Система поточного і підсумкового контролю знань. Відповідно до вимог організації навчального процесу у вузі, для успішного засвоєння знань студентами та об’єктивного їх оцінювання здійснюється Поточний

Відповідно до вимог організації навчального процесу у вузі, для успішного засвоєння знань студентами та об’єктивного їх оцінювання здійснюється поточний, модульний, підсумковий контроль. Контроль знань студентів здійснюється на семінарських та індивідуальних заняттях.

Для цього застосовуються наступні форми та методи поточного контролю:

- експрес-опитування;

- вибіркове усне опитування;

- фронтальне усне опитування;

- стандартизоване опитування за тестовими завданнями;

- самостійна письмова робота;

- виконання практичних завдань.

Оцінювання знань студентів проводиться за національною шкалою та шкалою ЕСТS таким чином:

Поточний та підсумковий модульний контроль (залік) здійснюється в таких балах:

для спеціальності «Соціологія»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ (ІСПИТУ)

1. Зв’язки з громадськістю як наука та навчальна дисципліна

2. Поняття зв’язки з громадськістю.

3. Зародження досліджень у сфері «зв’язки з громадськістю» як закономірний наслідок модернізації суспільства.

4. Економічні, політичні, соціальні та ідеологічні передумови виникнення і розвитку зв’язків з громадськістю як професії, соціального інституту, області знання та сфери підприємницької діяльності.

5. Об’єкт і суб’єкт зв’язків з громадськістю.

6. Принципи, функції, мета і завдання зв’язків з громадськістю.

7. Становлення та розвиток зв’язків з громадськістю на пострадянському просторі: міфи та реальність.

8. Співвідношення понять: зв’язки з громадськістю і журналістика, зв’язки з громадськістю і реклама, зв’язки з громадськістю і пабліситі, зв’язки з громадськістю і менеджмент, зв’язки з громадськістю і маркетинг, зв’язки з громадськістю і пропаганда, зв’язки з громадськістю і соціологія.

9. Місце зв’язки з громадськістю в суспільних, політичних та економічних процесах, взаємозв’язок з маркетингом.

10. Зв’язки з громадськістю як особливий різновид суспільних комунікацій.

11. Зв’язки з громадськістю як різновид діяльності.

12. Інституціоналізація професії PR.

13. Глобалізація зв’язків з громадськістю як професіональної системи.

14. Міжнародні організації фахівців із зв’язків з громадськістю: IRPA, IRP.

15. Зв’язки з громадськістю у сучасній Україні: проблема становлення та підвищення якості досліджень.

16. Значення зв’язків з громадськістю для політичного процесу.

17. Зв’язки з громадськістю як соціальний інститут.

18. Особливості становлення соціального інституту зв’язків з громадськістю.

19. Сутнісні характеристики інституту PR.

20. Основні категорії зв’язків з громадськістю як науки.

21. Зв’язки з громадськістю у функціональній структурі організації.

22. Статус зв’язків з громадськістю в організації.

23. Організаційна структура й обов’язки підрозділу паблик рілейшнз.

24. PR- відділ в організації: переваги та недоліки.

25. Професія PR-радника: вимоги, умови та зміст функцій.

26. Громадськість та громадська думка в сфері зв’язків з громадськістю.

27. Громадськість в сфері паблик рілейшнз.

28. Поняття громадськості.

29. Типологія групгромадськості.

30. Етапи теоретичного осмислення і вивчення феномена «громадська думка».

31. Сучасні концепції громадської думки.

32. Громадська думка як основний об’єкт PR-діяльності.

33. Підходи до структуризації громадської думки.

34. Основні види функцій громадської думки в сучасному суспільстві.

35. Масова свідомість і громадська думка.

36. Громадська думка як соціальний інститут.

37. Основні характеристики інституту громадської думки: механізми нормативного регулювання, ролі, статуси, функції.

38. Громадська думка та влада.

39. Громадська думка та влада: загальна характеристика взаємодії.

40. Роль громадської думки у трансформації різних підсистем соціуму: політичної, соціальної, економічної, культурної.

41. Теоретико-прикладні проблеми формування громадської думки.

42. Об’єкт і суб’єкт громадської думки.

43. Теоретичні засади дослідження громадської думки.

44. Типи дослідження громадської думки: формалізовані та неформалізовані.

45. Методи дослідження громадської думки.

46. Комунікація – основа зв’язків з громадськістю.

47. Основні функції комунікації: інструментальна, синдикативна, самовираження та трансляційна.

48. Комунікація як предмет міждисциплінарних досліджень.

49. Значення символів для зв’язків з громадськістю.

50. Механізми використання символів у PR.

51. Управління процесом паблик рілейшнз.

52. Особливості теорії управління процесом паблик рілейшнз.

53. Складові процесу управління паблик рілейшнз.

54. Комунікаційний аудит.

55. Алгоритм розроблення програми PR-дослідження.

56. Оцінювання ефективності виконання та результатів реалізації PR-програми.

57. Поняття ЗМІ.

58. Типи засобів масової інформації.

59. Форми роботи зі ЗМІ.

60. Прес-секретар: функції і обов’язки.

61. Принципи роботи зі ЗМІ.

62. Види PR-документів, які використовуються у роботі зі ЗМІ: прес-реліз, інформаційна довідка (background), прес-кит, заява для друку, інтерв’ю, інформаційний бюлетень (newsletter), інформаційно-аналітичний звіт, біографічна довідка, досье.

63. PR-тексти, публіцистика, журналістські матеріали: спільне і відмінне.

64. Організація зустрічей із представниками ЗМІ. Прес-конференції і брифінги. Прес-тури.

65. Моніторинг і аналіз матеріалів у ЗМІ.

66. Використання зв’язків з громадськістю у різних сферах.

67. Паблик рілейшнз в державних структурах та органах місцевого самоврядування.

68. Лобіювання як різновид PR.

69. Лобізм: сутність, легітимність, практика.

70. Висвітлення лобістської кампанії у ЗМІ.

71. Технології лобіювання законодавчого процесу.

72. Політичний паблик рілейшнз.

73. Особливості використання PR-методів у виборчих кампаніях.

74. Технології звя’зків із ЗМІ під час виборчих кампаній.

75. Паблик рілейшнз в комерційних структурах.

76. Ділові переговори в системі PR.

77. Просування і використання корпоративного іміджу у PR.

78. Паблик рілейшнз у кризових і конфліктних ситуаціях.

79. Концептуальні засади антикризового менеджменту.

80. Правила кризових комунікацій.

81. Менеджмент кризових ситуацій як професія.

82. Основні помилки під час організації кризових комунікацій.

83. Spin-doctor – особлива форма PR-діяльності.

84. Міжнародні зв’язки з громадськістю.

85. Об’єктивні потреби розвитку міжнародних зв’язків з громадськістю.

86. Міжнародні групи громадськості та їх особливості.

87. Використання PR-консалтингу за кордоном.

88. Міжнародні урядові зв’язкі з громадськістю.

89. PR міжнародних організацій.

90. Проблеми міжнародного іміджу України.

91. Зв’язки з громадськістю засобами мережі Інтернет.

92. Основні напрямки роботи по зв’язкам з громадськістю у мережі Інтеренет.

93. Інтернет як сучасний засіб комунікації.

94. Блог як засіб налагодження PR.

95. Інформаційний та PR- потенціал блогів.

96. Соціальні мережі як засіб PR.

97. Причини та передумови зародження соціальних мереж як форм віртуальної взаємодії індивідів.

98. Механізми PR засобами соціальних мереж.

99. Новиннєвий менеджмент у мережі Інтернет.

100. Особливості подачі інформаційних повідомлень у мережі Інтернет.