах. По-перше, це захист від випадкових чинників, тобто неправильних дій користувача, виходу з ладу апаратури. По-друге, це захист від злочинних дій, що полягають у розкритті конфіденційної (секретної) інфор­мації, у несанкціонованому доступі до інформаційних ресурсів. Ці завдання виконують Служби безпеки, які забезпечують цілісність та надійність даних, засекречування даних, контроль доступу до інформації і захист від збоїв апа­ратури.