Тема.БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ І ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ

Мета: визначити шляхи збереження біорізноманітності, охарактеризувати структуру природно-заповідного фонду України та Полтавщини; сформувати поняття про раціональне використання рослинних та тваринних ресурсів, опрацювати.

Основні терміни та поняття: біорізноманітність, охорона природи, заповідна справа, екологічна мережа, Червона книга України, Зелена книга України, флора, фауна, природно-заповідний фонд, раритет, релікт, інтродукція, заповідник, заказник, регіональний ландшафтний парк, національний природний парк, пам’ятка природи, ботанічний сад, дендропарк, зоопарк, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, заповідне урочище, екологічна освіта, екологічна етика, екологічна культура.

Матеріали та обладнання: карта «Природно-заповідні території України»; Червона книга України; фотоматеріали, буклети.

Питання для обговорення:

1. Поняття генетичної, видової та екосистемної біорізноманітності. Генетичний фонд.

2. Охорона та шляхи збереження біорізноманітності.

4. Червона та Зелена книги України, їх роль в збереженні рослинного та тваринного біорізноманіття.

5.Природно-заповідний фонд України: категорії та функціональне призначення.

6. Природно-заповідна мережа Полтавщини.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Історія розвитку заповідної справи на Україні, Полтавщині.

2. Екологічна мережа: суть, функції, рівні організації.

3. Міжнародні концепції природокористування.

4. Екологічне виховання. Екологічна освіта нині і в майбутньому.

5. Поняття про екологічну етику, джерела її виникнення, основні принципи.

Практичні завдання:

1. Опрацювати матеріали Червоної книги України, з’ясувати причини зменшення видів рослин і тварин.

2. Опрацювати буклети «Природно-заповідний фонд Машівського району (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Зіньківщини (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Решетилівського краю (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Семенівщини (Полтавська область)», «Природно-заповідний фонд Кобеляцького краю (Полтавська область)», «Малим річкам Полтави велику турботу», «Регіональна екологічна мережа Полтавської області. Ресурси, досвід, перспективи». Дати характеристику сучасному стану природно-заповідної мережі в області, окреслити щляхи її оптимізації.

3. Опрацювати підбірку інформації періодичних видань «Охорона природи», визначити проблеми збереження біорізноманітності в області.

4. Користуючись фототекою та іншим ілюстративним матеріалом, скласти список рідкісних рослин та тварин Полтавщини із зазначенням тих, які занесені до Червоної книги України.

5. Екологічний дайджест.

Екоетюд 1: «Голос рослини» (Що розповіла б рослина, якби мала голос)

Шлях реалізації: вправа проводиться в формі розповіді студентів, які втілюючись у роль рослини ведуть діалог чи монолог, розповідаючи про свій внутрішній стан, взаємодію із середовищем існування та свої проблеми.

Пробудження екологічної думки: студенти усвідомлюють проблеми рослинного світу, співпереживають, пропонують шляхи вирішення.

Екоетюд 2: «Голоси звірів»

Шлях реалізації: розповісти про себе від імені певної (обраної студентом) тварини голосом, можливе використання пантоміми; діалогу між ними. Учасники порівнюють себе з представниками тваринного світу, втілюються у роль, демонструють їх думки.

Пробудження екологічної думки: поміркуй, чи завжди ми справедливі до «братів наших менших»?

Екоетюд 3: «Людина-тварина»

Шлях реалізації: проведення діалогу між твариною і людиною за різними темами «Права та обов’язки», «Спільне свято», «Спільне проживання» та ін. Розуміння проблем представників тваринного світу і їх сприйняття через призму із точки зору людини та тварин. З’ясування схожих та відмінних рис даних підходів.

Пробудження екологічної думки: все живе має рівні права на існування – чи так це?

Екоетюд 4: «Воля-неволя»

Шлях реалізації: студентам пропонується зобразити обраних ними тварин на волі та у неволі. Це може бути пантоміма, малюнок. Також вправа може проводитися у вигляді розповіді або діалогу.

Пробудження екологічної думки: чи завжди дії людини співзвучні з необхідністю кожної живої особини мати свій «життєвий простір».

Рекомендована література

Основна:

1 Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник – К.: Либідь, 2004. – С.111-124.267-269.

2.Білявський Г.О. та ін. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1997. – С. 170, 161-168.

4.Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993. -С.191-199, 203-210.

5. Бачинський Г.О. Основи соціоекології. - К.: Вища школа, 1995. - С.201-204, 206-208.

6. Злобін Ю.А. Основи екології. Підручник. - К.: Лібра, 1998. - С.224-237.

7.Основи екології та соціоекології /Під ред. М.Назарука. - Львів: За вільну Україну, 1997. - С.133-150.

Додаткова:

1.Андрієнко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.І. та ін. Заповідна краса Полтавщини. - Полтава: ІВА «Астрея», 1996. - 188 с.

2. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Регіональна екомережа Полтавщини. – Полтава: Верстка, 2010. – 214 с.

3. Байрак О.М., Проскурня М.І., Стецюк Н.О. та ін. Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території. Науково-популярне видання. – Полтава, 2003. – 212 с.

4. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. – Полтава, 2005. – 248 с.

5. Байрак О.М., Самородов В.М., Панасенко Т.В. Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку. – Полтава, 2007. – 276 с.

6. Бурдіян Б.Г., Дерев’янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. -К.: Вища школа, 1993. -С.196-215.

7. Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи: Навчальний посібник. – Рівне: РДТУ, 2009. – 239 с.

8. Заповідна справа в Україні / за ред. М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. – К., 2003. – 306 с.

