Організаційні форми навчання

До організаційних форм навчання відносяться урок, семінарські заняття, практикуми, навчальні екскурсії, домашня навчальна робота, факультативи, предметні гуртки, додаткові заняття тощо. Урок у сучасній школі є основною організаційною формою навчання, інші – допоміжними.

Допоміжні організаційні форми навчання містять у собі:

· позаурочні – заняття з дітьми одного класу з певного навчального предмету поза уроками: консультації, екскурсії, додаткові заняття з відстаючими й обдарованими дітьми, домашня навчальна робота тощо;

· позакласні – навчальні заняття, що поєднують дітей різних класів у межах однієї чи кількох паралелей. Вони проводяться поза уроком і поза класом. Це гуртки, факультативи, олімпіади, предметні об'єднання й ін.;

· позашкільні – ті, що поєднують дітей для задоволення їх інтересів і розвитку здібностей за межами школи: в клубах, секціях, творчих об'єднаннях при палацах культури, інститутах тощо.

УРОК ЯК ОСНОВНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ

В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Із серпня 1932 року відповідно до постанови «Про навчальні програми і режим роботи початкової та середньої шкіл», державною в нашій країні визнана класно-урочна система навчання, а основною організаційною формою навчання – урок.

Урок являє собою обмежений відрізок навчально-виховного процесу. Обмежений він часом, простором, кількістю учнів, їх віком, темою, що вивчається, закономірностями навчальної діяльності тощо.

ТИПИ УРОКІВ ТА ЇХ СТРУКТУРА

Єдиного підходу до структури уроку та його типології в дидактиці немає. У межах даного посібника ми розглянемо три, на наш погляд, основні підходи до побудови уроку, розроблені дидактичними школами під керівництвом І.Я. Лернера, М.І. Махмутова, В.О. Оніщука.