АКТ ТРЕТІЙ, сцена четверта

Ми знову повертаємося до ретроспекції. Погляньмо на відділ найму акторів у «Моноґрам пікчерз» чи «Селіґ студіоуз» на Ґовер‑стрит, яку всі кличуть «ряд злиднів», чи хоча б старий відділ «Сентрал кастинґ» на бульварі Сансет, де юрба майбутніх актрис кружляє цілими днями, схрестивши пальці на щастя. Це наймиліші дівчата зі всього світу – колись їх обрали «Королевою кукурудзи» чи «Принцесою квітів вишні». Колишній «Янгол зимового карнавалу», «Міс щедрий морський улов». Пантеон міфічних богинь у плоті та крові. «Міс кращий джитербаґ»[228]. Красуні, змушені мігрувати, – усі вони змагаються за велику славу й популярність. Серед них вашу увагу привернули кілька дівчат. В однієї очі занадто близько посаджені, ніс звисає до підборіддя, голова сидить прямо на плечах так, що й натяку на шию не видно.

Друга молода жінка, яка чекає у відділку, байдикує... очі в неї найяскравішого аметистового пурпурного відтінку. Майже надприродно фіалкові.

У цій ретроспекції ми спостерігаємо за потворною молодою жінкою, за простою жінкою, а вона спостерігає за чарівною. Страхітлива молода жінка – плечі опущені, руки висять уздовж тулуба, суглоби великі, нігті погризені – шпигує за молодою жінкою із фіалковими очима. Що важливіше – потворна жінка спостерігає, яким саме чином інші люди спостерігають за чарівною жінкою. Інші актори, здається, вражені її фіалковими очима. Коли красуня посміхається, всі, хто на неї дивиться, теж посміхаються. Коли інші люди бачать її вперше, вони стають вищими, втягують животи аж до спини. Ці королеви, і леді, і янголи – їхні пальці припиняють метушитися. Вони приймають ту ж позу, із розвернутими назад плечима. Навіть дихання їх уповільнюється, щоб стати схожим на дихання чарівної дівчини. Побачивши її, кожна жінка, здається, стає зменшеною копією цієї дивовижної дівчини із фіалковими очима.

У ретроспекції потворна дівчина майже втратила надію. Вона навчалася професії в Констанс Колліер[229], і Ґутрі Мак‑Клінтика, і Марґарет Вебстер[230], але вона все одно не може знайти роботу. Ця звичайна дівчина не має природженої, практичної вправності – жоден її жест не позбавлений наміру та причини. У своїй слабкій грі потворна дівчина не демонструє браку розуму. Навіть зараз, коли вона спостерігає, як присутні підсвідомо копіюють чарівну дівчину, потвора розробляє план. Як альтернативу тому, щоб самій стати актрисою, мабуть, краще обрати стратегію об’єднання зусиль – тобто об’єднати її власну майстерність і розумність із красою другої дівчини. Разом, можливо, вони зможуть створити безсмертну кінозірку.

Непоказна дівчина могла б тренувати гарненьку, вибивати їй найкращі ролі, захищати її від небезпечних мілких місць, тенет бізнесу та романтичних стосунків. Жахлива дівчина не може похвалитися високими вилицями чи губною дугою Купідона, але таке лагідне обличчя зазвичай приховує спритний розум.

Навпаки, у красуні, яка викликає особливу прихильність і відчиняє всі двері, такі разючі очі можуть бути дзеркалом скаліченого мозку.

Відмотуємо час назад – до того, як Вебстером був Пако, іще далі, до сенатора. До нього – хлопчик‑гомосексуаліст із хору. До того був цей промисловий магнат‑самогубця, але навіть він не був її першим чоловіком. Перший із «Джаз‑бенду колишніх» був її коханий із шкільних років – Аллан‑як‑його‑там – якийсь ніхто. Другим був низькопробний фотограф, який зняв її на плівку і відправив фото до директора з набору акторів: баба з воза – кобилі легше. Третім був честолюбний актор, який зараз торгує нерухомістю. Жоден із цих трьох не являв собою загрози.

Хоча я ніколи не обіймала посаду чоловіка, чи компаньйона, чи коханця, я завжди була значно важливішою.

Олівер Дрейк, есквайр, – то вже інша річ. Засновник сталеливарної імперії – тільки він мав ресурси на те, щоб одружитися з моєю міс Кеті й дати їй домашнє життя, купку дітлахів, зробити з неї якусь hausfrau[231]з ролей Джин Тірні...[232]італійською це означає «невдаха». Сталь викупила б її з більшого світу, гак само, як родина Ґрімальді купила Ґрейс Келлі[233], а мені б не залишилося нічого, вартого моїх зусиль.

Кожен чоловік був кроком уперед в її кар’єрі, але Олівер Дрейк являв собою крок уперед в її особистому житті. До того як вони зустрілися, міс Кеті більше не могла грати інженю, що іспанською значить «шльондра». Майбутнє означало шалену боротьбу за характерні ролі, за ролі в епізодах на натурі, в затемнених місцях. Замість слави за гру в ролі дружини маленького лорда Фаунтлероя чи дружини Чарівника з країни Оз, міс Кеті довелося б задовольнитися другорядними ролями – матері капітана Ахаба чи неодруженої тітки Іоанна Хрестителя.

Опинившись на цьому складному життєвому роздоріжжі, міс Кеті стала шукати більш легку стежку.

Це було так егоїстично з її боку. Робота всього життя письменників і режисерів, митців й агентів із преси та реклами побудувала той п’єдестал, який її спокушали покинути. Але на карту були поставлені більш важливі речі, ніж любов і спокій. Незалежна, перша, ключова модель – зразок для мільйонів – покидала сцену. Легенда, як здавалося, вирішила піти на пенсію. Отже, очевидна смерть магната через самогубство зберегла б культурного ідола.

Не так уже й важко було вмовити кількох видатних продюсерів і режисерів свідчити, що в пана Дрейка була депресія. Кілька найвеличніших імен Голлівуду поклялися, що Дрейк часто казав про бажання покінчити з життям за допомогою ціаніду. Таким чином, кіношна спільнота змогла врятувати одну з найвигідніших інвестицій.

У ретроспекції ми бачимо, як потворна дівчина прямує до гарненької. Із старанною недбалістю, яку вона довго репетирувала, звичайнісінька дівчина спотикається й падає на красуню. Незграбна тварюка штовхає її та вибачається: «Боже, вибачте...»

Навколо них ходить юрба, цей натовп гарненьких анонімних личок. «Королева паки сіна». «Принцеса свіжої цибулі». Гарненькі личка, які не запам’ятовуються, народжені, щоб фліртувати, і трахатися, і вмирати.

Усі ці роки й десятиліття тому красуня всміхається своєю вражаючою посмішкою і каже: «Мене звуть Кетрін». Вона каже: «Справді, Кетрін». Вона протягує руку й каже: «Кетрін Кентон».

Кожна кінозірка чиясь рабиня.

Навіть господарі служать власним господарям.

Нібито дружньо вітаючись, тварюка протягує руку у відповідь і каже: «Рада познайомитися. Я Гейзі Куґан».

І дві молоді жінки тиснуть одна одній руку.