Завдання діагностики готовності дитини до школи

1. Визначити, наскільки відповідає рівень розвитку дитини тим нормам, які

характерні для дітей цього віку.

2. Дізнатися про індивідуальні особливості розвитку психологічних якостей

дитини. Адже деякі з них можуть бути розвинені добре, а деякі гірше.

Наявність у дитини окремих недостатньо розвинених якостей може стати

причиною серйозних перешкод у процесі подальшого навчання у школі. За

допомогою методик і тестів можна попередньо виявити ці «слабкі місця» і

внести відповідні корективи (підібрати ігри та вправи, спрямовані на

розвиток потрібної якості).

3. Оцінити ефективність тих засобів і методів, які використовують для

розвитку дитини. Наприклад, вихователь, який працює з п’ятилітками,

може протестувати їх з допомогою психолога на початку навчального року,

а потім наприкінці. Порівняння отриманих результатів покаже, у кого які

зміни відбулися (і чи відбулися вони взагалі).

4. Для ознайомлення дітей з різноманітними тестами (використовуючи для

цього подібні завдання), щоб діти, таким чином, готувалися до тих

«перевірочних іспитів», котрі зустрінуться їм і під час вступу до школи і на

різних етапах навчання у майбутньому. Попереднє ознайомлення з

типовими тестовими завданнями допоможе дітям уникнути під час таких

іспитів надмірної емоційної напруги чи розгубленості, тобто так званого

«ефекту несподіванки», і почувати себе більш впевнено і комфортно.

5. Для відбору дітей в класи з ускладненою програмою. Тестування має

проходити в присутності невеликої комісії з вчителів.

Діагностика. Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного (дошкільного) психолога.

Запропонована комплексна методика була розроблена з метою підвищення ефективності роботи психолога в рамках проблеми шкільної зрілості.

Рівень розпізнавальної чутливості методики такий, що її можна з успіхом застосовувати і з метою психологічного добору (за типом чи рівнем розвитку.)

Методика складається з кількох запозичених методик (Йїрасек, Венгера), а також з модифікованих і авторських методик.

Опис методики зроблено утилітарною метою, тому в ньому немає теоретичного обґрунтування.

ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ

Особливістю комплексної методики є переважно груповий спосіб збирання даних, щоб навіть один психолог міг впоратися з обстеженням 20 дітей.

Процедура обстеження являє собою два уроки у групі та один урок, який психолог втрачає на індивідуальне обстеження дітей (5 – 7 хв на 4кожну дитину). Під час обстеження важливо дотримуватися послідовності апробації методики, оскільки так можна отримати додаткові дані про працездатність дитини, а також врахувати необхідність адаптації до обстеження і вставити період оптимальної працездатності для апробації „ інтелектуальних „ методик.

Для проведення обстеження кожній дитині необхідно мати набір кольорових олівців чи фломастерів, 2 простих олівців чи олівець і ручку, а також 2 – 3 аркуші нелінійованого стандартного машинописаного паперу.

Для проведення однієї з методик знадобиться також „ заготовка „ – намальована „ нитка „ для намиста у вигляді підкови, а також – у вигляді літери s. Якщо дітей небагато, таку заготовку можна зробити підчас проведення обстеження.

Оскільки у віці 6 – 7 років діти швидко стомлюються, якщо необхідно часто змінювати фокус уваги,важливо забезпечити оптимальні умови для підтримки фокусу уваги: двері до приміщення, де відбуваються обстеження, мають відчинятися якомога рідше. Для цього необхідно, щоб на обстеження прийшли тільки ті діти які заздалегідь записалися.

Усі організаційні моменти зручно обговорити на попередніх батьківських зборах, де психолог розповідає про мету, зміст обстеження, а також про форму обговорення результатів. Якщо обстеження майбутніх першокласників проводиться в незнайомому приміщені школи, деякі з них можуть злякатися, розгубитися, відмовитися від роботи, просити, щоб „мама не йшла” тощо. Виявлення такої поведінки, з одного боку, допомагає діагностиці особливостей особистості, але не може бути самоціллю. Тестування має бути „ репетицією „ перед початком шкільних занять, даючи дітям можливість звикнути до нових умов.

Також проводять консультування батьків за результатами обстеження одразу після нього. Тому батьки повинні бути інформовані про час їхнього консультування за результатами обстеження. Доцільно заздалегідь підготувати „ аркуш самозапису „ для батьків, де кожен може записатися в домовлений день на зручний для нього час. Варто нагадати батькам що на консультацію за результатами обстеження дітей приводити не треба.

Серед найпопулярніших засобів психологічної діагностики цієї компоненти готовності слід назвати методики "Графічний диктант" і "Зразок — правило" Д. Б. Ельконіна й О. Л. Венгера, безсумнівна перевага яких у простоті методичного забезпечення й можливості проведення в груповій формі. У першому випадку діти на аркуші у клітинку створюють візерунок, керуючись інструкцією дорослого щодо напрямів руху олівця. В другий методиці необхідно за зразком намалювати подібну фігуру, дотримуючись при цьому встановлених правил роботи.

Нині великого поширення набула методика "Копіювання безглуздих складів" (Ю. 3. Гільбух), яка на додаток до діагностики довільності як уміння діяти за зразком надає ще й інформацію відносно розвиненості дрібних рухів руки дитини — важливої передумови для успішного оволодіння нею навичками письма.

Аналогічну функцію виконує й ігровий тест "Будиночок" (Н. І. Гуткіна), при малюванні якого за зразком дитина фактично відтворює всі елементи, необхідні для написання слов'янської абетки.

Інтелектуальна готовність передбачає й певну широту уявлень дитини (образних, просторових), мовленнєвий розвиток, відповідний розвиток її пам'яті та мисленнєвих процесів (виділяння суттєвого, узагальнювання, формулювання висновків). Прекрасним індикатором інтелектуальної зрілості майбутнього учня може виступати його малюнок по пам'яті, в якому рельєфно відображається така інтегральна пізнавальна характеристика, як спостережливість (по суті, це проекція розвитку характеристик сприймання, довготривалої пам'яті й мислення дитини).

Так, методика Гудінаф "Намалюй людину" передбачає оцінку дитячого малюнка людини на повний зріст. Якщо малюнків кілька, вибирається найкращий, але не з точки зору естетичних переваг, а за критерієм психологічної змістовності. Наявність окремих елементів малюнка (їх виділяється близько 70) оцінюється певними пунктами, які підбиваються в єдиний показник. За свідченням Ю. З. Гільбуха — автора вітчизняної модифікації цієї методики — даний тест має значну прогностичну силу. І якщо при прийомі в школу дитина одержує за нього 30 і більше балів, то це достовірно прогнозує майбутню успішність її навчання. Показники до 15 балів включно свідчать про недостатній рівень інтелектуальної готовності дитини до навчання й прогнозують її низьку успішність в навчальній діяльності.