Безпека при електропостачанні кар'єрів

При розробці родовищ корисних копалин відкритим способом необхідно керуватися «Правилами улаштування електроустановок», «Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів», «Правилами користування і випробування захисних засобів, що використовуються в електроустановках», «Інструкцією з безпечної експлуатації та обслуговування електроустаткування і електромереж на кар'єрах», «Єдиними правилами безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом», які розроблені з урахуванням вищезазначених правил.

На кожному кар'єрі повинні бути:

а) схема електропостачання, нанесена на план гірничих робіт, на якій вказуються силові та електротягові мережі, місця розміщення електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв та ін.);

б) принципова однолінійна схема з показом силових мереж, електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв), а також виду струму, площі перерізу проводів і кабелів, їх довжини, марки, напруги та потужності кожної установки, всіх місць заземлення, розміщення запобіжної комутаційної апаратури.

Зміни, які вносяться в електромережу, повинні відображатись на схемах не пізніше наступного дня.

Відповідальність за загальний стан електрогосподарства покладається на головного енергетика кар'єру, а на окремих дільницях – на енергетиків дільниць. Відповідальність за своєчасний ремонт електроустаткування відповідно до графіка планово-попереджувальних робіт покладається на головного інженера кар'єру.

На кожному пусковому апараті повинен бути чіткий напис, який показує, що він живить.

На приводах роз'єднувачів у разі виконання ремонтних робіт повинні вивішуватися плакати «Не вмикати – працюють люди».

Знімати плакати і вмикати апарати мають право люди, які їх вивішували, або керівники робіт.

При обслуговуванні електроустановок необхідно застосовувати запобіжні засоби (діелектричні рукавиці, боти, ізоляційні підставки).

Перед використанням захисні засоби повинні ретельно оглядатися. При низьких температурах треба користуватися утепленими діелектричними рукавицями.

Захисні засоби, що використовуються при обслуговуванні електроустановок, повинні в установлені строки випробуватись, після чого на них ставиться відповідне клеймо.

Для живлення пересувних електроустановок допускається використовувати напругу не вище 35 кВ. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані заводом-виробником або електролабораторією. Для захисту людей від ураження електричним струмом напругою до 1000 В повинні використовуватися реле втрат струму, які автоматично спрацьовують не більше, ніж за 200 мс при замиканні на землю.

Надійність спрацювання реле втрат повинна контролюватися перед кожною зміною.

Електробезпека на кар'єрах визначається безпекою при обслуговуванні підстанцій, примикальних пунктів, електромереж, електроустановок та якістю заземлення.

У приміщеннях стаціонарних електричних підстанцій і розподільних пристроїв повинні бути вивішені схеми первинної та вторинної комутації повітряних і кабельних ЛЕП, інструкції для обслуговуючого персоналу, типові попереджувальні знаки та стенди з плакатами, а також правила надання першої долікарської допомоги потерпілим.

На підстанціях усі вихідні фідери напругою понад 1000 В, що живлять кар'єрні пересувні установки, повинні бути забезпечені реле втрат.

Захист від однофазних замикань на землю має бути двоступеневим. Перевірка та контроль наладки І ступеня захисту від замикання на землю однієї фази повинні проводитись не рідше одного разу на 6 місяців, а II ступеня – не рідше одного разу на рік.

Незалежно від типу підстанції необхідно задовольняти таким вимогам:

а) надійне огородження неізольованих струмопровідних елементів;

б) наявність механічного блокування, яке б виключало помилкові операції з роз'єднувачами та масляними вимикачами, доступ персоналу до струмопровідних елементів при ввімкненому роз'єднувачеві;

в) наявність покажчиків положень приводів роз'єднувачів («Ввімкнено», «Вимкнено»);

г) наявність міток на струмопровідних частинах, де потрібно накладати переносні заземлювачі;

д) повітряні вводи, що мають висоту менше 2,9 м, огороджуються сіткою;

є) всі двері примикальних пунктів повинні мати надійні замки із різними ключами для дверей з боку високої та низької напруги;

ж) комплектні трансформаторні підстанції (КТП) з боку високої напруги повинні мати плавкі запобіжники, а низького – автоматичні вимикачі.

Із зовнішнього боку КТП повинні бути чіткі застережні написи. КТП чи примикальний пункт повинні знаходитися від опори не далі 10 м. Не дозволяється приєднувати до однієї опори більше однієї КТП чи примикального пункту.

Примикальні пункти оглядаються кожної зміни машиністами екскаваторів. Результати огляду записуються в агрегатну книгу екскаватора. При виявленні недоліків вмикати екскаватор забороняється. Кожного місяця примикальний пункт оглядає енергетик дільниці, а один раз на 6 місяців – енергетик кар'єру.

Комплектні трансформаторні підстанції кожної зміни оглядає машиніст бурового станка. Енергетик дільниці оглядає КТП кожного місяця під час профілактичних робіт.

Приміщення рухомих трансформаторних підстанцій і розподільних пунктів повинні виготовлятись із негорючих матеріалів. Переключення примикальних пунктів повинно виконуватися тільки за нарядом.

Кар'єрні повітряні лінії електропередачі (ЛЕП) поділяють на внутрішньо- (кар'єр і відвали) і зовнішньокар'єрні. Мережі електропередач, що підлягають переміщенню, подовженню чи скороченню, називаються пересувними (переносними). Трасування повітряних ЛЕП проводиться згідно з паспортом, а монтаж – тільки за письмовим нарядом. Пересувні ЛЕП секціонуються. При розміщенні ЛЕП уздовж уступу максимальна відстань між опорами 50 м, а впоперек уступів – 40 м.

Відстань від нижнього фазного дроту ЛЕП до поверхні землі наведена в табл. 3.14.

Таблиця 3.14