Поняття та структура естетичної культури юриста

Естетична культура юриста — це система естетич­них почуттів, знань, умінь і навичок, що виражають ступінь оволо­діння прекрасним і виявляються в поведінці юриста під час вико­нання своїх професійних повноважень.

Структура естетичної культури юриста-практика:

1) наявність естетичних знань, естетичної інформованості: про прекрасне у природі, літературі, театрі, музиці, поезії, живопису й інших видів мистецтва; про красу явищ життя і професійної діяль­ності;

2) перетворення накопиченої інформації і естетичних знань у естетичне переконання, в уміння естетично сприймати й оцінюва­ти як твори мистецтва, так і професійний обов'язок, усвідомлюва­ти цінність і необхідність його «красивого» виконання;

3) готовність брати участь у створенні прекрасного, використову­вати в професійно-правовій діяльності; вміти «красиво» говорити, організувати роботу, спілкуватися з колегами і клієнтами відповідно до естетичних знань і переконань (естетика поведінки, мови, одягу, робочої кімнати, документів, що оформлюються, та ін.).

Естетична культура юриста має внутрішню і зовнішню сто­рони. Остання виражається у формах її прояву (правова символіка, форма одягу, оформлення документів та ін.); внутрішня — в змісті, тобто у вимогах сприйняття прекрасного, що є глибинними властиво­стями, які характеризують юриста як особу (естетичний смак та ін).

Естетична культура юриста — це результат його морально-есте­тичного виховання, покликаного забезпечити всебічне збагачення духовного світу, свідомого ставлення до громадянського обов'язку і службового етикету, розвиненого почуття прекрасного, що допо­магає сприйняттю і виконанню норм і правил правової етики і юри­дичної деонтології. Естетична культура юриста розкривається через аналіз специфічного прояву ціннісного ставлення юриста до себе, своєї професії, колег, клієнтів.

Естетичне й етичне в культурі юриста складають нерозривне ціле. Будь-який вчинок або мотив його діяльності містять у собі одночасно як естетичну, так і етичну цінності: прекрасне або огид­не (естетика), добро або зло (мораль).

Основні чинникивпливу на естетичну культуру юриста:

1) умови і явища навколишньої дійсності, створені природою і людиною;

2)специфіка діяльності юриста, його професіоналізм, що потре­бує врахування «законів краси»;

3)внутрішня і зовнішня естетична культура колег і клієнтів;

4)твори мистецтва (музика, література, живопис та ін), що ви­кликають переживання і створюють відповідні психофізіологічні настрої та ін.