Котирування валют

Котирування валют — це встановлення курcів іноземних валют відповідно до чинного законодавства та існуючої практики. На міжнародному фінансовому ринку немає єдиного центру, який встановлює курси валют. В умовах плаваючих валютних курсів можливі різкі та важкопередбачувані зміни курсів, що за тиждень сягають 5% і більше. Валютні котирування можуть бути:— офіційними й здійснюватися уповноваженими банками на валютних, фондових і товарних біржах; — ринковими й здійснюватися великими компаніями та банками на неофіційному ринку. Існує два методи котирування іноземної валюти до національної: пряме та непряме котирування. За прямого котирування ціна одиниці іноземної валюти обчислюється у національній валюті, за непрямого — навпаки, ціна одиниці національної валюти обчислюється у певній кількості іноземної валюти. Найпоширенішим є пряме котирування. Котирування буває твердим та номінальним. Тверде котирування зобов'язує того, хто його здійснює, виконувати угоду відповідно до нього. Номінальне котирування є лише орієнтовним і не обов'язковим для учасників угоди. Коли комерційні банки здійснюють котирування іноземної валюти, вони нерідко показують курс купівлі та продажу по операціях на різні терміни та з неоднаковими умовами (наприклад, курси по операціях «спот», «форвард» або «своп»). Котирування називається повним, коли воно включає курс покупця та курс продавця, за якими той, хто здійснює таке котирування, купує або продає відповідну іноземну валюту. Різниця між курсами продавця і покупця створює маржу, яка використовується для покриття видатків того, хто здійснює котирування, а також для отримання прибутків і певною мірою для страхування валютних ризиків. Конкурентна боротьба між банками змушує їх скорочувати розмір маржі до 0,05 %, іноді й більше, але за кризових ситуацій вона зростає у 2—3, а іноді в 10 разів. На більшості валютних ринків використовується процедура котирування у формі фіксингів. Фіксинг є процедурою котирування, при якій визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції по кожній валюті. За цими даними визначають курси продавця та покупця або середній між ними курс, які й фіксуються як офіційні.

Курс прямий=нац. валюта/іноземна валюта Курс непрямий=іноземна валюта/національна валюта Курс прямий=1/курс непрямий