Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу

Лекція 2.1.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ

План лекції:

Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу

2. Повітряне-тепловий режим

Обладнання основних приміщень

Організація навчальне-виховного процесу

Література до теми:

1.Про охорону праці. Закон України; Затв. Верхов ною Радою України 21.11.2002 р. № 229-ІУ // Безпека праці. - Рівне. - 2003. - № 1, - С. 2-11.

1.20; Про охорону праці. Закон України; Затв. Верхов ною Радою України 21.11.2002 р. № 229-ІУ // Безпека праці. - Рівне. - 2003. - № 1, - С. 2-11.

2. Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці: Затв. наказом Держ. ком. України з нагляду за охороною праці від 31 берез. 1994 р. № 27 // Законо давство України про охорону праці: У 3 т., Т.2. — К., 1995. - С. 222-242.

3.Жидецький В. Ц., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці: Підручник. Вид. 5-те, доповнене. Львів: Афіша, 2000.

4. Катренко Л. А., Пістун Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2001.

Охорона прані під час навчання в загальноосвітніх закладах

Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу

Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПІН 5.2.2.008-98), погоджені Листом Міністерства освіти України від 15.02.1999 р. № 1/12-347, становлять гігієнічний стандарт для всіх типів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів незалежно від форм власності.

Улаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, ре­конструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до ви­мог ДЕН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів*

Відповідальність за виконання санітарних правил наклада­ється на керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Щоденний контроль за виконанням санітарних правил здій снюе медичний персонал загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

2.1.1. Основні приміщення

Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчуван­ня учнів.

Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.

При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів в ра­ніше збудованих 4-5-поверхових будівлях четвертий І п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне на­вантаження.

Класні кімнати для учнів 1-5 класів слід розміщувати тіль­ки на першому поверсі І окремому блоці, ізольовано від примі­щень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінет­на система навчання, то вона вимагає розміщення кабінетів у межах 1-2-го поверхів так, щоб перехід в кабінет не займав більше 2-х хвилин. Кабінети з предметів, що найчастіше вивча­ються у школах, розміщуються для 4-9-х класів на першому поверсі, для 10-12-х - на третьому поверсі. Оптимальна кіль­кість кабінетів - 2-4 на один предмет залежно від місткості школи. Усі інші лабораторії та кабінети розміщуються на друго­му поверсі. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м - для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів - 1,8 м.

Природне освітлення

Усі навчальні приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалеж­но від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщен­нях, природне освітлення має бути рівномірним І не створювати блиску.

Зона освітлення має забезпечувати високий рівень зорової функції - 1000-1200 лк. Нормування умов природного освітлення проводиться за відносною величиною - коефіцієнтом при­родного освітлення (КПО).

Рекомендований гігієністами рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а опти­мальний рівень (1260) - при КПО 5%. КПО в навчальних при­міщеннях школи повинен відповідати нормам. При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленій від вікон, на перехресті вертикальної поверхні характерного розрізу приміщень і умовної робочої поверхні (або підлоги). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО нормується посередині приміщення на перехресті вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому і боковому природному освітленні нормується середнє значення КПО на перехресті вертикальної поверхні, характерного розрізу примі­щень і умовної поверхні (або підлоги).

Рівномірність освітлення на робочому місці - це відношення мінімального освітлення до максимального, що має складати не більше 0,3.

Достатність І рівномірність освітлення можна оцінити за світ­ловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, кон­фігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висота - 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна має бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7- 0,8 м, а в перших-других класах - 0,6 м; СК 1:4-1:5.

Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:

• кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт заті­нення не менше 3; висадження високих дерев на відстані не меншій як 10 м від вікон школи;

• заборону розміщення на підвіконнях у навчальних примі­щеннях кімнатних квітів;

• очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини при­міщень і не менше 3 разів на рік знадвору; колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-кори­чневим. Ці кольори можуть добавлятися як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого; стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбит­тя якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном для екрана (телевізор, кінопроектор), пови нна бути пофарбована в жовтий або світло-коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.

На всі полімерш матеріали, які використовуються для виготовлен­ня меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України.

Оптимальне відношення яскравості для «зошит - парта» ста­новить 4:1, «класна дошка - зошит* - 1:5-1:6,5, «вікно - зо­шит» - 7:1, «класна дошка - вікно» - 1:12. Допустимими реко­мендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: «зошит -парта» ~ 2:1-3:1, «класна дошка -зошит» - 1:3, 1:8-1:10, «вікно - зошит* - 15:1-17:1, «класна дошка - вікно» - 1:5.

Оптимальні і допустимі з гігієнічного погляду якісні пока­зники природного освітлення для основних поверхонь навчаль­ного процесу можуть бути при відповідних коефіцієнтах відбит­тя поверхонь «зошит - парта» при коефіцієнті відбиття парти -0,16, а допустимі при Р = 0,3, для поверхонь «класна дошка -зошит» і «класна дошка - вікно* при Р_дошьа = 0,45, при цьому середній коефіцієнт відбиття повинен складати не менше 0,45.

Штучне освітлення

В Україні від вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного (до­даток 2.1). Для освітлення третього ряду парт слід у навчаль­них приміщеннях передбачати окреме включення другого ряду електроламп. Необхідно використовувати фотоелектричне реле, яке включає автоматичне штучне освітлення при зниженні рівня натурального освітлення приміщень.

Рівень штучного освітлення й електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНиП 11-4-79, СН 544-32, СН 541-82, ДСТУ БВ.2.2-6-97.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід­ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл має бути при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. У кабінетах креслення, майстернях рі­вень штучного освітлення повинен бути 300-500 лк, 200-400 лк відповідно. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура має забезпечува­ти високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліплен­ня в результаті великої яскравості.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а Для ламп розжарювання характерне повністю відбите, або пере­важно відбите світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічного, так І з економічного погляду (ЛБ в кабінетах образотворчого мистецтва -лампи типу ЛД або ЛДЦ). Для зниження пульсації люмінес­центних ламп до нормальних величин слід використовувати

дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів

1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВИ-1 АБЕ6, 2 УВК і 2АВК при інших схемах системи освітлення. При використанні світильників з іншими ПРД необхідний розрахунок для перевірки коефіцієнта пульсації.

Освітлювальна арматура має бути безпечною, надійною, забез­печеною зручними пристосуваннями для експлуатації, давати роз­сіяне світло, яскравість не повинна перевищувати 2000 кд/м^г.

Для навчальних приміщень можна використовувати люмінес­центні світильники серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяно­го світла) І ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛІТО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується вико­ристовувати в першу чергу штучні випромінювачі з 3500 °К неза­лежно під принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого ко­льору), ЛХБ (хол одно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).

Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильни­ки переважно відбитого світлорозподілу - СК-300 (світильни­ки кільцеві з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати ламци меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при навіть одній непрацюючій лампі.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в

2 ряди паралельно Ліни вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої І внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

При використанні люмінесцентних ламп у навчальному при­міщенні площею 50 м^а слід встановлювати 12 світильників, кож­ний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960-1200 Вт, питома потужність - 22-23 Вт/м-. В кабі­нетах креслення і малювання для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м², у майстернях - освіт­лення 400 лк, 25 Вт/м^г. Люмінесцентні світильники в основних приміщеннях встановлюються і стикуються в лінію: у світильни­ках використовуються 2-4 лампи потужністю 40, 65, 80 Вт кожна.

При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м² рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). При освітленні приміщен­ня люмінесцентними лампами має бути передбачене додаткове освіт лення класної дошки спеціальними лампами зі світильниками несиметричного світло розповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи. Класна дошка освітлюється двома паралельно розміщеними дзеркальними світильниками типу ШМЗ, ШКД або ЛПО - 12 х 40 вище верхнього краю дошки на 0,3 м і на 0,6 м в сторону класу перед дошкою. Загальна елек-тропотужність на клас має складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисш світиль­ники ПВЛ 2 х 40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини на­вчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освіт­лення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен становити 600 лк з перевагою природно­го освітлення. Раціональне співвідношення між світловими пото­ками від вікна І штучного освітлення має бути 2:1.

Гігієнічні вимоги до рівня освітлення приміщень загально­освітньої школи подані в додатку 2.1.

Забороняється використовувати в середніх загальноосвітніх навчальних закладах нові типи ламп без дозволу санепідем­станції.

Світильники очищуються не менше одного разу в три місяці.