Робоча програма

Форма № Н - 3.04

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра адміністративного права

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

проректор з навчальної роботи

В.І. Токарєва

«___» __________ 2014 року

РОБОЧА ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Кримінальне право» (Особлива частина)

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

факультет - права та соціального управління

форма навчання – стаціонарна

курс – 3

Донецьк – 2014

Робоча программа з нормативної навчальної дисципліни «Кримінальне право» (Особлива частина) для студентів 3 курсу стаціонарної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за галуззю знань 0304 «Право», напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство» / Укладач В.В. Кочко. – Донецьк: ДонДУУ, 2014. – 94с.

Розробник:

викладач кафедри

адміністративного права В.В. Кочко

Робоча програма розглянута на засіданні кафедри

адміністративного права

Протокол від «27» грудня 2013 року № 6.

Завідувач кафедри

адміністративного права,

к.ю.н., доцент І. Л. Олійник

Схвалена на засіданні вченої ради факультету

права та соціального управління

Протокол від «09» січня 2014 року № 5

Голова вченої ради факультету

права та соціального управління,

к.держ.упр., доцент І.І. Голос

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни ……………………………………………....4

2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі …….…...5

3. Розподіл дисципліни на змістові модулі, її обсяг і форми контролю ….11

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за

видами діяльності ………………………………………………………..…15

5. Плани проведення семінарських занять з кожної теми …………….….. 17

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів ……………..45

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань …...…..52

8. Методи навчання ……………………………………………………..…….56

9. Форми та засоби контролю знань студентів ………………………….....58

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів….…………71

11. Шкала оцінювання: національна та ECTS…..……………………….........74

12. Методичне забезпечення (навчально-методичні матеріали)……………75

13. Рекомендована література …………………………………………..……..76

14. Інформаційні ресурси …………………………………………….………...93

15. Додатки…………………………………………………………….…..…….94

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі

Робоча програма вивчення нормативної дисципліни «Кримінальне право» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «бакалавр» (стаціонарна форма навчання), спеціальності «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право» є відносини, що виникають із приводу вчинення злочинів та застосуванням за це покарань.

Нормами кримінального права регулюються основні положення про склад злочину, кваліфікацію злочинів, застосування покарання та особливості відповідальності неповнолітніх, а також вивчаються склади злочинів за відповідними групами суспільних відносин.

Курс «Кримінальне право» базуєтьсяна положеннях теорії та історії держави і права, конституційного права, філософії. Вивчення цього курсу також тісно пов’язане з такими галузями права як кримінальне процесуальне, адміністративне, цивільне, трудове, міжнародне та іншими галузями права, що простежуються через охорону кримінально-правовими нормами зазначених галузей права та їх тісний взаємозв’язок.

Зв’язок кримінального права із конституційним простежується через закріплення в першому основних конституційно-правових принципів, що стосуються захисту прав і свобод людини і громадянина, захист суверенітету, національної безпеки, власності, громадської безпеки, захисту навколишнього природного середовища, авторитету органів державної влади в особі органів суду та інших правоохоронних органів. Кримінальне та адміністративне право наближені схожістю методу правового регулювання, регулюють певним чином схожі суспільні відносини, захищаючи правопорядок, однак різняться між собою ступенем захисту суспільних відносин. Кримінальне, як і цивільне право, регулює захист відносин, пов’язаних з інститутом власності, однак кримінальне право має особливий, імперативний характер регулювання цих відносин, з можливістю застосування кримінального покарання. Кримінальне право також тісно пов’язано із кримінальним процесуальним правом, оскільки кримінальне право реалізується через останнє з урахуванням конституційних принципів стосовно збору доказів, які будуть покладені в основу обвинувачення через наявність складу злочину.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Поняття і система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів. Злочини проти основ національної безпеки, життя та здоров’я, волі честі та гідності особи;

2. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина, проти власності та в сфері господарської діяльності;

3. Злочини проти довкілля, проти громадської безпеки, проти безпеки виробництва, проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

4. Злочини проти громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призиву по мобілізації, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громади;

5. Злочини в сфері службової діяльності та професіональної діяльності, пов’язані з наданням публічних послуг, проти правосуддя, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Метою викладання навчальної дисципліни «Кримінальне право»

