Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Правила вживання термінів





Розвиток мовлення майбутніх професіоналів будь-якої галузі починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас студента, тим проникливіше він бачить світ, тонше відчуває явища, точніше сприймає прочитане й почуте, а отже, йому легше дається навчання, ширшає його кругозір, і найголовніше – він впевненіше висловлюється.

За твердженням учених, лексика науки охоплює три шари: загальновживану, загальнонаукову й термінологічну лексику. Важко собі уявити плідний розвиток наук, якщо сутність понять, які ця наука розглядає й викладає, не має наукової термінології. Мова «входить» у професійну діяльність і науку, перш за все, – термінологією.

Термінологія зародилася в надрах лінгвістики, але тільки в середині ХІХ ст. набула самостійності. Методологічні засади дослідження термінології в лінгвістиці пов’язані з іменами Б.Головіна, В.Даниленко, Д.Лотте, О.Реформат ського. Щодо природничих наук об’єктом системних досліджень є біологічна лексика (Л.Симоненко), ботанічна (А.Капська, І.Сабадош, М.Фещенко), геологічна (М.Годована).

Термін – це слово, або усталене словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається вдома конвенційність термінова, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються. Що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття. Тобто його зміст і межі.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови.

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

а) системність термінова (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моностемічність (однозначність) термінова в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;



г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Терміни поділяються на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, діяльник, чисельник).

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це така підмножина термінів, яка відображає поняття, й утворились й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви –своєрідні етикети предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і т.д.

Власномовні та запозичені слова в документі

Іншомовні слова в діловому тексті повинні вживатись лише в разі потреби, коли її не можна замінити українськими словами з таким самим значенням. У документації рекомендується вживати лише ті іншомовні слова і терміни, які або дістали міжнародне визнання, або не мають еквівалента в нашій мові. До міжнародних належать фінансові терміни, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків діловодства, зовнішньої торгівлі (документ, бланк, віза, граф).

Правильне і доречне вживання іншомовних слів вимагає знання цілого ряду правил.

Вживання іншомовного слова недоцільне, якщо у нього є український відповідник з тим самим обсягом значень. Без потреби вживаються такі запозичення, бо є українські відповідники:

апелювати – звертатися,

домінувати – переважати,

конвенція – умова,

лімітувати – обмежувати,

локальний – місцевий,

прерогатива – перевага,

репродукувати – відтворювати.

Запозичені слова слід вживати правильно і точно – саме з тим значенням, із яким вони запозичувалися, й лише в тому випадку, коли заміна українським словом із якихось причин небажана. Так, наприклад, у реченні “Усі посадові особи, які прибувають з відрядження або виїздять у відрядження повинні бути зареєстровані”. Слово “зареєстровані” не слід замінювати словом “записані”, бо воно потребувало бо додаткового роз’яснення (“повинні бути записані до спеціальної книги, яку веде секретар установи за статутною формою”), а це зробило б текст більш громіздким.



До багатьох запозичених слів в українській мові є відповідники, але вживати в одному тексті на позначення того самого поняття і запозичення й власномовне слово (конвенція – умова, екстраординарний – особливий) не рекомендується. Треба зупинити свій вибір на одному з двох слів і лише його вживати в цьому документі. Вибираючи, наприклад, між “сервіс” та “обслуговування” треба знати, що “сервіс” – це не будь-яке обслуговування, а “обслуговування побутових потреб населення”, значить, тут однослівна заміна слова сервіс неможлива.

Добір і вживання іншомовного слова в діловому документі диктуються кількома обставинами і мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.

Термін у діловому папері

Крім загальновживаної нейтральної лексики, діловодство, діловий стиль взагалі послуговуються термінами. Функція терміна не лише називати предмет чи поняття, а й давати їм точне визначення. Тому терміни вживаються не у всіх сферах мовлення, а лише в деяких (наука, публіцистика, діловодство).

Однак і терміни в діловому мовленні змінюються. Ця змінність пов’язується з тим, що терміни можуть переходити з активних у пасивні і навпаки, а також з тим, що кожне управління, кожна галузь промисловості, торгівлі, освіти послуговуються термінологією.

У ділові документи потрапляє цілий ряд термінів інших галузей, що утворює розуміння справочинства.

Термін треба вживати лише в тій формі, яка зафіксована в словнику. Так, якщо в словнику зафіксовано діловодство, то не можуть бути такі зіпсовані форми як ділопроізводство, діло ведення, справоведення.

Вживаючи багатозначне слово-термін, автор документа мусить також будувати текст, щоб одразу було видно, яке значення багатозначного терміна він має на увазі.

Необхідно суворо дотримуватися правил утворення від терміна похідних форм, засвідчених у словниках чи довідниках.–

При укладанні документа службова особа повинна звірятись зі словником, якщо певний термін викликає у неї сумніви. Треба вживати терміни позаштатний фонд, а не безлюдний фонд.–

Неодноразове тлумачення терміну тим, хто писав ділового листа, й тим, хто його одержав, виникає і внаслідок того, що термін не був чітко диференційований, що вжитий він був у скороченій спрощеній формі, що контекст був недостатньо чітким і не давав змоги встановити, з яким саме значенням термін вжито. Наприклад, слово вага вживається як складовий компонент термінів у багатьох галузях, тому без уточнюючого означення його не можна вживати в документі. Порівняймо: у механіці є вага авіаційна, одинична, корисна (таких термінів немає в машинознавстві) у машинознавстві є вага насипна, зведена, робоча, службова.–

У термінології багатьох галузей науки існують терміни-дублети (нові і старі, власномовні і запозичені – для вираження того самого поняття); терміни-неологізми (нові, маловідомі терміни), терміни, які вживає лише певна, досить вузька за своїм складом, наукова школа.






Date: 2015-08-22; view: 1748; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию