Завдання виховання. • Задовольнити потребу дітей у спілкуванні з дорослими, опосередкованому предметно-ігровою діяльністю

• Задовольнити потребу дітей у спілкуванні з дорослими, опосередкованому предметно-ігровою діяльністю, формувати практичний досвід спілкування з іншими дітьми;

• Забезпечити умови для насиченого мовленнєвого діалогічного контакту, що сприятиме розширенню й удосконаленню пасивного та активного словника;

• Сприяти розвиткові самостійності, надавати можливість для формування навичок самообслуговування при забезпеченні домірної та доцільної допомоги;

• Піклуватись про наявність та активне використання дітьми різноманітного обладнання для сенсорного розвитку, становлення зорових, слухових, дотикових, кінестетичних та ін. видів відчуттів і сприймань, фонематичного та музичного слуху;

• Помічати успіхи дитини, схвалювати її досягнення;

• Створити належні умови для зміцнення та збереження здоров'я дітей, забезпечити наявність простору для пересування дитини в груповій кімнаті та обладнання для розвитку основних рухів;

• Стимулювати формування почуттів та цінностей (самоповаги, впевненості, захищеності, любові до ближнього, дружби, бережливого ставлення до природи, речей, радості від краси та чистоти, гордості та сорому, турботи, вдячності, задоволення від досягнень, творів мистецтва, музики, танцю та ін.);

• Виховувати бажання виконувати прості трудові дії, зацікавлене ставлення та повагу до праці дорослих;

• Розвивати позитивні почуття, пов'язані з інтелектуальною діяльністю, слуханням художньої літератури, а також культуру мислення, увагу, пам'ять;

• Підтримувати дитячу допитливість, спостережливість, пізнавальну активність.

Не слід:

• Робити все за дитину (одягати, годувати...);

• Позбавляти права на самостійні дії або на вибір (іграшки, діяльності, предметів одягу, тощо);

• Примушувати діяти, погрожувати, давати негативні оцінки, соромити, передражнювати;

• Дуже голосно розмовляти, кричати в групі, звертатись до дітей на прізвище;

• Перебільшувати роль догляду за дітьми в їх розвивальній діяльності або навпаки;

• Залишати без уваги дитячі запитання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Розвиток дитини третього року життя здійснюється в процесі різноманітної діяльності, перш за все предметно -маніпулятивної. Тому обов'язком вихователя є постійне піклування про організацію цікавих і змістовних занять, ігор та активної діяльності в побуті.

Визначним принципом освітньої роботи з дітьми цього віку є узгодження індивідуальних і підгрупових форм роботи.

Якщо певні предметні дії" чи вид діяльності дитина під керівництвом педагога вчилась виконувати індивідуально, то згодом їх треба включати в підгрупові заняття, якщо ж певна гра чи заняття спочатку проводились з підгрупою дітей, повторно їх слід провести з кожною дитиною індивідуально.

Тривалість індивідуальних занять 5-7 хв., підгрупових - 10-15хв. Підгрупи формуються в залежності від віку дітей і стану їх фізичного та психічного розвитку. Доцільно для кожної дитини проводити від б до 10 занять на тиждень. Заняття проводяться щодня вранці та в другій половині дня по підгрупах (6-8 дітей). Заняття з дітьми цього віку потрібно проводити у формі гри. Вони мають бути цікавими, приємними, з практичними діями самих дітей, доброю оцінкою дій дитини з боку вихователя, загальною доброзичливою атмосферою.

Крім того, щодня на прогулянці проводиться рухлива гра і по два-три рази на тиждень спостереження за навколишнім та природою, дидактичні ігри (індивідуально або невеликими підгрупами).

Враховуючи те, що діти третього року життя потребують допомоги дорослих у побутових процесах (одягання, роздягання,

приймання їжі, вмивання та ін.) слід організувати ці режимні процеси по підгрупах. Сплять діти цього віку вдень один раз.

Орієнтовний розпорядок процесів життєдіяльності (осінньо-зимовий період)

Вдома Підйом, ранковий туалет 6.30 -7.30

Date: 2015-08-24; view: 470; Нарушение авторских прав