Основні теоретичні відомості

Лабораторна робота №1

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Мета: Ознайомитися з особливостями державних й міжнародних правових екологічних документів, дати оцінку розвитку українського екологічного законодавства

Завдання: провести загальний огляд представленого матеріалу, вивчити Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", проаналізувати матеріал та зробити висновок про розвиток українського екологічного законодавства

Основні теоретичні відомості

В Україні створена розгалужена система екологічного законодавства, до складу якої входять загальні, специфічні та міжгалузеві законодавчі акти (Рис. 1).

Основу екологічного законодавства України складають Конституція України (ст.ст. 13,16) та Декларація про державний суверенітет (Розділ 7. «Екологічна безпека»), які визначають засади правового регулювання охорони навколишнього природного середовища.

Центральне місце у системі екологічного законодавства посідає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. (включає 16 розділів, 72 статті та преамбулу). Він визначає концептуальні засади правового регулю­вання екологічних відносин – завдання та основні принципи охорони навколишнього середовища.

Положення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в подальшому конкретизовані в низці кодексів та інших законах. В Україні діє низка нормативних актів, основною метою яких є регулювання використання та охорони окремих природних ресурсів. Це: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України, закони України "Про рослинний світ", "Про тваринний світ", "Про охорону атмосферного повітря", "Про природно-заповідний фонд". Норми, що регулюють екологічні відносини, встановлені і в інших нормативно-правових актах.

Система екологічного законодавства України є досить прогресивною, тому що вона створювалася вже в умовах незалежності з використанням досвіду світових лідерів у галузі екологічного права. За роки незалежності в Україні прийнято кілька десятків законів та кодексів що регулюють всю гамму екоправових відносин у державі.

Зрозуміло, якщо наша держава ставить за мету інтеграцію в загальносвітовий правовий простір, українське екологічне законодавство потребує подальшої розробки з метою урахування загальноприйнятих світовим співтовариством стандартів і норм в галузі екологічної діяльності та охорони довкілля. На разі проходить систематизація і кодифікація існуючих правових норм, зокрема обговорюється питання про зміну назви закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на закон "Про основи екологічного законодавства" та прийняття єдиного кодифікованого акту – Екологічного кодексу України.

Схематично система зв’язків екологічного законодавства України показана на рис. 2. Так, екологічне законодавство визначає екологічні права і обов’язки громадян, які можуть бути як власниками, так і користувачами природних ресурсів. Екологічним законодавством встановлена відповідальність за його порушення. Відповідність вимогам екологічного законодавства та Червоної книги України* визначає процедура екологічної експертизи.

*Червона книга України: рослинний світ, тваринний світ – основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Зелена книга України є офіційним державним документом, у якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.

Рис. 1. Структура екологічного законодавства України

Рис. 2. Система зв’язків екологічного законодавства України