Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Біотичні фактори: симбіоз (навести приклади на місцевих видах тварин)





cимбіозформа тривалого співжиття організмів різних видів, при якому обидва організми (симбіонти) мають від цього певну користь, або ж не отримують шкоди. Проявами симбіозу є мутуалізм і коменсалізм. мутуалізмпредставники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють один одному;Комахи, збираючи нектар, запилюють квіти; мурашки, опікаючи попелиць, живляться їхніми солодкими виділеннями.;лишайники – особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості і гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Гриб дає притулок, постачає воду і мінеральну речовину водорості. а водорість синтезує органічну речовину. Коменсалізмколи від співжиття представників двох видів виграє один вид, не завдаючи шкоди іншому; К оменсальні зв’язки дуже поширені в природі. Вони пов’язані з розміщенням, добуванням та розподілом їжі. Наприклад, великі ссавці (олені, лосі, вовки та ін.), які розповсюджувачами плодів насіння, безпосередньої вигоди або шкоди від цього не дістають, але цими плодами і насінням живляться інші тварини. Рибка –прилипайко знаходить захист і живиться біля акул.

19.Біотичні фактори: конкуренція (навести приклади на місцевих видах тварин). конкуренціяборотьба між представниками різних видів за їжу, повітря, воду, життєвий простір; боротьба тим жорстокіша, чим більш споріднені й близькі за вимогами до умов середовища види, що конкурують; пряма конкуренція (або інтерференція) – здійснюється шляхом прямого впливу однієї особини на іншу, наприклад, шляхом агресивних зіткнень між тваринами; конкуренція за їжу між хижими кішками Африки; алелопатіяодні організми виділяють речовини, шкідливі для інших; Ріст винограду пригнічує сусідство капусти, редьки, лавру; а жовті глечик запобігають розвитку синьо-зелених водоростей („цвітінню” води). побічна конкуренція – не передбачає безпосередньої взаємодії між особинами. Вона відбувається опосередковано – шляхом споживання різними тваринами одного й того самого ресурсу, який обов’язково має бути обмеженим.Хохуля та ондатра; чорна щур та пацюк, чорний тарган та прусак. аменсалізмдля одного з двох взаємодіючих видів наслідки спільного життя негативні, тоді як другий немає від них ні шкоди, ні користі. Найчастіше зустрічається у рослин. Наприклад, світлолюбні трав’янисті види, які ростуть під ялиною, відчувають пригнічення внаслідок сильного затінення її кроною, тоді як для самого дерева сусідство може бути байдужим.

20.Біотичні фактори: паразитизм (навести приклади на місцевих видах тварин). паразитизмодні істоти живляться за рахунок споживання живої тканини господарів, наприклад, кліщі, блощиці, воші, глисти, омела, деякі гриби; ендопаразити – живуть всередині тіла хазяїна (аскариди в кишечнику коня або людини). Зазвичай, ендопаразити в пошуках хазяїна покладаються на пасивні механізми (розповсюдження яєць або личинок для випадкового поїдання твариною-хазяїном, і т. ін.).- ектопаразити – живуть на зовнішніх покривах хазяїна (блохи, кліщі; повилика,омела). Ектопаразити розповсюджуються активно: так, наприклад, у вагітних самок кролів перед пологами помітно збільшується кількість бліх, котрі потім переходять на потомство. надпаразити (епіпаразити ) – паразити, що паразитують на інших паразитах соціальні паразити – отримують вигоди від взаємодії із співтовариством соціальних тварин (наприклад мурах або термітів) використовуючи особливості їхньої суспільної організації (такими є, наприклад, кілька видів жуків, що живуть в мурашниках, харчуючись на „складах” продуктів всередині них, та отримуючи від мурах захист від ворогів). клептопаразити – крадуть їжу, матеріали для гнізд, і т. ін. у других видів. Наприклад, тропічні фрегати, котрі самі не можуть добувати рибу, але відбирають її в інших птахів. гніздовий паразтизм – зозуля. Паразити можуть бути: тимчасовими – комарі, кажани-вампіри; постійними – гельмінти.

21.Біотичні фактори: хижацтво (навести приклади на місцевих видах тварин). хижацтвоодні організми вбивають інших і живляться ними; У 30-ті роки в Норвегії було вирішено відстріляти хижих птахів (полярних сов та яструбів), які, як вважалося, винищували багато цінних промислових птахів — полярних куріпок. Оголошені пільги та премії сприяли повсюдному відстрілу мисливцями хижих птахів. Одразу ж після цієї акції серед куріпок спалахнула епідемія, що майже повністю знищила їх популяцію. Як з'ясувалося, сови та яструби в природі виконували роль санітарів, що поїдали в першу чергу хворих, ослаблених куріпок (їх легше ловити) і таким чином запобігали поширенню епідемії. Хижацтво існує не тільки між тваринами, а й між тваринами та рослинами. Так, травоїдність – це приклад хижацтва тварин відносно рослин. Водночас комахоїдні рослини (росичка, непентес, альдрованда та ін.) є хижаками відносно комах.

22.23.Антропогенні фактори. Наведіть приклади позитивного,негативний впливу дії антропогенних факторів на рослинний або тваринний світ. Антропогенні фактори різні форми людської діяльності, які змінюють стан середовища існування різних видів живих істот. Одні і ті ж фактори неоднаково впливають на організми різних видів, які живуть разом і навіть для сукупності організмів одного і того ж виду.

Важливою характеристикою виду організмів є його витривалість до того чи іншого фактору. На життєдіяльності організму негативно позначається як недостатня так і надмірна дія будь-якого фактору. Схема дії екологічного фактора: зона оптимуму - сила фактору, яка сприяє життєдіяльності організму; зони песимум - зони пригніченого стану; летальні зонизони загибелі організмів. Екологічна валентність виду - величина діапазону зон оптимуму й песимуму яка є критерієм для визначення витривалості й пластичності організму щодо даного екологічного фактора. Екологічна валентність - це ступінь пристосовуваності живого організму до змін умов середовища.:Оптимальна температура для розвитку личинок кімнатної мухи становить 360С - нижче 160С розвиток припиняється - вище 430с личинки і лялечки мухи гинуть.; Північні олені витримують температуру коливання температури повітря від -550С до +300С; Тропічні корали гинуть вже в разі зміни температури на 5-60С.

24.Поняття виду і популяції. популяції(на чисельність популяції) діють на такі параметри, як народжуваність, смертність, середня тривалість життя особини, швидкість зростання популяції та її розміри. Останні визначають характер динаміки чисельності популяції і просторовий розподіл особин у ній (у суворі зими гине значно більше синиць, ніж у м’які зими; кількість старих дерев у лісі визначає кількість дупел, необхідних для утворення кубел білок); виду(на розмір і форму ареалу) нерідко виступають як фактори, що визначають і обмежують географічне поширення (острівні ареали дуже маленькі);

26.Динаміка популяцій: щільність, ріст популяції (біотичний потенціал). Щільність популяції - це величина, яка визначається кількістю особин або біомасою відносно до одиниці площі. Розрізняють максимальну й мінімальну щільність популяції. Максимальною є щільність, більшу за яку екосистема даної території вже не може підтримувати, а мінімальною - найменша кількість особин на одиницю площі, за якої розмноження популяції ще можливе. Для кожного виду існують оптимальні межі щільності популяції. Теоретичний максимум нащадків від однієї пари або однієї особини за одиницю часу називають біотичним потенціалом. Це поняття було введено в екологію Р. Чепменом у 1928 р. Найчастіше його виражають коефіцієнтом r і обчислюють як максимально можливий приріст популяції. Ріст популяції характеризується головним чином двома протилежними явищами -- народжуваністю і смертністю, до яких можна додати еміграцію і міграцію. Рух чисельності, який являє собою функцію часу, характеризується як ростом, так і спадом, а в цілому -- рівновагою.

25.Динаміка популяцій: чисельність (мінімальна чисельність, хвилі життя). Зміни чисельності організмів у часі називають динамікою популяції. Періодичні коливання називаються осциляціями, неперіодичні - флуктуаціями. Перші пов'язані з регуляторними змінами факторів середовища, сезонними ритмами. Іноді спостерігаються спалахи чисельності особин незакономірного характеру, флуктуаційного типу, які називаються популяційними хвилями. Чисельність популяції зростає за законом геометричної прогресії, тобто теоретично вона може бути необмеженою за умов, коли не діють лімітуючі фактори зовнішнього середовища.

Структура популяцій: генетична, статева, вікова, просторова.Просторова структура популяції визначається розподіленням особин у межах ареалу. Розподілення особин може бути випадковим, якщо середовище існування популяції однорідне й особини не мають необхідності об'єднуватись у групи, і рівномірним - за наявності сильної конкуренції між особинами, що приводить до їх розподілення по простору; груповим - у вигляді зграї, стад та ін., якщо це визначає оптимальність виживання. Вікова структура популяції. Цей тип структури пов'язаний зі співвідношенням особин різних Возвраст в популяції.. Вікова структура властива природнім угрупованням тварин та рослин, якщо вони не однолітні. В популяціях культурних рослин, в яких завдяки одночасному посіву вік особин однаковий, вікова структура не має значення.Особи одного Характер вікової структури (або, як кажуть, вікового спектру) популяції залежить від типу так званої кривої виживання, властивій даній популяції. Крива виживання відображає рівень смертності в різних вікових групах. Генетична структура властива популяціям, які мають дві або більше генетичних форм, що обумовлює генетичний поліморфізм популяції і збільшує її стійкість. Статевої структури популяції - співвідношення особин різної статі. При генетичному контролі це співвідношення дорівнює 50×50. При впливі природного середовища воно змінюється в бік більшої смертності самців.

Date: 2015-09-02; view: 605; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию