Порівняти психодинамічний, біхевіорально-когнітивний, екзистенційно-гуманістичний напрями, основні ідеї,ціннісно процесуальні аспекти( процес терапії)

Психодинамічна психотерапія (та психооаналіз)
Акцент на неусвідомлюваних процесах
Особистісні проблеми розуміються як наслідок конфлікту між свідомим і несвідомим
Психотерапія спрямована на усвідомлення конфлікту

Когнітивно-поведінкова
Акцент на процесах мислення і патернах поведінки
Особистісна проблема розуміється як результат наявності не адаптивних думок і поведінки
Психотерапія спрямована виявлення і зміну не адаптивних думок і поведінки

Екзистенційно-гуманістична
Акцент на цінностях: гідності особистості, само актуалізації, свободі, відповідальності, цінності життя та ін..
до особистісних проблем приводить відмова від свободи, відповідальності і саморозвитку
Психотерапія спрямована на актуалізацію цінності особистості

7. Роль психотерапевта в психодинамічному, поведінковому напрямку.

Позиція і роль психотерапевта у класичному психоаналізі до­сить жорстко фіксована. О.Ф.Бондаренко виділяє такі основні вимоги до нього: невтручання, відстороненість, нейтралітет і особистісна закритість; уміння і здатність витримувати перене­сення і працювати з контрперенесенням; тонка спостережливість і здатність до адекватних інтерпретацій. Одна з найважливіших вимог до консультанта — усвідомлення власних проблем, реак­цій та їх можливого впливу на клієнта. Недарма проходження тривалого й детального курсу психоаналізу є неодмінною умо­вою професійної підготовки психоаналітика.

Головна мета біхевіоральної психотерапії — забезпечити нові умови для навчання, виробити нову систему стимулів і на цій ос­нові допомогти оволодіти новою поведінкою у процесі тренінгу. Людина розглядається як продукт і творець навколишнього сере­довища. Психолог виступає у чітко окресленій ролі вчителя, на­ставника або лікаря, який слугує соціально-психологічною мо­деллю, зразком для наслідування, яким він виступає в очах клієнта.

Техніка психотерапевтичної роботи цього напрямку будується на твердженні, що певна поведінка є наслідком певного впливу. Це означає, що невротична (дезадаптивна) поведінка — це ре­зультат неправильного навчання. Тому в основу психотерапії по­кладено сукупність прийомів формування нової поведінки (пере­учування), встановлених шляхом експериментальних досліджень і теоретичних припущень біхевіоризму.