Лахно О.П., Цехмістро Н.Я., Тронько Т.В. Історія слов’янських народів: програма навчального курсу. — Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2008. — с

Доц. Тронько Т.В.

Схвалено на засіданні кафедри

«20» листопада 2007 р. Протокол № 7.

Рекомендовано до друку вченою радою

Полтавського державного педагогічного

університету імені В.Г.Короленка

«29» листопада 2007 р. Протокол № 4.

Полтава – 2008

ББК

УДК

Лахно О.П., Цехмістро Н.Я., Тронько Т.В. Історія слов’янських народів: програма навчального курсу. — Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2008. — с.

Рецензенти:

Якименко М.А. — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Полтавської державної аграрної академії

Лахижа М.І. — кандидат історичних наук, доцент, заступник начальника управління державної служби Головного управління державної служби України у Полтавській області

Відповідальний за випуск:

Год Б.В. — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Рекомендовано до друку вченою радою

Полтавського державного педагогічного

університету імені В.Г.Короленка,

протокол № 4 від 29 листопада 2007 року

АНОТАЦІЯ

Навчальний курс «Історія слов’янських народів» викладається на історичному факультеті для студентів спеціальностей «Історія та суспільствознавство» й «Історія та основи правознавства» (ІІ, ІІІ і ІV курси) обсягом 324 аудиторні години у ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ та VІІІ семестрах. Окрім того цей курс читається й на заочному відділенні.

Завдання курсу полягає в ознайомленні майбутніх фахівців-істориків з основними подіями та фактами минулого слов’янських народів і їх державних утворень упродовж усього історичного розвитку, виробленні та формуванні знань про історичний шлях споріднених українському народів нерозривно від інших європейських націй у процесі становлення та розвитку сучасної цивілізації. Курс передбачає закріплення в студентів у процесі навчання необхідних знань про виникнення слов’янських націй і держав, їхню еволюцію в різні історичні епохи від давнини до сучасності, що проявлялася у змінах політичних, соціальних, господарських, культурних стосунків, а також взаєминах з іншими європейськими народами. Знання, набуті студентами в ході вивчення курсу, є необхідною підставою для розуміння еволюції державності в східних, західних і південних слов’ян, їх культури та побуту.

У цілому історія слов’янських народів являє собою частину всесвітньої історії, є її однією з найважливіших складових, яка повинна формувати наукові та світоглядні цінності студентів. Дана навчальна дисципліна разом з історією середньовіччя, нового та новітнього часу країн Західної Європи та Америки, нового та новітнього часу країн Азії та Африки складає комплекс предметів, які розглядають закономірності розвитку історичного процесу на основі принципів історичного детермінізму та історичного матеріалізму, переходу від однієї форми способу виробництва до другої. Цей процес досліджується в конкретиці політичних, економічних і соціальних, культурних факторів, які показують як загальні закономірності, так і специфіку розвитку братніх слов’янських народів.

У ході вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти конкретними знаннями з середньовічної історії, історії нового та новітнього часу Білорусі, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, країн колишньої Югославії (балканських слов’ян). Це, однак, досягається не лише вивченням конкретної історії перелічених слов’янських держав (країнознавчий принцип), а й формуванням проблемних тем і питань, які дозволяють більш глибше та повніше висвітлити як загальні процеси й закономірності в розвитку слов’янських держав, так і специфіку кожної з них. Проблемно-країнознавчий принцип вивчення історії слов’янських народів дозволяє більш цілеспрямовано та ефективно зреалізувати у відведених часових рамках підготовку сучасних спеціалістів (бакалаврів, магістрів). Проблемний принцип обумовлює не лише більш глибше розуміння студентами історичного розвитку слов’янських держав, але й діалектичну взаємодію з процесами, які їх породжують та розвивають.

Особливістю викладення навчального курсу «Історія слов’янських народів» є певне протиріччя між вимогами, які нині ставляться до підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів, та підручниками й посібниками, які не в усьому своєчасно та повно враховують ці зрослі вимоги. У даному конкретному випадку мова йде про принципи побудови нового курсу «Історія слов’янських народів». Підручники та посібники, програми складових нашого курсу навчальних предметів «Історія Росії», «Історія СРСР» та «Історія південних і західних слов’ян» будують свій зміст за країнознавчим принципом, не торкаючись загальних проблем для слов’янських держав. Це веде, особливо при вивченні історії слов’янських народів у ХХ столітті, до численних повторів, однотипних і однопорядкових висновків з основних проблем суспільно-політичного розвитку окремих слов’янських народів. Тим самим виникла нагальна потреба створення адаптованої робочої програми та переходу до викладання даного курсу за проблемно-країнознавчим принципом. Це вимагає від викладача самостійної розробки ряду тем, доповнення та розширення ряду інших тем, у тому числі й в історіографічному аспекті.

Навчальним курсом передбачено проведення семінарських занять, а деяка його частина відводиться на самостійну підготовку студентів. За окремими проблемами курсу студенти виконуватимуть індивідуально-дослідні завдання творчого характеру.

Семінарські заняття допоможуть студентам глибше засвоїти вузлові питання історичного розвитку слов’янських народів, ознайомитися з джерелами та історіографією. На семінарських заняттях студенти оволодівають основами наукового дослідження, навчаються самостійно оцінювати історичні події, висловлювати та аргументувати власні думки.

Пропонована програма відповідає головним періодам світової історії й структурі зазначеного курсу. Виділено три умовні блоки-розділи, які охоплюють основні періоди курсу.

* * *