Інформація та інформаційні процеси: поняття інформації, властивості інформації, предмет та історія інформатики, інформаційні процеси

Модуль 1 ВСТУП ДО ІНФОРМАТИКИ

Тема 1 Загальні поняття інформатики

1. Інформація та інформаційні процеси: поняття інформації, властивості інформації, предмет та історія інформатики, інформаційні процеси.

2. Одиниці інформації.

3. Принцип передачі інформації. Аналоговий і цифровий способи передачі інформації. Кількість інформації в дискретному повідомленні.

4. Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ.

Інформація та інформаційні процеси: поняття інформації, властивості інформації, предмет та історія інформатики, інформаційні процеси.

Важливою складовою навколишнього світу є інформація. Її не можна віднести ні до речовини, ні до енергії, однак вона є дуже вагомою для повноцінного розвитку живих організмів.

Інформація (від латинського слова іпfоrтаtiо - роз'яснення, виклад) -це відомості про навколишній світ і процеси, що відбуваються у ньому.

Властивості інформації

· корисність;

· актуальність;

· достовірність;

· об'єктивність;

· розпізнаваність;

· повнота;

· нематеріальність.

Інформація буває важливою (корисною) і несуттєвою (у певному розумінні її можна назвати непотрібною). Відомості, корисні для однієї людини, виявляються непотрібними для іншої, оскільки вона не може їх використати.

Корисність - це одна з властивостей інформації. Іншою властивістю інформації є її актуальність. Наприклад, для вас важлива інформація про час відправлення поїзда, на якому ви маєте їхати. Однак ця інформація втрачає свою актуальність після того, як поїзд (на який ви, можливо, не встигли) уже рушив.

Серед інших властивостей інформації можна назвати достовірність. Якщо ви дізналися про повінь у Карпатах з інформаційної телепрограми, у якій показано наслідки повені, така інформація, швидше за все, буде достовірною. А якщо ви почули від приятеля про виверження вулкана в українських степах, то цю інформацію можна відразу визнати недостовірною. Розрізняють недостовірну інформацію, отриману в результаті навмисного перекручування (дезінформацію), і недостовірну інформацію як таку, що зазнала змін внаслідок перешкод.

Інформація може бути об'єктивною або суб'єктивною (може залежати або не залежати від думки будь-кого). Наприклад, повідомлення «вода у морі холодна» є суб'єктивним, тому що комусь вода може справді видатися холодною, а комусь - якраз. Водночас повідомлення гідрометеослужби «температура води +17 градусів» надасть ділком об'єктивну інформацію, що допоможе кожній людині визначитися: піти купатися чи ні.

Істотною властивістю і водночас вимогою до інформації є її розпізнаваність. Інформація стає доступною лише за умови можливості розпізнавання знаків і сигналів, за допомогою яких вона передається. У багатьох реальних системах на корисний інформаційний сигнал накладаються перешкоди - шуми, що погіршують умови розпізнавання інформації. Коли у приміщенні вокзалу повідомляють про прибуття або відправлення поїзда, а ви не можете розчути це оголошення через шум у залі - це означає, що інформація не задовольняє вимозі розпізнаваності.

Якщо людина має прийняти рішення, базуючись на якійсь інформації, то вона спочатку оцінює, чи досить цієї інформації. Інакше кажучи, повна або неповна ця інформація. Припустимо, що ви зібралися на південь до моря, але з місцевого прогнозу погоди довідалися про очікуване похолодання. Чи досить цієї інформації, щоб відмінити виїзд? Очевидно, ні, оскільки, по-перше, погода на далекому півдні може не залежати від погоди у вашому місті, а, по-друге, ви поки що не знаєте, наскільки тривалим виявиться похолодання. Тобто у даному разі інформація про погоду є неповною.

Нарешті, інформація є нематеріальною категорією, проте вона може проявлятися тільки через матеріальні процеси - сигнали. Будь-які перетворення інформації вимагають перетворення фізичних об'єктів.