Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Навчальний матеріал. Пункт 1





МОДУЛЬ 3. Гендерний підхід до виховання

Розділ 3.1. Гендерний підхід до виховання дівчат.

Зміст розділу:

Базові програми як основа для вибудовування життєвої стратегії в різноманітні періоди дівчинки-дівчини-жінки. Періоди розвитку дівчаток. Вік вибору генетичних програм, засвоєння та закріплення стереотипів від народження до 6-7 років. Вік створення сценаріїв (від 7 до 14 років). Вік створення особистих легенд (від 14 до 18-21 року). Вік реалізації сценаріїв та легенд (від 21 до 25-28 років). Вік відкриття себе як жінки (від 25 до 35 років). Трагедія жіночого внутрішнього світу (від 35 до 42 років). Роль батька та матері у вихованні дівчинки.

Ключові слова розділу: виховання, стереотип, потреби, почуття, внутрішня система управління.

Цілі та завдання розділу

Успішне вивчення розділу дозволяє:

Мати уяву про особливості розвитку дівчат у різних вікових групах.

Розуміти специфіку гендерного підходу до виховання дівчат у різних вікових групах.

Володіти ключовими поняттями.

Методичні рекомендації до вивчення Розділу 3.1:

Під час вивченні Розділу 2.2. важливо проаналізувати процес виховання дівчат з точки зору гендерного підходу.

Навчальний матеріал. Пункт 1.

Інструкції: Прочитайте пункт 1, законспектуйте стислу характеристику розвитку дівчат цієї вікової групи. Потреби. Почуття. Внутрішня система управління. Сексуальність. Стереотипи.

Для активного залучення дівчинки в суперечливий процес еволюції сучасного суспільства необхідно її до цього підготувати. Незважаючи на те, що батьки із найкращих спонукань виховують хлопчиків та дівчаток однаково, їх схильності та поведінка визначаються зрештою розбіжностями в устрої мозку. У дівчат симетрично працюють обидві півкулі, інформація з легкістю передається з однієї півкулі в іншу. Можливо, ця функціональна особливість дозволяє їм успішно використовувати різноманітні засоби сприйняття та мислення, що забезпечує більшу пристосовуваність жіночої статі до змін умов життя. Дівчата отримують більше сенсорної інформації, ніж хлопчики. В середньому у них кращий слух і нюх, вони отримують більше інформації через кінчики пальців та шкіру.

Жіночий мозок орієнтований, в основному, на процес спілкування. При виконанні цієї діяльності задіяні різноманітні його ділянки, тим самим забезпечується взаємозв’язок між півкулями та мозок краще справляється с задачею шляхом інтеграції, використовує свої ресурси швидше, частіше і діє більше клітин. Жіночий мозок ніколи не знаходиться у спокої та має явні переваги у навчанні.

Якщо хлопчики створюють свої життєві програми за рахунок дослідницької поведінки, то дівчата на своїй поведінковій матриці вже мають наступні базові програми.

Програма пристосування – була створена стратегією виживання (залишитися живим якомога довше, щоб народити нащадків і виростити їх).

Програма хранительки вогнища – створена культурною традицією, що роль жінки, яка відпустила сина або чоловіка за добуванням їжі або на воєнні дії, зводилась до очікування.

Програма пошуку другої половини – була створена за стійким представленням, що кожна дівчинка не може жити сама, вона, подорослішавши, повинна зустріти неодмінно чарівного принца. Її з дитинства готують до «головної зустрічі», до заміжжя, яке стає чи не основною ціллю всього її життя.

Безсумнівно, до цього переліку базових програм можна добавити програми, названі А. Буровським. Всі перераховані нижче програми – це результат тривалого впливу стереотипів на жіночу свідомість і остраху покарання при невідповідності ним.

Інстинктивна програма покровительства. У дівчаток дуже розвинута потреба рятувати, виручати, жаліти, лікувати, доглядати, годувати з ложечки і т.ін. У більшій мірі ця потреба проявляється у відношенні до хлопчиків, а згодом і до чоловіків.

Інстинктивна програма поспішності. Схильність дівчини до вибору своєї другої половини. Можливо, це залишилось з тих часів, коли наші пращури жили недовго і потрібно було встигнути народити та виростити дітей. Але з біологічними процесами дуже важко упоратися. З настанням місячних в підсвідомості виникає думка: «Я вже доросла!» і настав час негайно знайомитись з хлопчиками. Що хоче дівчинка від знайомства з хлопчиками? По-перше, духовного спілкування. Вона хоче мати ще одну близьку (окрім подруги) людину.

По-друге, відчуття, що в повній мірі вона може розкритися тільки в парі. По-третє – бажання само реалізуватися в коханні. По-четверте, інтелектуальне спілкування. Хлопчики допоможуть бачити світ з іншого, незвичайного боку. По-п’яте, бажання самоствердитися: у всіх подружок вже є хлопець, а у мене?! І важливий не сам хлопець, а можливість похизуватись перед подругами. В-шостих, задоволення цікавості. Дівчатам дуже хочеться знати, як відбувається спілкування з хлопчиками насправді, а не з книжок.

Програма споживацтва. В глибині душі дівчата вважають, що їх належить утримувати. Серед жінок розповсюджена стереотипна думка, що вони мають право жити за рахунок чоловіка.

Програма пошуку «незвичайного». Якщо не «принца на білому коні», то обов’язково такого, який відрізнявся би від посереднього. Тому так часто буває, що саме дівчина стає тією, що помітила та оцінила непересічність молодої та нікому поки що не цікавої людини.

Програма пошуку лідера. Дівчата розуміють, що вони багато в чому обмежені існуючими стереотипами у відношенні жіночої статі, тому прагнуть розширити свої можливості за рахунок чоловічої половини. Як правило, хлопчики мають досвід вирішення більш складних і багатофункціональних задач, краще можуть виходити із складних становищ. Тому дівчата прагнуть до тих, хто може більше, ніж вони самі, і чия свідомість ширше, ніж у них самих.

Базові програми слугують основою для вибудовування життєвої стратегії в різноманітні життєві періоди дівчинки-дівчини-жінки. Емпіричні спостереження та вивчення наукових джерел дозволили визначити так звані періоди жіночого життя.

Жіноче життя поділяється на 7-річні фази. Назву цим періодам визначено у відповідності з концепцією гендеру в педагогічних дослідженнях:

· Вік з народження до 7 років – вибір генетичних програм, засвоєння та закріплення стереотипів.

· Вік 7-14 років – формування знань та вмінь зі створення життєвих сценаріїв.

· Вік з 14 до 18-21 року – період створення особистих легенд.

· Вік з 21 до 25-28 років – реалізація життєвих сценаріїв та легенд.

· Вік 28-35 років – відкриття себе як жінки.

· Вік 35-42 роки – кризовий період як трагедія жіночого внутрішнього світу.

· Вік 42-49 років – вибір свого світу.

Кожен період – це стадії фізичного, духовного, емоційного та історичного розвитку жінки. Вони можуть і не співпадати з хронологічним віком. Раніше з віковими змінами дівчат знайомили старші жінки у великій багатопоколінній родині. Зараз ці обряди пішли у минуле. Але ж кожен етап жіночого життя висуває свої задачі, визначає зміну цінностей та життєвих позицій. Далі буде представлена лише невелика характеристика першої половини жіночого життя від народження до 42 років: шлях народження та становлення дівчинки жінкою. Саме цей період більш за все торкається можливостей педагогіки.

Date: 2015-09-02; view: 452; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию