Робота редактора над апаратом наукового видання

Вступ

Зміст, мета і завдання дисципліни. Структура курсу та його загальна концепція. Джерельна база дисципліни. Її зв’язок з іншими дисциплінами редакторського та загальноосвітнього циклів.

2. Наука і наукове книговидання

Роль науки, наукової інформації та наукової комунікації у розвитку суспільства. Специфіка наукового пізнання і наукової творчості. Книга і наукове дослідження: еволюція та взаємодія.

3. З історії наукового книговидання

Наука і наукова література в Античності та середньовіччі. Синкретичний характер первісної наукової літератури. Розвиток наукової книги та наукового книговидання в епоху Відродження та Просвітництва. Початки формування системи документальних джерел наукової інформації. Еволюція типологічної схеми (системи жанрів) наукової літератури.

4. Історія формування української наукової літератури

Основні етапи формування масиву наукових творів (видань). Перекладна наукова література VIII–XII ст. “Перше відродження української нації” – відродження української наукової літератури (кінець XVI – початок XVIII ст.). Діяльність наукових товариств і осередків, організація наукового книговидання періоду “другого відродження” – ХІХ – початок ХХ ст. (Галицько-руська Матиця, “Просвіта”, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Українське наукове товариство у Києві та ін.). Видавнича діяльність визначних учених – організаторів і творців української науки (М. Грушевський, І. Франко, І. Пулюй, І. Горбачевський, К. Студинський, В. Левицький, В. Гнатюк та ін.).

Розвиток української наукової літератури у перші десятиліття ХХ ст. Створення Української академії наук та її роль у розвитку наукового книговидання.

Стан та перспективи розвитку сучасної наукової літератури. Проблеми формування сучасного репертуару наукових видань. Характеристика видавництв, що випускають наукову літературу в Україні. Сучасна наукова періодика. Шляхи подолання кризи наукового книговидання.

5. Типологія наукової літератури

Мета і особливості читання наукових видань та використання їх у практичній діяльності. Основні групи наукових видань: 1) науково-дослідні видання (що містять відповідні твори) та 2) джерелознавчі, або документальні видання (які містять відповідно опрацьовані пам’ятки культури та історичні документи).

Види наукових видань залежно від ступеня узагальнення матеріалу, читацької адреси та цільового призначення: багатотомні капітальні видання; зібрання творів; вибрані праці; наукові серії (закриті, відкриті); монографії (моноавторські, колективні, комплексні); збірники (авторські, колективні, ювілейні); продовжувані видання (тематичні збірники, міжвідомчі збірники); наукові журнали; препринти; депоновані наукові твори.

Основні жанри наукової літератури: монографія, стаття, доповідь, повідомлення, тези доповіді, рішення наукового форуму, науковий звіт, дисертація, автореферат дисертації, опис винаходу.

Наукова публіцистика. Основні жанри: наукова замітка, науковий нарис, наукова рецензія, наукова біографія, науковий портрет, наукова подорож, науковий огляд.

6. Особливості роботи редактора над науковими творами при підготовці їх до видання

Робота редактора з автором, титульним і науковим редактором на підготовчому етапі. Обговорення та оцінка назви майбутнього видання як відображення його структури та пошукового образу. Узгодження структури твору з огляду на специфіку предмета та існуючих схем побудови. Робота над рубрикацією. Вирішення редакційно-технічних питань, пов’язаних з кількістю та розміщенням нетекстових засобів передання інформації. Розробка проекту апарату видань.

7. Робота редактора над монографією

Монографія як традиційне наукове видання, її достоїнства та недоліки. Поняття монографічної повноти викладу. Роль і структура вступної частини. Обгрунтованість вибору методу та структури викладу. Забезпечення пропорційності структурних одиниць. Складання робочого змісту та паспорта вичитувача. Аналіз рубрикації, оцінка визначень, схем, описів тощо. Аналіз логічності та доказовості викладу. Оцінка доцільності авторського та використаного автором запозиченого матеріалу. Особливості роботи редактора над моноавторською, колективною або комплексною монографією. Структура та особливості апарату кожного з видів монографії, участь редактора у його підготовці.

8. Робота редактора над публікаціями у наукових журналах і збірниках

Наукова стаття, її заголовок і структура. Залежність будови статті від її цільового і читацького призначення, а також від предмета викладу. Основні види наукових статей: експериментальна (інформативна) стаття; теоретична (загальна) стаття; оглядова стаття; стаття-есе. Особливості структури та викладу окремих видів статей.

Інші види публікацій у журналах та збірниках: стисле повідомлення; хроніка; дискусіїя; публікація для обговорення; рецензія; листи до редакції; ювілейні матеріали тощо. Апарат наукових публікацій. Попередня сигнальна інформація в науковому журналі.

9. Особливості роботи редактора над фактичним матеріалом у науковому творі

Кількісна та якісна оцінка фактичного матеріалу у науковому творі. Специфічні методи перевірки фактів. Особливості роботи над аналогічними фактами. Усування несуттєвого матеріалу. Використання нетекстових форм подання фактичних даних. Використання засобів економії тексту.

10. Особливості стилістичного опрацювання наукових публікацій

Авторська індивідуальність і вимоги стандартизації викладу залежно від виду видання та жанру твору. Наявність образу автора у теоретичному викладі. Поняття про своєрідну поетику наукового тексту (поетика тематики, жанру, літературної форми) та засоби її організації (полемічність, риторичність, “епістолярність”, діалогічність тощо).

Специфіка роботи редактора над термінологією. Об’єктивна зумовленість ненормативних термінів та ненормативного їх тлумачення у текстах монографій та теоретичних статей. Урахування нормативних вимог до термінів.

Новітні тенденції в організації наукового викладу: український та світовий досвід. Американська школа “риторики науки” (А.Гросс) та її вплив на сучасний науковий виклад.

Робота редактора над апаратом наукового видання

Комплексність та системність апарату наукового видання. Титульні елементи. Анотація. Передмова. Вступна частина. Післямова. Рубрики. Колонтитули. Посилання. Примітки та коментарі. Система покажчиків. Списки літератури, їх побудова. Реферат. Резюме. Зміст, його розташування.

12. Редакційно-технічне опрацювання наукового видання

Розробка системи виділень, скорочень. Опрацювання та групування формул. Робота з табличним матеріалом (спрощення, перегрупування, перебудова, заміна таблиць виводами тощо). Аналіз ілюстрацій, їх зв’язку з текстом, перевірка підрисункових підписів. Участь редактора у виборі шрифтових засобів та характеру ілюстрування видання.

13. Реклама та розповсюдження наукової книги

Особливості рекламування наукових видань. Вибір оптимальної стратегії рекламної кампанії. Основні етапи промоції наукового видання. Рекламні засоби на “докнижковому” етапі. Тактика та основні засоби “концентрованого маркетингу” на етапі випущеної книжки.

Вивчення ринку наукової книги. Картотека потенційних читачів. Адресне розповсюдження наукових видань; розповсюдження за передплатою та попереднім замовленням. Промоційні заходи із залученням наукової громадськості. Роль зворотного зв’язку з читачем у роботі видавництв наукової літератури. Актуальні проблеми розповсюдження наукової книги та шляхи їх розв’язання.

3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Підручники та посібники

1. Зелінська Н. В. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан. – Львів: Світ, 2002. – 268 с.

2. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови: Структура наукового тексту. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. – 308 с.

3. Лихтенштейн Е.С., Михайлов А.И. Редактирование научной, технической литературы и информации. – М.: Высш. школа, 1974. – 311 с.

4. Мірчук І. Історія української культури // Петров В., Чижевський Д., Глобенко М. Українська література; Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен; Львів: УВУ, 1994. – Сер.: Підручники. – Т. 14/15 (розділ “Досягнення українського народу в царині науки”. – С. 305–315).

5. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. Н. М. Сикорского. – М.: Высш. школа, 1987. – 396 с.

6. Сенкевич М. П. Стилистика научной речи и литературное редактирование научных произведений. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1984. – 319 с.

7. Шурыгина И. А. Жанры научной литературы: Уч. пособие. – М.: Моск. полиграф. ин-т, 1986. – 32 с.

Монографії, наукові статті та збірники

8. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журналов). – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1985. – 96 с.

9. Возняк М. Історія української літератури. – Кн. 1, 2. – Львів: Світ, 1992, 1993.

10. Зелінська Н. В. Дзеркало сучасної науки: книговидання в Україні 90-х // Слово і час. – 2001. – № 9. – С. 75–82.

11. Зелінська, Надія: «Наука байдужа до біографій своїх творців…». – Львів: Українська академія друкарства, 2013. – 408 с.

12. Зелінська Н. В. Наукова книга і реклама – дві речі сумісні // Поліграфія і видавнича справа. – Львів, 2001. – Вип. 37. – С. 194–203.

13. Зелінська Н. В. Наукова книга на книжковому ринку України: що попереду? // Реалії та перспективи українського книжкового ринку (Про інформаційний маркетинг. І не лише про нього...): Зб. ст. – Львів: Аз-Арт, 1997. – С. 44–63.

14. Зелінська Н. В. Поетика приголомшеного слова: Монографія. – Львів: Світ, 2003. – 352 с.

15. Зелінська Н. В. Ринкові перспективи сучасної наукової книги: зміна критеріїв видавничої оцінки // Квалілогія книги: Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – С. 35–37.

16. Зелінська Н. В. “ Риторика науки” як нова модель наукової комунікації // Наукові записки / УАД. – 2001. – Вип. 3. – С. 60– 63.

17. Зелінська Н. В. Українська наукова книга ХІХ ст. як об’єкт національної бібліографії (спроба історико-типологічної оцінки) // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики. – Львів, 1996. – С. 17–33.

18. Зелінська Н. В. Українська наукова публіцистика в сучасних типологічних вимірах: реалії та прогнози // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повід. п’ятої Всеукр. наук.-теор. конф. – Львів, 1999. – С. 396–408.

19. Зелінська Н. В. Українська наукова публіцистика: феномен чи фантом? // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів / Львів. наук. бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, 2001. – Вип. 9. – С. 230–248.

20. Зелінська Н. В. Якість наукової книги очима зарубіжних дослідників: досвід, гідний запозичення // Квалілогія книги: Зб. наук. праць. – Вип. 3. – Львів, 2000. – С. 199–203.

21. Зелінська Н. В., Янишівська Г. В. “…Як з кождого іншого діла штуки” (Наукова книга як об’єкт естетичної оцінки) // Поліграфія і видавнича справа. – Львів, 1999. – Вип. 35. – С. 250–255.

22. Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства: Зб. наук. ст. – Вип. 1. – Львів: Фенікс, 1995. – 104 с.; Вип. 2. – Львів: Фенікс, 1998. – 184 с.

23. Князева С. А. Новый взгляд на типологию: опыт анализа переводной периодики 1999 года // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 10. Журналистика. – 2000. – № 2. – С. 19–34.

24. Кубійович В. Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 1991. – 53 с.

25. Кулешов С. Г. Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія типологічної схеми. – К. / УкрІНТЕІ, 1995. – 190 с.

26. Левитская Н. Г. Типологическая классификация журналов // Издательское дело: Реф. инф. – 1983. – № 9. – С. 32–43.

27. Левченко О. С. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. – Тернопіль: Лілея, 2000. – 280 с.

28. Маркушевич А. И. Эволюция научной книги в Западной Европе // Пятьсот лет после Гутенберга. 1468–1968: Статьи, исследования, материалы. – М.: Наука, 1968. – С. 239–287.

29. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. – 303 с.

30. Патон Б. Будувати науку Української держави // Україна: Наука і культура. – 1990. – Вип. 24. – С. 92–96.

31. Полонська-Василенко Н. Д. Українська академія наук. Нарис історії. – К.: Наук. думка, 1993. – 414 с.

32. Разновидности и жанры научной прозы. – М.: Наука, 1989. – 232 с.

33. Стиль научной речи. – М.: Наука, 1978. – 296 с.

34. Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. – Пермь / Перм. ун-т, 1986. – 168 с.

35. Хохлачов В. В. Багатогранне “ніщо”, або Додана вартість інформації. Біля джерел нової теорії // Вісник Національної академії наук України. – 1997. – № 1–2. – С. 46–50.

36. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль; Феміна, 1994. – 480 с.

37. Швецова-Водка Г. М. Типологія книги. – К.: Кн. палата України, 1999. – 78 с.

38. Швецова-Водка Г. М. Документ і книга в системі комунікацій / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне, 2001. – 438 с.

39. Язык и стиль научного изложения: Лингвометодические исследования. – М.: Наука, 1983. – 272 с.

40. Derricourt R. Author's Guide to Scholarly Publishing. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1996. – 233 p.

41. Editors on Editing / Ed. G. Gross. – 3^rd ed. – New York: Grove Press, 1993. – 377 p.

42. Gross A. G. The Rhetoric of Science. – Cambridge, MA; London, England: Harvard University Press, 1996. – 248 p.

43. Luey B. Handbook for Academic Authors. – 3^rd ed. – Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1995. – 312 p.

44. O’Connor M. How to Copyedit Scientific Books & Journals. – Philadelphia: ISI Press, 1993. – 150 p.

45. Sharpe L. T., Gunther I. Editing Fact and Fiction: A Concise Guide to Book Editing. – Cambridge University Press, 1994. – 227 p.

46. Thompson J. B. Books in the Digital Age: The Transformation of Academic and Higher Education Publishing in Britain and the United States. – Cambridge: Polity Press, 2005. – 468 p.

47. Źbikowska-Migoń A. Księżka naukowa w kulturze Polskiego Oświecenia. – Warszawa; Wrocław: PWN, 1977. – 197 s.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ (основні типи)

1. Наукова книга з… на книжковому ринку України: типологічний аналіз

Для виконання роботи вибирається один з основних тематичних напрямків наукового книговидання (філософія, психологія, соціологія, економіка, право, педагогіка, математика, фізика, хімія, біологія, медицина, мовознавство, літературознавство, мистецтвознавство та ін. – за бажанням студента), стан якого на часовому відтинку 3–5 років простежується за інформаційними джерелами (бібліографічні покажчики “Літопис книг”, “Нові видання України”, тематичні плани та інші інформаційні матеріали окремих видавництв) та за реальною пропозицією книжкового ринку.

Окремі (найбільш типові або репрезентативні) видання обраного тематичного напрямку (2–3) досліджуються за повною типологічною схемою із зазначенням реалізованих та нереалізованих шляхів редакційно-видавничого опрацювання.

2. Стан української наукової періодики у галузі…: типологічно-жанровий аналіз

Для виконання роботи вибирається один з основних тематичних напрямків наукової періодики (див. “Літопис періодичних видань” або “Каталог передплатних видань на… рік”) визначається коло досліджуваних видань, стан яких простежується на часовому відтинку 3–5 років (для новостворених видань – з часу заснування).

Жанровий (а в окремих випадках – і стилістичний) аналіз здійснюється на основі безпосереднього дослідження обраних видань (одного з вибраної групи) із зазначенням сильних і слабких сторін їх редакційно-видавничого опрацювання та пропозиціями щодо можливого поліпшення.

3. Наукова книга у репертуарі видавництва (видавництв)…: тематико-типологічний аналіз

Робота виконується на реальних матеріалах видавництв, що, повністю або частково, випускають наукову літературу (“Наукова думка”, “Либідь”, “Вища школа”, “Літопис”, “Світ”, КМ Academia, “Око”, “Етнограф”, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського та ін. – за бажанням студента).

Розглядається місце наукових видань у репертуарі обраного видавництва за останні 3–5 років, визначаються їх тематичні напрямки та типологічні різновиди, оцінюється якість редакційно-видавничої підготовки.

4. Наукова та видавнича діяльність…

У роботі висвітлюються основні напрямки наукової діяльності та видавничі проекти або редакторський досвід одного з видатних українських учених (щороку пропонується відповідний, постійно оновлюваний список).

5. Індивідуальні теми – з урахуванням наукових, виробничих чи регіональних інтересів студентів

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, одержаних студентами при вивченні теоретичного матеріалу курсу, уточнення їхніх уявлень про історичний шлях розвитку та “дійових осіб” української науки, орієнтація у процесах, що відбуваються на сучасному книжково-інформаційному ринку України, зокрема, у сегменті наукової літератури, формування навичок редакторської роботи з творами наукової літератури, розвиток творчих та дослідницьких здібностей студентів, а також підготовка до написання дипломної роботи (що може стати продовженням дослідження, започаткованого у даній курсовій роботі).

Теми курсових робіт, щороку оновлювані, пропонуються студентам керівником роботи на початку семестру і – після обрання їх студентами – затверджуються, разом з прізвищами виконавців, на засіданні кафедри видавничої справи і редагування.

Кожна із запропонованих тем передбачає насамперед ретельну пошукову роботу у бібліотеці, де студент опрацьовує інформаційні, довідкові, навчальні та наукові джерела, дотичні до його теми. Паралельно складається та узгоджується з науковим керівником загальний план роботи, який згодом, після вивчення необхідного масиву матеріалу, буде трансформований у деталізований Зміст.

Структура курсової роботи повинна повністю відповідати вимогам до типової структури наукового твору. Робота розпочинається Вступом, в якому доводиться актуальність та новизна обраної теми, формулюється мета і завдання дослідження, викладається суть досліджуваної проблеми, характеризується ступінь її розробленості, описується джерельна база, позначаються основні напрямки дослідження і, відповідно, структура роботи.

При висвітленні теми слід виокремити її основні складники та оформити їх як розділи роботи, а при складному змісті розділів – виокремити ще й підрозділи (і розділи, і підрозділі повинні мати тематичні назви, що відповідають змістові рубрикованого матеріалу та підпорядковані законам і правилам формальної логіки).

Закінчується робота висновками, що відбивають основні результати проведеного дослідження та містять конкретні пропозиції студента.

Апарат курсової роботи складається з таких елементів:

титульна сторінка, оформлена за типовим взірцем;

анотація, в якій коротко викладається зміст курсової роботи та вказується її цільове призначення;

зміст(розташовується на початку роботи, одразу після анотації);

предметний або інший, зумовлений тематикою роботи, покажчик;

список використаної літератури (він може містити два пронумеровані наскрізно переліки – теоретичних джерел та проаналізованих видань), складений в алфавітному порядку видань з повними бібліографічними описами;

додатки (наприклад, репертуар наукових видань проаналізованого видавництва чи взірці видавничої продукції тощо).

Посилання на список літератури вводяться безпосередньо у текст, при прямому цитуванні – із зазначенням конкретної сторінки, наприклад: [6, с.45].

Загальний обсяг курсової роботи становить 20–25 сторінок з розрахунку на машинописний або комп’ютерний оригінал (кегль 14; інтерліньяж 1,5; береги: лівий – 3, верхній та нижній – 2,5, правий – 1 см).

Виконання курсової роботи відбувається за графіком, оголошеним на початку семестру, – це робить співпрацю студента з викладачем систематичною та регулярною. За умов чіткого дотримання графіку чорновий варіант курсової роботи подається на перевірку за 15–20 днів до призначеного дня захисту; за 2–3 дні до цієї дати остаточний варіант роботи, вичитаний, виправлений і скріплений, підписується керівником до захисту.

Захист курсової роботи проходить у присутності всієї академічної групи перед комісією, сформованою з викладачів кафедри видавничої справи і редагування і очолюваною науковим керівником даної курсової роботи. Процедурою захисту передбачений виступ студента з коротким викладом результатів дослідження, відповіді його на запитання комісії та аудиторії, участь у дискусії.

Завдання для контрольної роботи з наукової літератури

Шляхом редакторських виправлень перетворити обрану наукову статтю у тези доповіді.