Свобода надання послуг ЄС. Обмеження права на вільне надання послуг в ЄС. Свобода підприємницької діяльності в ЄС. Підтримка малого та середнього бізнесу в ЄС

Свобода надання послуг є однією з основних свобод поряд зі свободами руху осіб, товарів і капіталів, передбачених Римським договором 1957 року і реалізуються завдяки створенню єдиного внутрішнього ринку ЄС. Поняття «послуги» нарівні з іншими об'єктами вільного переміщення є одним з ключових понять внутрішнього ринку. Чітке і всеосяжне визначення поняття «послуги» є необхідним елементом правового регулювання свободи надання послуг, зокрема, для розмежування сфери дії свободи надання послуг та інших основних свобод. Але визначення послуги чітко не сформульовано ні в Договорі про функціонування Європейського Союзу, ні в актах вторинного права, ні в судовій практіке.Об'ектом дисертаційного дослідження є міждержавні відносини, що виникають у процесі реалізації права Європейського Союзу, що стосується свободи надання послуг. Предметом дисертаційного дослідження є правове регулювання свободи надання послуг у Європейському Союзі. Особлива увага приділяється дослідженню особливостей правового регулювання. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей, тенденцій та ефективності правового регулювання надання послуг, його впливу на лібералізацію руху послуг у Європейському Союзі.

Свобода підприємницької діяльності У Європейському Союзі свобода підприємницької діяльності включає право відкривати власну справу, а також починати господарську діяльність і відкривати підприємства громадянам однієї з держав на території будь-якого іншого держави - члена ЄС. Римський договір зобов'язує країни-члени скасувати всі обмеження в цій області. Прагнення до створення в європейському Союзі єдиного економічного простору призвело до дій спрямованим на створення єдиного права, що стосується форми та правил функціонування господарюючих суб'єктів.

В останні роки в рамках ЄС здійснюється системна політика підтримки малого та середнього підприємництва, орієнтована на три головних ланки, що беруть участь у створенні і функціонуванні малого та середнього бізнесу: на конкретну людину, фірму і суспільство. Її головна мета - збалансування інтересів держав і бізнесу.

Головними цілями регулювання та підтримки малого та середнього бізнесу в ЄС є:

• зміцнення єдиного внутрішнього ринку;

• інтернаціоналізація підприємницької діяльності на рівні підприємств;

• усунення адміністративних бар'єрів;

• створення єдиного економічного простору в ЄС шляхом уніфікації законодавчої бази по малому бізнесу, посилення взаємодії країн-членів ЄС щодо створення економічного і валютного союзів в рамках ЄС.

Для того щоб стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, в Європі була створена унікальна система його регулювання та підтримки. Вона почала складатися ще на початку 1970-их років. Загальною метою політики Союзу в цьому напрямку стало максимальне стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва. Першими кроками були заходи щодо усунення адміністративних перешкод:

• гармонізація податку на додану вартість у країнах-членах ЄС;

• внесення коректив в умови фінансування (досягнення прозорості платіжних систем і створення Європейської асоціації фондів взаємних гарантій для малого бізнесу);

• деякі зміни в соціальній політиці (вирівнювання соціальних аспектів підприємницької діяльності малого бізнесу відповідно до положень Єдиного європейського акта).

Іншим фактором, що визначає політику підтримки дрібного та середнього бізнесу в ЄС, стала Європейська хартія для малих підприємств. У цьому документі глави держав і урядів визнають великий потенціал малих підприємств, а також підкреслюють важливість розвитку духу підприємництва та створення сприятливих умов для повторних спроб створення власної справи навіть у випадку деяких колишніх невдач.