Основні характеристики пломбувальних матеріалів

1. Адгезія — (прилипання) — це зв'язок між різнорідними поверхнями зокрема, зчеплення пломбувального матеріалу з тканинами зуба.

2. Дезінтеграція — (руйнування цілого) — це процес, що виникає під впливом розчинника. Стійкість пломби до розчинення в ротовій рідині дозволяє зберегти не тільки об’єм, але і масу пломби.

3. Життєздатність формувальної маси — це час, що дозволяє лікарю-стоматологу ввести пломбувальну масу в каріозну порожнину, притерти до стінок, дна, сформувати відсутню частину зуба, він повинен бути оптимальним, не прискорювати і не затягувати процес художньої

реставрації зуба.

4. Стиранність — (втрата маси пломби) — це важливий показник довговічності пломби, виражається у втраті маси зразка до його площі, що контактує з абразивним контролем.

5. Коефіцієнт теплового розширення пломбувального матеріалу — це процес, що спостерігається в пломбувальному тесті в період полімеризації й у пломбі у відповідь на термічні подразники. Він повинний бути близький до коефіцієнта теплового розширення тканин зуба, тому що саме від теплового розширення залежить надійність і довговічність пломби і цілісність емалі зуба.

6. Крайове прилягання — (наближеність пломбувального матеріалу до стінок каріозної порожнини) — це стан, що залежить від величини усадки пломбувального матеріалу, коефіцієнта термічного розширення й адгезії до тканин зуба. Найкращим крайовим приляганям володіють композитні пломбувальні матеріали.

7. Оптимальна густота замісу пломби (замішування пломбувального матеріалу згідноі інструкції фірми-виробника) впливає на механічну міцність, хімічну стійкість і терміни служби пломби.

8. Межа міцності пломби — (опір до зламу, на стиск) — це характеристика, що дозволяє визначити можливості пломби протистояти навантаженню, визначає термін служби реставрованого зуба як органу.

9. Усадка — (зменшення в об’ємі) — це стан, що спостерігається при затвердінні пломби за рахунок хімічних і фізико-хімічних процесів, що протікають при структуруванні пломби. При великій усадці пломбувального матеріалу утвориться зазор між стінками і пломбою, що може привести до рецидиву карієсу.

В залежності від основних властивостей і призначення всі пломбувальні матеріали можна розділити на 5 груп (М.М. Гернер та співав. 1984)

I. Тимчасові пломбувальні матеріали для тимчасового закриття порожнини в зубі під час лікування неускладненого та ускладненого карієсу.

II. Матеріали для прокладок (лікувальні, ізолюючі, ізолюючі лаки)

III. Постійні пломбувальні матеріали для відновлення анатомічної форми та функції зуба (цементи, амальгама, композити).

IV. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.

V. Стоматологічні герметики