Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Методика формалізованого складання реферату-екстрактуПропонована нижче методика [13] формалізованого складання реферату-екстракту розрахована на роботу з первинними документами при підготовці доповідей і виступів, тез, статей, оглядів. Також може бути використана при написанні курсових і дипломних робіт. Формалізована методика лежить в основі ряду технологічних процесів, які виконуються у бібліотеках і службах інформації (наукова обробка документів, довідково-бібліографічне обслуговування та ін.), застосовується і при виробництві комплексу інформаційно-бібліотечних продуктів та послуг. У якості об'єктів реферування виступають наукові, науково-технічні статті, розділи монографій тощо. Метою формалізованої методики реферування є алгоритмізація дій людини при аналізі тексту наукового документа для виявлення його основного смислового змісту. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань: o аналіз структури первинного документа; o виявлення у тексті документа аспектів змісту на основі формальних текстових ознак; o вибір відповідно до заданого переліку тих аспектів змісту, які підлягають включенню в реферат-екстракт (дайджест); o складання реферату на основі вибраних із тексту первинного документа аспектів змісту. У якості вихідного продукту при реферуванні виступають тексти наукових документів, які мають низку особливостей: 1 - специфічний стиль викладення (науковий), до основних рис якого відносяться: o логічна послідовність викладення; o об'єктивність викладення; o смислова точність (однозначність, термінологічність); o беземоціональність; o узагальненість. 2 - чітка структурованість наукових текстів. Як правило, у тексті будь-якого наукового документа можна виділити три семантичних блоки: o Вступ; o Основна частина; o Висновок. Кожний з цих блоків ділиться на дрібніші текстові фрагменти - аспекти змісту. Аспект змісту - відносно самостійна частина тексту, для якої характерна смислова єдність. Перелік аспектів змісту, які входять до складу кожного семантичного блоку, наводиться у табл. 7.3: Таблиця 7.3. "АСПЕКТ - МАРКЕР"
3 - "клішованість" наукової мови. Незалежно від галузі знання, до якої відноситься первинний документ, у структурі наукових текстів виділяються формальні текстові ознаки - стійкі словесні звороти, свого роду словесні "кліше", штампи, які дозволяють розрізняти окремі аспекти змісту у тексті, вислідити розвиток авторської думки у тексті. До числа текстових ознак відносяться: - маркери - характеристичні слова або словосполучення, які однозначно визначають той чи інший аспект змісту. Кожний аспект володіє своїм специфічним набором маркерів, причому у текстах різних областей знання маркери одних і тих самих аспектів не мають суттєвих відмінностей. Задати повний список маркерів для кожного аспекту змісту неможливо в силу багатства природної мови, її варіативності. Примірний перелік, який містить основні типи конструкцій маркерів для кожного з найчастіше зустрічаємих у текстах наукових документів аспектів змісту, наводяться у табл. 7.3. - індикатори - стійкі словесні звороти, які характеризують послідовність викладення змісту, акцентують увагу читача на окремих фрагментах тексту. На відміну від маркерів індикатори не прив'язані жорстко до конкретного аспекту змісту, а є свого роду покажчиками розвитку авторської думки у тексті. Можна виділити наступні види індикаторів: 1) індикатори, які формулюють тему документа, характеризують послідовність викладення того, про що буде йти мова в документі: "Дана стаття присвячена..."; "Нижче описується (наводиться, характеризується)... "; "Надалі буде розглянуто питання про..."; "Розглянемо..."; "Звернемося до..." 2) індикатори результатного характеру: "Отже,..."; "Таким чином,..." 3) індикатори, які акцентують увагу читача на найважливіших твердженнях, положеннях тексту: "Суттєвим є..."; "Важливо зазначити, що..."; "Слід підкреслити, що..." Методи перетворення інформації при реферуванні. У якості основного методу використовується формалізоване екстрагування. Екстрагування - це вилучення, "витягування" з первинного документа найбільш цінних у смисловому розумінні фрагментів тексту. Сутність використовуваного методу полягає в тому, що при реферуванні наукових текстів наперед задаються деякі формальні правила, які регламентують діяльність людини при складанні реферату. Формальні правила зводяться до наступного: o визначається набір відомостей (аспектів змісту), які слід обов'язково включити до складу реферату; o наводиться перелік формальних текстових ознак (маркерів і індикаторів), які дозволяють виділити задані в структурі реферату аспекти змісту; o задаються правила редагування вилучених з первинного документа речень, які підлягають включенню в реферат. Технологія формалізованого реферування включає виконання наступних операцій: Результатом використання