Нормативи збору залежно від рівнів впливу

Для забруднюючих речовин, на які не встановлено класів небезпечності та орієнтовно безпечних рівнів впливу, норматив збору встановлюється за викид забруднюючої речовини І класу небезпечності.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються органами Мінекобезпеки для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів терміном на п'ять років на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів. Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

Порядок обчислення збору регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору." Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в табл. 2.6.4 –2.6.5.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) визначається за формулою:

де Млі – обсяг викиду і–ої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту; Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і–ої забруднюючої речовини в т; Нбі – норматив збору за тонну і–ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т); Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5.

Значення коефіцієнту Кнас наведено в табл. 2.6.4.

Таблиця 2.6.4