є розкриття змісту поняття кримінального права як самостійної галузі права, з урахуванням суттєвих змін в сфері кримінально-процесуального (прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України) та іншого законодавства, з’ясування ролі та місця кримінального права як необхідного правового інструмента регулювання кримінально-правових відносин; сформувати систему теоретичних знань з курсу «Кримінальне право» та практичних навичок щодо вирішення ситуацій у застосуванні кримінального законодавства.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Кримінальне право» є:

Ø ознайомлення із загальними засадами поняття злочину та його особливостей;

Ø вивчення теоретичних положень щодо складу злочину;

Ø вивчення кримінального закону, інших нормативних актів та судової практики з питань застосування кримінального законодавства як окремо так і разом з новим кримінальним процесуальним законодавством в контексті інтеграції до норм Європейського законодавства та виконання рішень Європейського суду з прав людини;

Ø набуття вмінь щодо використання норм кримінального права під час аналізу практичних ситуацій.

Програмою дисципліни передбачено, щоб після вивчення предмета «Кримінальне право» студент повинен

знати:

Ø теоретичні засади та базові поняття у галузі кримінального права;

Ø основні юридичні принципи кримінальної політики держави, форми та методи її реалізації;

Ø основні інститути, категорії та поняття кримінального права;

Ø основні напрями сучасної кримінальної політики держави;

Ø види відповідальності за порушення кримінального законодавства;

Ø зміст нового законодавства у галузі регулювання кримінально-правових відносин та його специфічні особливості;

вміти:

Ø вільно користуватися нормативним матеріалом з теми курсу та застосовувати його у конкретних ситуаціях;

Ø орієнтуватися у системі злочинів та покарань, встановлених кримінальним кодексом України;

Ø правильно тлумачити юридичні факти стосовно кримінального права та застосовувати на практиці отримані знання;

Ø вирішувати задачі з кримінального права;

Ø шукати, відбирати, аналізувати та застосовувати нормативно-правові акти для вирішення конкретних питань юридичного характеру у своїй професійній практичній діяльності.

Методичні рекомендації до вирішення задач

Для успішного вирішення задачі слухачам рекомендується дотримуватися певного алгоритму дій:

Ø уважно прочитати умови задачі;

Ø вирішення задачі повинно здійснюватися з аналізом загальної та особливої частини кримінального права.

Ø визначити наявність складу злочину (або злочинів) в діях особи (осіб) з урахуванням всіх обставин справи, зазначених в задачі;

Ø надати належну і обґрунтовану кримінально-правову кваліфікацію злочину з позиції теорії кримінального права. Викласти рішення задачі у вигляді формули кримінально-правової кваліфікації що може бути покладена в основу обвинувачення. Юридично сформулювати та обґрунтувати рішення задачі спираючись на діюче законодавство та підкріплюючи рішення за допомогою Пленумів Верховного Суду України. Наприклад:

Задача

Петров, Черних і Щукін утворили стійку групу, розробили план розбійних нападів на окремих громадян і розподілили між собою функції. Для нападів їм була потрібна зброя. Щоб заволодіти зброєю та боєприпасами до неї, вони напали на працівника приватної охоронної фірми Шараміна, який повертався до офісу фірми після вечірнього чергування. Діючи за заздалегідь розробленим планом, Петров штовхнув Шараміна в неосвітлену частину підземного переходу, де вже чекав Щукін, а той ударив потерпілого уламком труби по голові. Черних у цей час спостерігав за тим, що відбувається. Коли Шарамін упав, вони обшукали його та забрали пістолет «ТТ» і дві обойми набоїв. Шарамін помер на місці події. Після цього, продовжуючи реалізовувати розроблений раніше план, Петров, Черних і Щукін вчинили три напади на окремих громадян: демонструючи пістолет і погрожуючи вбивством, вони відбирали в потерпілих гроші, коштовності, верхній одяг. Під час останнього нападу вони, діючи без попередньої змови, зґвалтували малолітню Заніну, а потім за пропозицією Петрова, щоб приховати вчинені щодо неї злочини, вбили її.

Приклад рішення задачі

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.

1.1. Нанесення удару трубою по голові та смерть Шараміна на місці події (показники локалізації та сили удару) свідчать про наявність у суб’єктів принаймні прямого невизначеного наміру щодо будь-яких суспільно небезпечних наслідків для життя чи здоров’я потерпілого, в тому числі і його смерті.

1.2. Після заволодіння зброєю Шараміна та принаймні до вчинення останнього нападу (включно) мав місце певний проміжок часу, протягом якого існувала стійка, озброєна, організована група, а Петров, Черних і Щукін були її учасниками (членами).

1.3. В умовах задачі не зазначена вартість майна, вилученого в потерпілих під час розбійних нападів; вважатимемо, що ця вартість не досягає показників кваліфікуючих ознак «у великих розмірах» та «в особливо великих розмірах».

1.4. В умовах задачі не зазначено, яким чином було здійснено зґвалтування; вважатимемо, що фізичне насильство до потерпілої в процесі зґвалтування не застосовувалось, а мала місце та сама (така сама) погроза вбивством, що й при розбої.

1.5. Під час зґвалтування суб’єкти принаймні могли та повинні були допускати, що вчиняють статевий акт з малолітньою; таке саме психічне ставлення до віку потерпілої було й при вчиненні умисного вбивства.

2. Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються в діяннях суб’єктів.

2.1. Вчинені суб’єктами дії в поєднанні з іншими фактичними обставинами містять ознаки злочинів, передбачених статтями 115, 152, 187, 257, 262, 263 КК.

2.2. Всі злочини є закінченими; всі злочини, за винятком зґвалтування, вчинені в співучасті «особливого роду» – організованою групою, яка з урахуванням її озброєності набуває характеру банди; за умовами задачі зґвалтування вчинено без попередньої змови (ситуаційно), тобто має місце вчинення злочину «групою осіб».

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів.

3.1. Щодо кваліфікації дій суб’єктів за ст. 257 КК – див. пункти 16-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розглядання судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 р. № 13.

3.2. Щодо співвідношення бандитизму з іншими злочинами, які здійснюються бандою, – див. п. 26 названої вище постанови від 23 грудня 2005 р. № 13.

3.3. Щодо кваліфікації бандитизму за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, – див. п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3.

3.4. Щодо кваліфікації умисного вбивства Шараміна за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, а також за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, – див. п. 10,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 7 лютого 2003 р. № 2.

3.5.Щодо кваліфікації зґвалтування та наступного умисного вбивства Заніної за сукупністю злочинів – див. п. 14 названої вище постанови від 7 лютого 2003 р. № 2.

3.6.Щодо кваліфікації умисного вбивства Заніної за пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК, а також щодо остаточної кваліфікації двох умисних убивств за обтяжуючих обставин – див. відповідно п. 15, 16 постанови від 7 лютого 2003 р. № 2.

3.7.Щодо інкримінування суб’єктам кваліфікуючих ознак зґвалтування «групою осіб» та «малолітньої» – див. абзац 1 п. 13 та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 березня 1992 р. № 4.

4.Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з позицій теорії кримінального права.

4.1. Бандитизм – так званий складений злочин, тому аналізується співвідношення його юридичного складу з юридичними складами інших злочинів, що вчиняються при створенні банди та під час здійснення нею нападів, вирішується в межах конкуренції частин і цілого.
В цьому випадку діє, зокрема, таке правило: злочини, за які законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм, кваліфікуються за сукупністю з ним, а всі інші злочини охоплюються його юридичним складом (такий підхід сформульований у підпунк­ті 3.2 цього розв’язання, хоча з теоретичного погляду за сукупністю з бандитизмом мають кваліфікуватись і ті злочини, за які законом встановлено таку саму відповідальність, як і за бандитизм). Саме це правило зумовлює, з одного боку, кваліфікацію за сукупністю з бандитизмом обох умисних убивств за обтяжуючих обставин, розбоїв, передбачених ч. 4 ст. 187 КК, розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї за обтяжуючих обставин, зґвалтування малолітньої, а з іншого – «поглинання» юридичним складом бандитизму злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

4.2. Конкуренція частин і цілого має місце також при кваліфікації навмисного вбивства Шараміна в процесі розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та при кваліфікації зґвалтування, що супроводжувалося погрозою вбивством. При цьому в першому випадку така конкуренція «переростає» в сукупність злочинів, в другому – юридичний склад зґвалтування («ціле») охоплює погрозу вбивством («частину») і вона не дістає самостійної кваліфікації.

4.3. При кваліфікації розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї виникає конкуренція загальної (ч. 4 ст. 187 КК) та спеціальної (ч. З ст. 262 КК) кримінально-правових норм. Пріоритет має спеціальна норма.

4.4. Як було зазначено в п. 2.2 розв’язання, всі злочини, що інкримінуються суб’єктам, за винятком зґвалтування, вчинені організованою групою. Ця обставина має своє безпосереднє відображення при кваліфікації бандитизму (де вона є однією з ознак банди), а також розбоїв (ч. 4 ст. 187 КК) та розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї (ч. З ст. 262 КК) – у двох ос­танніх випадках суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «організованою групою».

Юридичні склади інших злочинів, інкримінованих суб’єктам, не передбачають як кваліфікуючу ознаку (обтяжуючу обставину) їхнього вчинення організованою групою. Тому при кваліфікації обох умисних убивств суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «за попереднім зговором групою осіб». При кваліфікації зґвалтування – відповідно до умов задачі – суб’єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «групою осіб».

4.5. Два вчинені суб’єктами навмисні вбивства за обтяжуючих обставин, хоч «набір» цих обтяжуючих обставин у кожного з них різний, утворюють не сукупність, а повторність злочинів. Тому в остаточній кваліфікації навмисні вбивства відображені одним юридичним складом злочину, який включає ті пункти ч. 2 ст. 115 КК, які передбачають усі обтяжуючі обставини обох навмисних вбивств, у тому числі п. 13, який вказує на їхню повторність.

5. Формула кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів). Дії Петрова, Черних та Щукіна необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 262; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 152; пунктами 2, 6, 9, 12 і 13 ч.2 ст. 115 КК України.

6. Юридичне формулювання обвинувачення. Петров, Черних і Щукін вчинили: організацію озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, участь у такій банді та участь у вчинюваному нею нападі (ст. 257 КК); розбій з метою викрадення вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вчинений організованою групою (ч. 3 ст. 262 КК); статеві зносини з погрозою застосування фізичного насильства – зґвалтування, вчинене групою осіб щодо малолітньої (ч. 4 ст. 152 КК); навмисне вбивство малолітньої дитини з корисливих мотивів, вчинене з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила навмисне вбивство (пункти 2, 6, 9, 12 і 13 ч. 2 ст. 115 КК).

3. Розподіл дисципліни на змістові модулі,

Їх обсяг і форми модульного контролю

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за видами діяльності

Примітка: критерії оцінювання індивідуального науково-дослідного завдання: 1 бал – підготовка тез доповіді на конференції; 1 бал – наукова доповідь на конференції; 3 бали – підготовка наукової статті.

Критерії оцінювання знань студентів:

Критеріями оцінювання знань студентів, їх старанності і наполегливості під час роботи безпосередньо на семінарському занятті є наступні показники:

ü «2» - відповідь повна, без помилок (чи з декількома незначними помилками): навчальний матеріал засвоєно в повному обсязі; студент добре обізнаний у теоретичному плані, вільно володіє і оперує законами, категоріями та понятійним апаратом навчальної дисципліни; аргументовано і на високому рівні веде дискусію; в змозі розв`язувати проблемні питання, здатний до оригінального творчого мислення; демонструє вміння самостійно працювати над навчальним матеріалом;

ü «1» - відповідь має декілька суттєвих помилок: навчальний матеріал засвоєно в достатньому обсязі; студент знайомий з категоріальним апаратом дисципліни, виявляє необхідний мінімум теоретичних і практичних знань; знайомий з основною навчальною літературою з дисципліни, може розв`язувати типові (елементарні) проблемні завдання;

Таким чином, за роботу і старанність (виступ з рефератом або тематичним повідомленням, відповіді на питання або доповнення з місця) на семінарському занятті студент може отримати від 1 до 2 балів,

5. Плани проведення семінарських занять з кожної теми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Date: 2015-08-24; view: 499; Нарушение авторских прав