формалізованої методики реферування є складання реферату-екстракту - вторинного документа, отриманого шляхом вилучення з тексту первинного документа найбільш важливих у смисловому відношенні речень, які мають формальні текстові ознаки. Структура реферату-екстракту включає: 1) бібліографічний опис; 2) текст реферату, який складається з наступних аспектів змісту первинного документа: o цільова настанова; o пропонований варіант рішення (або об'єкт, предмет розгляду); o особливості пропонованого варіанту рішення; o призначення або галузь застосування предмету розгляду; o місце дослідження; o методи дослідження; o експериментальна перевірка; o обладнання або технічні засоби реалізації; o результати; o висновки; o переваги пропонованого варіанту рішення; o рекомендації. У реферованому документі можуть бути відсутніми деякі аспекти з наведеного переліку, однак послідовність викладення зберігається. 3) додаткові відомості, які містять вказівку на кількість ілюстрацій, таблиць і бібліографічних посилань в наступній послідовності: "Іл. табл..., бібл.... назв". У якості додаткових відомостей можуть зазначатися посилання на опубліковані раніше документи ідентичної тематики, якщо реферований документ є продовженням, а також примітки референта, якщо в реферованому документі допущені явні помилки. Розглянемо послідовність виконання окремих технологічних операцій: I - Складання бібліографічного опису первинного документа Бібліографічне описання первинного документа складається відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". II - Аналіз тексту первинного документа Реферування передбачає читання усього первинного документа. Користуючись таблицею "Аспект-маркер" (див. табл. 7.3), визначити кордони семантичних блоків у тексті первинного документа. На основі таблиці 7.3 виділити у тексті документа усі наявні аспекти змісту. Ш - Синтез тексту Користуючись списком аспектів, які підлягають обов'язковому включенню в реферат-екстракт, потрібно визначити речення, які ввійдуть до складу вторинного документа. При об'єднанні у одне ціле виявленої у ході аналізу первинного документа інформації використати основні способи реферативного викладення тексту: - цитування, тобто дослівне відтворення фрагментів первинного тексту; - перефразовування, яке передбачає часткове змінювання (скорочення, об'єднання, заміну, групування і т.п. процедури) окремих фрагментів тексту первинного документа при збереженні основного смислу. IV - Редагування вилучених з тексту первинного документа речень. Відредагувати вилучені з тексту первинного документа речення, які підлягають включенню в реферат-екстракт, з метою досягнення смислової цілісності і зв'язності тексту реферату, зменшення його обсягу. У ході редагування використовуються операції: - заміщення - процес заміни одного фрагмента тексту (речення у цілому, його частини, словосполучення або слова) іншим в опорному маркірованому реченні. Заміщення забезпечує ясність і зрозумілість реферату. Дана операція використовується у випадках, коли включене у реферат маркіроване речення містить слова на зразок "ці", "такі", "подібний", "вищенаведений", "розглянутий раніше" і т.п., значення яких слід обов'язково розкрити, інакше реферат буде незрозумілим читачу, викликаючи запитання: "Хто?", "Який?" та інші. У цьому випадку виконується операція "крок назад": у тексті первинного документа відшукується фрагмент, за допомогою якого і здійснюється необхідна заміна у рефераті. Розглянутий прийом використовується і у тому випадку, якщо маркіроване речення, включене у реферат-екстракт, містить абревіатуру, смисл якої може бути незрозумілий читачеві. - випущення - пропуск слова або словосполучення без шкоди для смислового змісту реферату. Основна мета операції випущення - досягнення лаконічності. Пропуску підлягають відомості аргументуючого, пояснюючого характеру, які роз'яснюють і ілюструють основні положення первинного документа. Звичайно у ході редагування вилучених з первинного документа маркірованих речень пропуску підлягають слова типу "дана стаття", "дана робота", "отже", "таким чином", "наприклад", "зокрема", "у тому числі", "при цьому" і т.п. Операція випущення при редагуванні часто використовується одночасно з операцією заміщення. - сполучання - операція, при якій два або кілька речень, які містять схожі (тотожні) елементи, накладаються один на одного, утворюючи скорочену конструкцію, де схожі компоненти вживаються лише один раз. Приклади редагування речень, вилучених з тексту первинного документа, наведені в табл. 7.4. Таблиця 7.4. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАЦІЙ ВИПУЩЕННЯ, ЗАМІЩЕННЯ І СПОЛУЧАННЯ ПРИ РЕДАГУВАННІ РЕЧЕНЬ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ВКЛЮЧЕННЮ У РЕФЕРАТ-ЕКСТРАКТ
V - Записування і оформлення реферату Записати і оформити реферат відповідно до вимог ГОСТ 7.9-95 "Реферат і анотація. Загальні вимоги
|