9. Природоохоронний рух на Полтавщині: Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава: Верстка, 2006. – 106 с.

10. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дубина Д.В., Макаренко Л.П. та ін. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. – Київ, 2003. – 248 с.

Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів:

1. Предмет, об’єкт і завдання сучасної екології.

2. Структура сучасної екології.

3. Історичні аспекти виникнення та становлення екології як науки.

4. Соціальні аспекти екології.

5. Поняття екосистеми: рівні, ознаки, структура. Приклади.

6. Поняття екологічного фактора, класифікація, приклади.

7. Форми біотичних взаємовідносин. Приклади.

8. Поняття екологічної валентності видів.

9. Поняття адаптації живих організмів. Приклади.

10. Поняття гомеостазу, його значення у функціонуванні екосистеми.

11. Порушення динамічної рівноваги в екосистемах.

12. Сукцесії, причини їх виникнення. Приклади.

13. Поняття біогеоценозу, приклади.

14. Структура біоценозу.

15. Методи вивчення в екології: спостереження, експеримент, моделювання тощо.

16. Охарактеризувати структуру степової екосистеми.

17. Описати просторову структуру (ярусність) широколистяного лісу.

18. Поняття про біосферу. Роль живої і неживої речовини у біосфері.

19. Назвати структурні компоненти біосфери.

20. Межі поширення життя в біосфері.

21. Етапи еволюції біосфери.

22. Дати визначення понять продуценти, консументи, редуценти, з’ясувати їх роль у екосистемі.

23. Поняття про ланцюги живлення та трофічні рівні.

24. Кругообіг вуглецю в біосфері.

25. Причини порушення кругообігу речовин.

26. Поняття про ноосферу.

27. Скласти трофічний ланцюг біоценозу широколистяного лісу

28. Скласти трофічний ланцюг прибережно-водної екосистеми.

29. Скласти схему біогеохімічного циклу води.

30. Кругообіг фосфору в біосфері.

31. Поняття атмосфери, її значення для живих організмів.

32. Сучасний склад атмосферного повітря, наслідки антропогенної діяльності у атмосфері.

33. Основні джерела забруднення атмосфери.

34. Поняття парникового ефекту.

35. Кислотні дощі.

36. Смог і фотосмог.

37. Ядерна ніч і ядерна зима.

38. Порушення озонового шару.

39. Поняття про гідросферу.

40. Розподіл водних ресурсів на планеті.

41. Класифікація водних ресурсів.

42. Роль води в навколишньому середовищі.

43. Причини забруднення води.

44. Основні види забруднень.

45. Наслідки забруднення гідросфери.

46. Причини виникнення явища «цвітіння води».

47. Заходи щодо оптимізації стану водних об’єктів.

48. Екологічний стан Світового океану.

49. Поняття про літосферу Землі.

50. Надра, мінеральні ресурси та корисні копалини.

51. Антропогенний вплив на літосферу, основні проблеми.

52. Поняття педосфери.

53. Земельні ресурси та грунти України.

54. Порушення та забруднення ґрунтового покриву.

55. Шляхи раціонального використання грунтів та заходи щодо покращення їх властивостей.

56. Поняття ерозії грунтів. Види ерозії.

57. Рекультивація та меліорація земель.

58. Поняття «природокористування».

59. Поняття «раціонального природокористування».

60. Екологічна експертиза.

61. Екологічний моніторинг.

62. Щляхи збереження біорізноманітності.

63. Назвати категорії природно-заповідних територій України.

64. Природно-заповідні об’єкти Полтавщини.

65. Порівняти РЛП та НПП.

66. Назвати заповідники України.

67. Назвати приклади рослин, які занесені до ЧКУ.

68. Назвати приклади тварин, занесених до ЧКУ.

69. Охарактеризувати природно-заповідну мережу свого району.

70. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи.

РОЗДІЛ ІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ Для перевірки знань і вмінь студентів розроблені такі критерії оцінювання:

Перший рівень (достатній) – 60-75 балів. На заліку студент відтворює основний навчальний матеріал, виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена. Уміє застосовувати знання під час виконання завдань за зразком. Уміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок. Контролює власні навчальні дії.

Другий рівень (добрий) – 76-90 балів. Знання студента достатні, добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях. Уміє аналізувати, систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією. Робить самостійні висновки і узагальнення.

Високий рівень (високий) – 91-100 балів. Студент має системні міцні знання в обсязі навчальних завдань, усвідомлено використовує їх у стандартних і нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанованим матеріалом. Самостійно користується джерелами інформації та приймає рішення.

Перевірка знань і вмінь студентів перевіряється шляхом поточного і підсумкового контролю, які здійснюються за бальною системою. Розподіл балів проведений таким чином, щоб сумарна кількість балів була рівна 100, з яких на поточне оцінювання відводиться 40 балів, індивідуальна робота – 20 балів, підсумковий контроль (залік) – 40. Розподіл балів за видами навчальної діяльності є таким:

І. Аудиторна робота (практичні заняття): максимальна кількість балів, яку може отримати студент – 40. На кожному практичному занятті можна отримати максимум 5 балів. Враховується усна відповідь, активна участь у дискусії, творчі доповнення чи повідомлення, виконання практичних завдань на занятті, обговорення питань, винесених на самостійне опрацювання. Виконання завдань для самостійної роботи оцінюються у 10 балів.

ІІ. Індивідуальна робота студентів оцінюється максимально 20 балами.

ІІІ. Підсумковий контроль 40 балів.

· виконання підсумкової контрольної роботи – 40 балів.

Підсумкова оцінка виставляється за традиційною шкалою оцінювання та за системою ECTS.