Болгарія

Національно-визвольні змагання болгар 60-70-х років XIX ст. Наростання кризових явищ в Османській імперії після Кримської війни. Посилення податкового гніту і зростання народного невдоволення. Початок організованої боротьби за політичне визволення Болгарії. Г.С. Чаковський. Болгарська еміграція. Ідейні течії та політичні угрупування. Пожвавлення визвольного руху 1866 — 1868 рр. та його невдача. Пошуки нових організаційних форм. Утворення Болгарського революційного центрального комітету. Л. Каравелов. В. Левський. Ідейна та організаційна криза в БРЦК 1873 — 1874 рр. і спроби її подолання.

Вплив повстання у Боснії та Герцеговині на активізацію болгарської еміграції. Хр. Ботєв. Відновлення БРЦК. Спроба збройного повстання восени 1875 р. Посилення антитурецьких настроїв у Болгарії. Квітневе повстання 1876 р. його хід, причини поразки і наслідки. Російсько-турецька війна і визволення Болгарії. Умови Сан-Стефанського договору та їх перегляд на Берлінському конгресі.

Відновлення болгарської держави та її розвиток у 1879 — 1894 рр. Утворення князівства Болгарія. Діяльність російського Тимчасового управління. Установчі збори. Тирновська конституція. Обрання Олександра Баттенберга князем Болгарії. Боротьба за владу між консерваторами і лібералами. Державний переворот 1881 р і встановлення режиму надзвичайних повноважень князя. Зростання опозиційних настроїв. Відновлення конституції. Розкол у ліберальній партії.

Внутрішній устрій та міжнародний статус Східної Румелії (1879 — 1885 рр.). Визначення болгарської орієнтації автономної області Політичні партії та їх боротьба за владу. Рух за об'єднання з Болгарським князівством. Повстання у Пловдиві (вересень 1885 р.). Проголошення об'єднання та його міжнародні наслідки. Сербо-болгарська війна.

Внутрішнє і міжнародне становище об’єднаної Болгарії. Виникнення двох політичних таборів. Русофіли і русофоби. Політична криза 1886 — 1887 рр. Детронізація князя Олександра. Розрив російсько-болгарських дипломатичних відносин. Обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга. Стамболовістоький режим. Боротьба з опозицією. Нестабільність міжнародного становища Болгарії. Відставка С. Стамболова.

Суспільно-політичний розвиток Болгарії кінця XIX — початку XX ст. Правління “народників” і “радославовістів”. Розширення спектру політичних партій. Соціальні рухи. “Сіромахомильство”. Заснування соціал-демократичної партії. Активізація селянства і створення Болгарського Землеробського союзу. Другий “стамболовістський” режим (1903 — 1908). Зміцнення особистої влади князя. Загострення соціального напруження в країні. Падіння уряду “стамболовістів”. Кабінет “демократів” на чолі з О. Маліновим. Зовнішньополітична орієнтація. Маніфест про незалежність Болгарії та проголошення її царством.

Економіка та соціальні відносини. Подолання відсталості народного господарства. Характер та наслідки аграрних перетворень. Розвиток міст. Протекційна економічна політика і поява промислових підприємств. Розвиток шляхів сполучень, транспорту і зв’язку. Внутрішня і зовнішня торгівля. Банківська справа і кредит. Економічна криза 1897 — 1900 рр. Еміграція. Прискорення індустріального розвитку Болгарії на початку XX ст. Зміни в соціальній структурі. Роль церкви в духовному житті суспільства. Національні меншини. Помаки. Громадські об’єднання. Зв’язки з діаспорою. Засоби масової інформації. Фізкультура і спорт

Балканські війни та участь Болгарії у Першій світовій війні. Активізація зовнішньої політики Болгарії після проголошення незалежності та її проросійська орієнтація. Створення Балканського союзу. Перша Балканська війна. Лондонська конференція. Зрив переговорів і відновлення військових дій. Лондонський мирний договір. Друга Балканська (міжсоюзницька) війна. Напад Румунії на Болгарію. Відновлення військових дій на турецько-болгарському фронті Пошуки шляхів примирення. Бухарестська та Константинопольська мирні угоди. Політичні та економічні наслідки балканських війн.

Зростання реваншистських настроїв. Переорієнтація на центральні держави. Вступ Болгарії у війну. Окупація Вардарської Македонії та Поморав’я. Звільнення Південної та окупація Північної Добруджі. Занепад болгарської економіки. Зростання народного невдоволення. Деморалізація армії. Наступ антантівських військ на Салоніцькому фронті. Відступ і стихійне повстання болгарських солдат. Проголошення республіки в Радомирі. Придушення повстання урядовими військами. Мирні переговори з представниками Антанти і капітуляція Болгарії. Зречення царя Фердинанда від престолу. Культура. Розвиток освіти. Софійський університет. Книговидавнича діяльність. Читальні. Заснування національної бібліотеки. Перетворення Болгарського наукового товариства в Академію наук. П. Райнов. В. Златорскі, І. Шишманов, Л. Милетич. Традиційні та модерністські течії в літературі. І. Вазов, А. Константинов, П. Яворов, Пенчо Славейков. Мистецтво Архітектура.