Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок аналізу виконання МБ на соц. сферу





Аналіз видатків на галузі соц. сфери передбачає:

-аналіз структури видатків МБ;

-чисельність працівників по галузі, в т. ч. у розрахунку на одного жителя або учня і порівняння з ін. містами і районами;

- дотримання лімітів водо-, теплопостачання, викор-я електроенергії та здійснення порівняльного аналізу по закладах, установах, організаціях;

-дотримання типових штатів бюдж. установ;

-дотрим-я чинного закон-ва з питань оплати праці;

- контингенти учнів та вихованців для розрахунків видатків;

- наповнюваність в класах порівняно з ін. містами і районами;

-навч. навантаження вчителів, введення додатк. посад, аналіз питомої ваги обслугов. персоналу;

-надходж-я коштів від оренди приміщень та ін. платних послуг бюдж. установ;

-дотримання норм харчування.

 

10. Напрямки аналізу виконання МБ на фінансув. органів влади. Аналіз видатків МБ на утримання органів місц. влади здійсн. в таких напрямках:

1 – заг. тенденції складу та структури видатків на утримання органів місц. влади;

2 – аналіз чисельності органів місц. влади в розрізі департаментів, управлінь та відділів, їх завантаженості та порівняння з ін. містами та районами;

3 – повнота зарахув. до бюджету спец. коштів місц. органів влади;

4 – аналіз правильності викор. коштів на з/п, преміювання, доплати за інтенсивність, сан.-курортне лікування, відрядження, представницькі витрати.

 

11. Поняття та концепції орг-ції внутрішніх міжурядових фін. відносин (ВМФВ) Міжурядові фінансові відносини (МФВ) − це реальні фін. відносини, що складаються між різними рівнями публічної влади по вертикалі.

Осн. концепції організації ВМФВ:

1−Бюдж. федералізм − це форма орг-ції ВМФВ, яка має кілька ознак:

*чітке розмежув. видатків різних рівнів влади і наділення цих владних рівнів фіскальними повноваж. самостійно формувати власну дохідну базу;

*побудова ВМФВ на основі договірно-правових форм їх орг-ції;

*орг-ція ВМФВ за активної ролі у визначенні їх моделі не лише центральної влади, але і регіональної і місцевої через механізм їх консультацій і переговорів.

2−Бюдж. унітаризм це форма ВМФВ, осн. принципи орг-ції яких визначаються центр. владою., а місцевій і владі, як правило, відводиться пасивна роль

. 3− концепція субсидіарност і. Осн. принципи:

*влада більш високого рівня може втручатися у фін. справи влади нижчого рівня лише тією мірою, в якій друга продемонструвала і довела свою нездатність вирішувати проблеми;

*принцип субсидіарності − вказую на обов'язок вищої влади надавати фін. допомогу органам влади місцевого рівня,

*розподіл повноважень між різними р-нями влади в усіх сферах, виключаючи фінансову; *принцип співробітництва (партнерства) різних р-нів влади;

*принцип делегованого управління.

12. Ек. суть та види фіскальних дисбалансів (ФД) В процесі виконання бюджету часто виникають ФД, які под. на вертикальні і горизонтальні.

Вертикальні ФД - це невідповідність між обсягами фін. ресурсів певного рівня влади, і обсягами завдань та обов’язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центр, регіон та місц владами.

Верт. ФД можна усунути кількома шляхами:

1−центр. влада або влада вищого рівня може взяти частину видатків і тим самим зменш. коло обов'язків того рівня влади, в якого виник верт. ФД;

2−запровадж. органами влади, які мають верт. ФД, додаткових податків або підвищ. ставок існуючих податків;

3−передача центр. владою частини своїх подат. надходжень тому територ. рівню влади, що має такий дисбаланс;

4−надання центр. владою міжбюдж. трансфертів.

Горизонтальний ФД - це невідповідність між обсягами фін. ресурсів територ. одиниці одного рівня та обсягами завдань, які на них покладено і які забезп. іншими територ. одиницями цього ж рівня.

Причини виникнення горизонт. ФД:

1−обєктивно вищі потреби окремих територій порівняно з іншими органами місц. влади;

2−адмін. одиниці не мають достатніх фін. ресурсів для надання сусп. послуг в тих обсягах та якості, що надаються іншими територіями;

3−нерівномірність сусп. послуг та їх різна вартість на різних територіях.

 

 

13. Методи мінімізації фіскальних дисбалансів (ФД) Однією з гол. цілей держ. регіональної фін. політики щодо зближення рівнів соц-ек розвитку територій є подолання верт. і гориз. дисбалансів і фін. вирівнювання.

Вертикальні ФД - це невідповідність між обсягами фін. ресурсів певного рівня влади, і обсягами завдань та обов’язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центр, регіон та місц владами.


Горизонтальний ФД - це невідповідність між обсягами фін. ресурсів територ. одиниці одного рівня та обсягами завдань, які на них покладено і які забезп. іншими територ. одиницями цього ж рівня.

Фін.Вирів-я — це процес усунення верт. і гориз. дисбалансів, що передб. здійсн. заходів з перерозподілу фін. ресурсів як між ланками с-ми бюджетів по вертикалі, так і між багатими і бідними територіями по горизонталі.

Мета фін вирів-я – перезподіл фін ресурсів на користь тих рівнів влади, які мають верт і гориз фіскальні дисбаланси з метою їх усунення.

Основні види систем фінансового вирівнювання:

1. що необхідні для фінансового вирівнювання ресурси акумулюються в бюджеті центрального уряду, а потім перерозподіляються на користь окремих територій, які потребують допомоги.

2.грунтується на засадах самофінансування, тобто необхідні для вирівнювання ресурси акумулюються в спеціальних фондах самими територіями без участі бюджету центрального уряду.

 

14. Поняття та методи фін. вирівнювання (ФВ)

Фін.Вирів-я — це процес усунення верт. і гориз. дисбалансів, що передб. здійсн. заходів з перерозподілу фін. ресурсів як між ланками с-ми бюджетів по вертикалі, так і між багатими і бідними територіями по горизонталі.

Мета фін вирів-я – перезподіл фін ресурсів на користь тих рівнів влади, які мають верт і гориз фіскальні дисбаланси з метою їх усунення.

Осн. елементами ФВ є:

1−централізована модель, при якій необх. для ФВ ресурси акумулюються на нац. рівні, а потім розподіляються на користь окремих територій, які потребують допомоги;

2−самофін-я, коли необх. для ФВ ресурси акумул. в спец. фондах самими територіями без участі нац. влади (Швейцарія).

В теорії держ. фінансів залежно від характеру впливу на ек. поведінку реципієнтів фін. допомоги розріз. прямі та непрямі методи ФВ.

Застос. непрямого методу (переадресування податків) забезп. певний рівень сектора управл. наперед визначеною часткою под. доходів, у викор. цих надходжень органи місц. самовряд. отримують більший ступінь свободи.

Викор. прямого методу (надання трансфертів) ставить органи місц. самовряд. у фін. залежність від донорів, обмежує їх політичну свободу у прийнятті рішень, посилює фін. і політичну підзвітність.

15. Моделі міжбюдж. відносин (МВ), їх хар-ка МВ – це внутр. Бюдж потоки, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бю-ми.

Згідно БКУ міжбюдж відносини – це відносини між державою, АРК та м/с щодо забезпечення відносин б-в фін ресурсами, мобілізованих для виконання ф-цій передбачених закон-м У-ни.

Модель МВ відносин залежить від держ устрою

Виділяють 2 осн. моделі МВ: централізовану і децентралізовану. Модель МВ характ. підходи до визнач. організаційних засад взаємовідносин між різними рівнями влади, які пов’язані з політикою центр. та місцевих влад у вирішенні питань розподілу доходів і видатків між ланками бюдж. с-ми.

Центр. модель характ. наступними ознаками: 1−централіз. порядок формування та викор. фін. ресурсів; 2−обмеження прав місц. органів влади у формуванні власних бюджетів; 3−непрозорий розподіл фін. повноважень та надання фін. допомоги місц. органам влади; 4 − підпорядкування регіональних інтересів нац.. проблемам; 5−формальність у розподілі функц. обов’язків між ланками держ. управління.


Ознаки децентр. моделі: 1−невтручання центр. влади у бюдж. процеси на рівні регіонів; 2−чітке законод. розмежування видаткових повноважень між різними рівнями управл.; 3−врах. інтересів територ. громад та їх об’єднань при розробці держ. програми; 4−здійсн. розподілу джерел доходів на підставі бюдж. угод; 5−постійнй розвиток фін. автономії місц. самовряд.

 

 

16. Моделі міжбюджетних відносин,їх переваги та недоліки. Міжбюдж. відносини - це є відн. між органами влади та місц.самовряд.щодо заб-ня відповідних бедж.фін.ресурс.,які потрібні для вик-ння ф-цій,які передб. Зак-вом.

Перевагами централізованої моделі є наступні:

- реаліз.страт.напрямів міжбд.відносин;

- єдність організаційного упр-ня

- вирішення соц.. значущих питань на всіх ланках бедж.сис-ми.

Недоліками цієї моделі є такі:

- надмірна залежність у матер.плані МБ від ДБ;

- на враєх-ся інтереси органів м/сам-ня,що призв.до напруження відносин між МБ та ДБ;

- послаблення ефект.дія-ті центр.органів влади щодо фін заб-ня розвитку соц..-культурної сфери;

- послаблення зв’язку між обсягами податкових над-нь.

Переваги децентралізованої моделі:

- більш ефект. розподіл і використ. фін. ресурсів на реалізацію пост. цілей;

- урах-ня потреб МБ в повному обсязі, що призводить до відповідності фак.. показників запланованим;

- заб-ня стабільності фін-ня міісц.потреб незалежно від соц..-екон і політ. змін на загально-держ.рівні;

- зменш.ступеня конфліктності між бюджетами різних рівнів;

- макс.розширення повноважень органів м/с-ня;

- под..автономія органів м/с-ня

Недоліки цієї моделі:

- надання повної фін. автономії може призвести до приховування коштів бюд. на рівні владних стр-р;

- цілі,які ставлять перед собою органи м/с-ня можуть не збігатися з осн. цілями і пріоритетами розвитку;

- цілі,які ставлять перед собою органи м/с-ня можуть не збігатися з осн.и цілями і пріоритетами розвитку країни;

- імовірність зловживання органами м/с-ня владними повноваженнями.

17. Економічна суть та джерела фінансування спеціальних цільових фондів в Україні Держ цільові фонди(ДЦФ) – це форма переррозподілу і викор-я фін ресурсів залучених державою для фін-ня сусп потреб з визн-х джерел, які мають цільове призначення.

За ф-ним призначенням ДЦФ поділ на:

1)соц., що включають Пенс фонд Ук-ни, Фонди соц стр-ня

2)ек, напр Держ дорожній фонд, Держ фонд охорони навкол сер-ща та ін

Цільові фонди поділ на 2 групи:

1-постійні-їх створення повязане з виділенням окремих ф-цій держави

2-тимчасові-форм-ся з метою прискореного вирішення актуальних проблем в разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми-закриваються.


Осн джерела фін-ня ДЦФ:

-обовязкове відрах-ня від юр і фіз осіб

-обовязкові внески певним категоріям фіз та юр осіб коштів до фондів в не визн-х умовах їх викор-ня(страх внески до фондів обовязк соц стр-ня)

-цільові бюдж виплати(виплати з держ б-ту з метою фін-ня певних програм

-надходження від дивідендів і %, нарах-х на ЦП і корпоративні права які придбані в попередніх періодах.

-погашення позик, які надавалися юр чи фіз особам

-добровільні і благодійні внески

-прибутки від комерц дія-сті

-одержання фондом кредитів і позик

Доходи фонди отримують тільки з тих джерел, які передбачені закон-м. Це озачає, що не усі фонди мають можливість залучати фін резурси у вигляді обовязкових відрах-нь юр і фіз осіб, не усі передбачають проведення інвест дія-сті або операцій з цп і не завжди є можливості викор-ня вільних коштів в якості депозитів або залучення позик.

Фін ресурси фондів викор-я виключно за цільовим призначеннямзгідно з вимогами, які регламентують порядок створення і орг-ю його дія-сті.

 

18. Економічна суть та класифікація спеціальних цільових фондів в Україні. Держ. цільовий фонд (ДЦФ) — форма перерозподілу та вик-ня фін-вих рес., залучених державою для фін-ня сусп. потреб із визначених джерел, які мають цільові призначення..

Класифікація держ.цільових фондів зд-ся за такими критеріями:

За функт.призн-ням:

* соц..фонди

* фонди екон.

В залеж. від дж-ла фін-ня:

* бюджетні;

* позабюджетні.

В залеж. від рівня, на якому утвор. Фонди:

* державними;

* місцевими.

В залежності від напрямків використання існують, зокрема, фонди:

* економічні;

* соціальні;

* науково-дослідні;

* страхові;

За терміном фун-ня:

* постійно діючі, створення яких повязано з виділенням окремих ф-цій держави;

* тимчасові, які фор-ся для прискореного вирішення актуальних проблем.

 







Date: 2015-08-07; view: 341; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.02 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию