Заходи щодо мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи в Україні

Економічна криза в Україні – найактуальніша проблема на сьогодні в державі. Звісно, на сьогоднішнє економічне становище вплинуло все: і скрутне становище світових банків, і банкрутство фінансових бірж, промислових гігантів, іпотечних систем, і не готовність України до подібного перебігу подій через політичну нестабільність, фінансову і економічну недосвідченість у таких питаннях.

Слід детально доопрацювати плани подолання Україною кризи, опрацювати кожну галузь, з’ясувати її стан, потреби і перспективи, а потім активно діяти. І все це потрібно робити дуже швидко, адже Україна вже стоїть так близько до дефолту. Зокрема, у разі подальшої девальвації гривні можуть зрости обсяги використання резервів для підтримки внутрішнього попиту на валюту.

Крім того, серед ризиків є збільшення частки неплатоспроможних боржників, що може призвести до використання резервів для рекапіталізації банківської системи.
Важливим комплексом заходів щодо подолання економічної кризи є створення в економіці мотиваційного механізму піднесення виробництва. Його головною метою є, по-перше, створення умов рівновигідності різних сфер економічної діяльності при певному пріоритеті виробничої діяльності на період виходу з кризи.

По-друге, мотиваційний механізм має створювати умови для забезпечення вигідності збільшення маси прибутку (доходу) головним чином не за рахунок підвищення його норми, а в результаті розширення обсягу виробництва і реалізації товарів та послуг. Тобто треба створити систему мотивацій зниження цін (або хоча б стримування їх зростання) для відповідного збільшення обсягу продажу згідно із законом попиту.

По-третє, сюди слід віднести створення пільгового режиму для прямих вітчизняних та зарубіжних інвестицій безпосередньо у виробничу сферу в поєднанні з фінансово-кредитною політикою та виробничою діяльністю за критерієм — мінімальний строк подолання кризи виробництва.

Для стимулювання нагромадження власного капіталу норма доходу має визначатися не щодо собівартості товару (щоб запобігти штучному її завищенню), а щодо власного капіталу без урахування обігових коштів (останні, як відомо, у позитивній тенденції повинні відносно зменшуватися).