Поняття договору оренди. Об'єкти оренди

Одним із напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним та юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійснення своєї статутної діяльності.

Загальне поняття договору оренди сформульовано в ч. 1 ст. 283 ГК, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З цього визначення випливає, що:

· по-перше, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративно-управлінських актів;

· по-друге, оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном);

· по-третє, таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах;

· по-четверте, оренда передбачає передання майна у строкове (тимчасове) користування. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється.

Визначення оренди, що його містить ч. 1 ст. 283 ГК, відрізняється від визначення оренди, вміщеного у ст. 2 Закону України від 14 березня 1995 р. "Про оренду державного та комунального майна"1. Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Ця відмінність полягає в тому, що згідно з ГК майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем лише для здійснення господарської діяльності (як підприємництва, так і некомерційної господарської діяльності). Якщо ж майно передається у користування не для здійснення господарської діяльності, а для задоволення інших потреб, до таких відносин, на нашу думку, мають застосовуватися відповідні положення глави 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу України.

Відносини щодо оренди майна, крім ГК і ЦК (відповідні положення якого застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених ГК), регулює, насамперед, Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Його особливість полягає в регулюванні двох груп відносин: організаційних, пов'язаних з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнових між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Важливе значення для регулювання орендних відносин мають й інші акти законодавства України: Декрети Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 р. № 20-92 "Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг"1; від 31 грудня 1992 р. № 26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається"2; від 11 січня 1993 р. № 5-93 "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності"3; від 20 травня 1993 р. № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду"1; Закони України від 4 березня 1992 р. "Про приватизацію державного майна", від 21 вересня 1999 р. "Про господарську діяльність у Збройних Силах України"2 та від 7 лютого 2002 р. "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України"3; постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів"4; Типові договори оренди, затверджені наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 p. № 17745, та ряд інших нормативних актів.

Законодавством визначено, яке саме майно може бути об'єктом оренди. Насамперед, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктами оренди можуть бути:

· а) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

· б) нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

· в) майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Оскільки маймо підприємства крім основних фондів складають також оборотні кошти та інші цінності, законодавством встановлений спеціальний порядок передачі їх орендареві. Так, грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України. Надання орендареві в кредит коштів та цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається одночасно з договором оренди. Строк надання кредиту не повинен перевищувати строку дії договору оренди. У разі розірвання кредитного договору, закінчення строку його дії або припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві надані йому кошти та цінні папери.

Інші оборотні матеріальні засоби (тобто не грошові кошти і не цінні папери) викуповуються орендарем згідно з договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з договором оренди. Плата за придбані оборотні матеріальні засоби вноситься орендарем протягом 30 календарних днів з моменту укладання договору. Створеному членами трудового колективу господарському товариству орендодавець може продати оборотні матеріальні засоби в кредит за умови оплати ним не менш як 30 відсотків їхньої вартості. При цьому термін оплати оборотних матеріальних засобів не повинен перевищувати одного року з дати укладення договору купівлі-продажу. Розміри чергових внесків та строки їх сплати визначаються у договорі купівлі-продажу.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди:

· цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України "Про підприємництво";

· цілісні майнові комплекси казенних підприємств;

· цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України "Про підприємництво";

· об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29 червня 2004 року.

· майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління;

· майно підприємств урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

· майно підприємств, що провадять діяльність у сфері метрології, сертифікації та стандартизації;

· об'єкти космічної діяльності;

· захисні споруди цивільної оборони;

· установи виконання покарань та слідчі ізолятори;

· полігони, будови, споруди, устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

· автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;

· злітно-посадкові смуги, що мають стратегічне значення;

· акваторії портів, гідрографічні споруди, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи) та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури і споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флоти;

· водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

· магістральні та міждержавні електричні мережі (лінії електропередачі);

· магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговує потреби держави в цілому;

· магістральні нафто-, газо-, аміакопроводи та підземні нафто- та газосховища.

Окреме індивідуально визначене майно зі складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Законодавчими актами України може бути доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди.

Так, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця можливе у випадках, якщо наймач:

· користується річчю (майном) всупереч договору або призначенню майна;

· без дозволу наймодавця передав річ (майно) у користування іншій особі;

· своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі (майна);

· не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно зі ст. 784 Цивільного кодексу, наймач має право вимагати дострокового розірвання договір, якщо наймодавець:

· передав у користування річ (майно), якість якої не відповідає умовам договору або призначенню речі (майна);

· не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (майна).

3. У разі якщо предметом договору оренди є державне або комунальне майно, то такни договір має певні особливості, а саме:

Спеціальне правове регулювання відносин, які складаються в процесі укладення та виконання договору оренди державного та комунального майна: ГК України (статті 287-289), Закон від 10.04.1992 р. (в ред. від 14.03.1995 р.) "Про оренду державного та комунального майна", Декрет від 31.12.1992 р. "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається", низка підзаконних нормативно-правових актів (Методика оцінки вартості об'єктів оренди, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629; Порядок проведення конкурсу та укладання договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурного підрозділу, затверджений наказом Фонду державного майна від 04.03.1998 р. № 396, та ін.).

6. Під лізинговою операцією розуміється господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під процент та на визначений строк.

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу, фінансового лізингу та зворотного лізингу.

Оперативний лізинг - це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Оскільки при оперативному лізингу орендодавець не може амортизувати всі витрати за рахунок надходжень від одного орендаря, в літературі цей вид лізингу називається ще лізингом з неповною окупністю. Фінансовий лізинг (лізинг з повною окупністю) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшою їх передачею у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.

Фінансовий лізинг є різновидом фінансового кредиту, тому іноді він ще має назву інвестиційного лізингу. Витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця. Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.

Відносини фінансового лізингу у сфері господарювання регулюються положеннями ст. 292 ГК України. Крім того, правовідносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, також регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України № 723/97-ВР від 16.12.1997 р. "Про фінансовий лізинг" (раніше цей закон називався ЗУ "Про лізинг").

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Не можуть бути предметом лізингу:

- земельні ділянки та інші природні об'єкти,

- єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

В операціях фінансового лізингу на початкових стадіях беруть участь три суб'єкти: виробник або продавець устаткування, який, уклавши угоду купівлі-продажу або поставки, втрачає право власності (право повного господарського відання) на зазначене устаткування; орендодавець (лізингова компанія), який укладає договір купівлі-продажу (поставки) з виробником і стає власником устаткування; орендар, який отримує майно у володіння та користування і здійснює орендні платежі.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про фінансовий лізинг" суб'єктами лізингу можуть бути:

- лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

- лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

- продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

- інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Це традиційна і найпоширеніша з точки зору техніки її проведення лізингова операція, яка повністю фінансується орендодавцем і тому називається прямою лізинговою операцією - прямим лізингом. Разом з тим у комерційній практиці використовується непрямий лізинг, при якому до кола суб'єктів, що беруть участь у такій операції, залучається банк, що фінансує угоду. При цьому можуть застосовуватися дві схеми здійснення непрямих лізингових операцій. За першою банк надає лізинговій компанії кредит на придбання устаткування під заставу цього устаткування, а лізингова компанія, здавши устаткування в оренду, сплачує банку кредит і проценти за користування ним за рахунок отриманої від орендаря орендної плати. За другою схемою банк сам купує устаткування (стає його власником), за допомогою лізингової компанії здає його в оренду і отримує орендні платежі. Роль лізингової компанії зводиться до обслуговування цієї операції. При цьому можливе укладання договору про сумісну діяльність між банком і лізинговою компанією.

Певний інтерес з точки зору перспектив застосування в господарській практиці України становить так званий зворотний лізинг - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації (лізинговій компанії) з одночасним зворотним отриманням цих основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено право відмови від договору лізингу. Так, лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лі-зингодавцю до такої відмови.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізинго-одержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Стаття 1. Завдання Закону

1. Цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна
державних підприємств, установ та організацій, підприємств,
заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або
перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх
структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально
визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній
власності; { Абзац другий частини першої статті 1 в редакції
Закону N 768/97-ВР від 23.12.97; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо
господарського використання державного майна, майна, що належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
{ Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону
N 768/97-ВР від 23.12.97 }

{ Частину другу статті 1 виключено на підставі Закону
N 768/97-ВР від 23.12.97 }

2. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об'єктів
майнового комплексу Національної академії наук України та
галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про особливості
правового режиму майнового комплексу Національної академії наук
України та галузевих академій наук" (3065-14). { Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3065-III
(3065-14) від 07.02.2002, із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1911-IV (1911-15) від 29.06.2004 }

3. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна,
закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та
організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно
до законів України військових формувань, а також за спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
організації спеціального зв'язку та захисту інформації,
підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними
підрозділами, закладами та установами Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть
його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з
урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про
господарську діяльність у Збройних Силах України" (1076-14).

4. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить
вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що є
засновниками наукового парку, регулюються цим Законом з
урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про
наукові парки" (1563-17). { Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 1563-VI
(1563-17) від 25.06.2009 }

5. Оренда майна інших форм власності може регулюватися
положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством
та договором оренди.

6. Відносини оренди об'єктів централізованого водо-,
теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній
власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей,
передбачених Законом України "Про особливості передачі в оренду чи
концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і
водовідведення, що перебувають у комунальній власності"
(2624-17). 7. Відносини оренди об'єктів паливно-енергетичного комплексу,
що перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з
урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про
особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного
комплексу, що перебувають у державній власності" (3687-17). { Статтю 1 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3687-VI
(3687-17) від 08.07.2011 }

8. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних
підприємств, у тому числі казенних підприємств,
оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного
концерну "Укроборонпром", регулюються цим Законом з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про деякі питання
заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу -
учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх
стабільного розвитку" (5213-17). { Статтю 1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 5213-VI
(5213-17) від 06.09.2012 }

8. Відносини оренди об’єктів портової інфраструктури, що
перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з
урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про
морські порти України" (4709-17). { Статтю 1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 4709-VI
(4709-17) від 17.05.2012 }

9. Відносини користування державним майном, створеним або
придбаним інвестором для виконання угоди про розподіл продукції,
після переходу прав власності на таке майно до держави регулюються
Законом України "Про угоди про розподіл продукції" (1039-14). { Статтю 1 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 5406-VI
(5406-17) від 02.10.2012 }

Стаття 2. Оренда

1. Орендою є засноване на договорі строкове платне
користування майном, необхідним орендареві для здійснення
підприємницької та іншої діяльності.

2. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет
Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його
регіональні відділення та представництва - щодо державного майна;
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, -
щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи
місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній
власності. { Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1905-IV
(1905-15) від 29.06.2004 }
{ Стаття 2 в редакції Закону N 768/97-ВР від 23.12.97, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004 }

Стаття 3. Правові засади оренди державного майна, майна, що
належить Автономній Республіці Крим або перебуває
у комунальній власності

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності,
регулюються договором оренди, цим Законом та іншими
нормативно-правовими актами. { Стаття 3 в редакції Закону N 768/97-ВР від 23.12.97 }

Стаття 4. Об'єкти оренди

1. Об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних
підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим
комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва
продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на
якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями,
системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового
комплексу структурного підрозділу підприємства складається
розподільчий баланс. { Абзац другий частини першої статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР від 23.12.97 } Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та
кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на
умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку
України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються
орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та
використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також
грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно
до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України; нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та
інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; { Абзац
четвертий частини першої статті 4 в редакції Закону N 685-XIV
(685-14) від 20.05.99; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу
господарських товариств, створених у процесі приватизації
(корпоратизації); { Абзац п'ятий частини першої статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР від 23.12.97; в
редакції Закону N 685-XIV (685-14) від 20.05.99 } захисні споруди цивільного захисту із збереженням їх
цільового призначення, крім зазначених у частині другій цієї
статті. { Частину першу статті 4 доповнено новим абзацом згідно із
Законом N 5404-VI (5404-17) від 02.10.2012 } Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України,
Державної прикордонної служби України, Державної
кримінально-виконавчої служби України, Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних
органів і органів доходів і зборів, що не використовується
зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути
передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в
суборенду. { Частину першу статті 4 доповнено абзацом згідно із
Законом N 2856-VI (2856-17) від 23.12.2010; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011,
N 406-VII (406-18) від 04.07.2013 }

2. Не можуть бути об'єктами оренди: цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх
структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють
діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України
"Про підприємництво" (698-12); цілісні майнові комплекси казенних підприємств; { Частину
другу статті 4 доповнено абзацом третім згідно із Законом
N 177-XIV (177-14) від 14.10.98 } цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій,
цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність,
передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про
підприємництво"; { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
четвертим згідно із Законом N 177-XIV (177-14) від 14.10.98 } об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне
значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої
статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"
(2163-12) (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих
об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних
заповідників та гідротехнічних споруд рибогосподарської
технологічної водойми, причалів морських портів), а також об'єкти,
включені до переліку об'єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про
перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації" (847-14), які випускають підакцизну продукцію,
крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну
продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України
"Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" (1905-15) від 29 червня 2004 року; { Частину
другу статті 4 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом
N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004; із змінами, внесеними згідно
із Законами N 3126-IV (3126-15) від 29.11.2005, N 574-VI
(574-17) від 23.09.2008, N 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010,
N 4709-VI (4709-17) від 17.05.2012, N 411-VII (411-18) від
04.07.2013 } майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної
системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне)
управління; { Частину другу статті 4 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } майно підприємств урядового, фельд'єгерського та спеціального
зв'язку; { Частину другу статті 4 доповнено абзацом сьомим згідно
із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } майно підприємств, що провадять діяльність у сфері
метрології, сертифікації та стандартизації; { Частину другу статті
4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 3269-VI
(3269-17) від 21.04.2011 } об'єкти космічної діяльності; { Частину другу статті 4
доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом N 3269-VI (3269-17)
від 21.04.2011 } захисні споруди цивільного захисту: { Частину другу статті 4
доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 3269-VI (3269-17)
від 21.04.2011; в редакції Закону N 5404-VI (5404-17) від
02.10.2012 } в яких розташовані пункти управління; { Абзац частини другої
статті 4 в редакції Закону N 5404-VI (5404-17) від 02.10.2012 } призначені для укриття працівників підприємств, що мають
об'єкти підвищеної небезпеки; { Абзац частини другої статті 4 в
редакції Закону N 5404-VI (5404-17) від 02.10.2012 } розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та
призначені для укриття населення під час радіаційних аварій;
{ Абзац частини другої статті 4 в редакції Закону N 5404-VI
(5404-17) від 02.10.2012 } установи виконання покарань та слідчі ізолятори; { Частину
другу статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом N 3269-VI
(3269-17) від 21.04.2011 } полігони, будови, споруди, устаткування для захоронення
твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
{ Частину другу статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до
першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;
{ Частину другу статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } злітно-посадкові смуги, що мають стратегічне значення;
{ Частину другу статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } акваторії портів, гідрографічні споруди, захисні гідроспоруди
(греблі, дамби, вали, моли, насипи) та системи сигналізації,
портові системи інженерної інфраструктури і споруди зв'язку,
енерговодопостачання та водовідведення, залізничні колії (до
першого розгалуження за межами території порту), навчальний та
гідрографічний флоти; { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } водосховища та водогосподарські канали комплексного
призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні
захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської
технологічної водойми); { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 411-VII (411-18) від
04.07.2013 } магістральні та міждержавні електричні мережі (лінії
електропередачі); { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговує потреби
держави в цілому; { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } магістральні нафто-, газо-, аміакопроводи та підземні нафто-
та газосховища. { Частину другу статті 4 доповнено абзацом
згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 } Окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного
майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу,
забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права
приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди
законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за
висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда
не порушить цілісності майнового комплексу. { Частину другу статті
4 доповнено абзацом згідно із Законом N 3269-VI (3269-17) від
21.04.2011 } Обмеження, встановлені цією статтею, не поширюються на
передачу в оренду державного майна у складі магістральних
газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної
газотранспортної системи України, підприємству або підприємствам
на строковій платній основі без права відчуження для здійснення
функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або
оператора підземного сховища газу. Зазначена передача майна в
оренду може здійснюватися виключно з метою та на виконання
зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про
ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про
заснування Енергетичного Співтовариства" на підставі договору і на
умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням
принципів додержання економічної безпеки держави. { Частину другу
статті 4 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно із Законом
N 1645-VII (1645-18) від 14.08.2014 }

3. Законодавчими актами України може бути доповнено перелік
підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами
оренди. { Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 768/97-ВР від 23.12.97 }

Стаття 5. Орендодавці

Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та
представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх
структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не
увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських
товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є
державною власністю, крім майна, що належить до майнового
комплексу Національної академії наук України та галузевих академій
наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або
науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім
партнерам; { Абзац другий статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 768/97-ВР від 23.12.97, N 685-XIV (685-14) від
20.05.99, N 3065-III (3065-14) від 07.02.2002, N 1911-IV
(1911-15) від 29.06.2004, N 1563-VI (1563-17) від 25.06.2009,
N 3524-VI (3524-17) від 16.06.2011 } органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки
Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо
цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних
підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
{ Абзац третій статті 5 в редакції Закону N 768/97-ВР від
23.12.97 } державне підприємство із забезпечення функціонування
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних
держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в
Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та
іншого окремого індивідуально визначеного майна цього
підприємства, що передається дипломатичним представництвам та
консульським установам іноземних держав, представництвам
міжнародних міжурядових організацій в Україні; { Статтю 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5063-VI
(5063-17) від 05.07.2012 } підприємства, установи та організації - щодо нерухомого
майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на
одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого
індивідуально визначеного майна. { Абзац статті 5 в редакції
Законів N 768/97-ВР від 23.12.97; N 685-XIV (685-14) від
20.05.99, N 2680-III (2680-14) від 13.09.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004;
в редакції Закону N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 }

Стаття 6. Орендарі

1. Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські
товариства, створені членами трудового колективу підприємства,
його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни
України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні
організації та особи без громадянства. { Абзац перший частини
першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 768/97-ВР від 23.12.97 } Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного
майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до
укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт
підприємницької діяльності. { Абзац другий частини першої статті 6
в редакції Закону N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004 }

2. Особливості оренди майна для здійснення підприємницької
та іншої діяльності громадянами та юридичними особами іноземних
держав та особами без громадянства визначаються законодавством
України. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 768/97-ВР від 23.12.97 }

Стаття 7. Ініціатива (пропозиція) щодо оренди майна

1. Ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та
юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6
цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців,
зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити
про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.
{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004, N 3269-VI (3269-17) від
21.04.2011 }

2. За наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового
комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про
це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу,
щодо майна якого подано заяву про оренду.

3. Трудовий колектив протягом п'ятнадцяти днів, враховуючи
день отримання повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо
оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його
структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду
цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного
підрозділу, утворити господарське товариство та подати орендодавцю
у встановленому порядку заяву щодо оренди відповідного майна.

4. Фонд державного майна України щодо державного майна, а
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та
органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить
Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку
на підставі інформації органів, уповноважених управляти
відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів
підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що
може бути передано в оренду.

Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової
інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців. { Статтю 7 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 }
{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР
від 23.12.97 }

Стаття 8. Порядок прийняття рішення трудового колективу
підприємства, його структурного підрозділу про
оренду цілісного майнового комплексу

1. Рішення трудового колективу підприємства, його
структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу
вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини
членів трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди
структурного підрозділу повинна підтримати більш як половина
складу трудового колективу цього підрозділу.

2. Після прийняття рішення про оренду цілісного майнового
комплексу члени трудового колективу підприємства, його
структурного підрозділу засновують відповідно до чинного
законодавства господарське товариство.

3. До реєстрації у встановленому порядку статуту
господарського товариства кожен член трудового колективу
підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий
комплекс якого передається в оренду, має право вступити у
зазначене господарське товариство на підставі особистої заяви.

4. Створене членами трудового колективу господарське
товариство, у статутному (складеному) капіталі якого частка
внесків членів трудового колективу становитиме відповідно до
статуту товариства більш як 50 відсотків, має переважне перед
іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору
оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його
структурного підрозділу, де створене це товариство. Заява
господарського товариства про намір скористатися переважним правом
на укладення договору оренди подається орендодавцю до проведення
конкурсу на право оренди цього майна. { Частина четверта статті 8 в редакції Закону N 3269-VI
(3269-17) від 21.04.2011 }
{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР
від 23.12.97 }

Стаття 9. Порядок укладення договору оренди

1. Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір
оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші
документи згідно з переліком (z0346-13), що визначається Фондом
державного майна України (далі - матеріали), відповідному
орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. { Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 768/97-ВР від 23.12.97; N 685-XIV (685-14) від 20.05.99 }

2. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду
цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного
підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до
статутного (складеного) капіталу господарських товариств,
створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за
умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у
п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії
матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а
у разі якщо: { Абзац перший частини другої статті 9 в редакції
Законів N 768/97-ВР від 23.12.97; N 685-XIV (685-14) від
20.05.99; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3269-VI
(3269-17) від 21.04.2011 } підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного
майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор
укладення договору оренди згідно із законодавством займають
монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група
підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації
товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та
ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники,
визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного
комітету України. Орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані
йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження
надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови
договору оренди. { Частину другу статті 9 доповнено абзацом згідно
із Законом N 685-XIV (685-14) від 20.05.99 } У разі порушення провадження у справі про банкрутство
керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з
розпорядником майна подає орендодавцеві матеріали щодо оренди
нерухомого майна, копію яких орендодавець у п'ятиденний строк
після дати реєстрації заяви надсилає органу, уповноваженому
управляти відповідним майном. { Частину другу статті 9 доповнено
абзацом згідно із Законом N 2409-III (2409-14) від 17.05.2001 }

3. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає
подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх
надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору
оренди або про відмову в укладенні договору оренди. { Абзац перший
частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1905-IV (1905-15) від 29.06.2004 }

Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній
Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають
подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження
матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання
дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді
матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть
враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації,
відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення
бюджетних установ і організацій.

У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації,
відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення
бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти
майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у
комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати
підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній
Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти
договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою,
організацією.

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків
органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу,
відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти
відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з
бюджетною установою, організацією, висновків органу
Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди
вважається з цими органами погодженим.

У разі, коли підприємство не погоджується з пропозицією
укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою,
організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності,
можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого
майна з бюджетною установою, організацією. { Частина третя статті 9 в редакції Законів N 768/97-ВР від
23.12.97; N 685-XIV (685-14) від 20.05.99 }

4. Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов
договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним
майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом
Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду
майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально
визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати
її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової
інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір
передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди
і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення
орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання
заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами
вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну
заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди
укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв
орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

У разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк
(не більше п'яти днів та без права продовження строку дії договору
оренди) або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи
громадської організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі
національної творчої спілки або її члена під творчі майстерні),
релігійної організації для забезпечення проведення релігійних
обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або
інвалідів, реабілітаційних установ для інвалідів та
дітей-інвалідів, державних та комунальних спеціалізованих
підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що
надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про
соціальні послуги" (966-15), Пенсійного фонду України та його
органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження,
вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що
забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як
50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком
видань рекламного та еротичного характеру), оголошення про намір
передати майно в оренду не розміщується і договір оренди
укладається з таким заявником без проведення конкурсу. Законами
України можуть бути визначені інші випадки передачі державного та
комунального майна в оренду без проведення конкурсу. { Абзац
четвертий частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 4709-VI (4709-17) від 17.05.2012 }

Порядок визначення обсягу книжкової продукції державною мовою
затверджується Кабінетом Міністрів України.

У договорі оренди приміщень, укладеному відповідно до абзацу
четвертого цієї частини з державним видавництвом, підприємством
книгорозповсюдження, вітчизняним видавництвом, підприємством
книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи)
розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції
державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного
характеру), передбачається умова стосовно того, що недотримання
орендарем вимоги щодо підготовки, випуску та (чи) розповсюдження
книжкової продукції державною мовою в обсязі не менш як 50
відсотків є підставою для розірвання договору оренди в
установленому законодавством порядку.

У разі надходження заяви від дипломатичного представництва чи
консульської установи іноземної держави, представництва
міжнародної міжурядової організації в Україні про оренду майна
державного підприємства із забезпечення функціонування
дипломатичних представництв та консульських установ іноземних
держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в
Україні Державного управління справами оголошення про намір
передати майно в оренду не розміщується.

Надання в оренду дипломатичним представництвам та
консульським установам іноземних держав, представництвам
міжнародних міжурядових організацій в Україні нерухомого майна та
іншого окремого індивідуально визначеного майна державного
підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних
представництв та консульських установ іноземних держав,
представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні
Державного управління справами здійснюється без проведення
конкурсу. Укладення договору оренди із суб'єктами виборчого процесу з
метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під
час та на період виборчої кампанії здійснюється без проведення
конкурсу в порядку черговості надходження відповідних заяв до
орендодавця.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення
під час розгляду матеріалів про передачу в оренду нерухомого майна
враховують пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних
установ.

Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі,
якщо:

прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну
підготовку цих об'єктів;

об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують
залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету
Міністрів України чи органів місцевого самоврядування;

орган Антимонопольного комітету України не дає згоди,
виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому
частини другої цієї статті;

орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на
укладення договору оренди;

орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому
статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору
оренди нерухомого майна з бюджетною установою;

є інші підстави, передбачені законом. { Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 768/97-ВР від 23.12.97, N 685-XIV (685-14) від
20.05.99, N 1723-III (1723-14) від 18.05.2000; в редакції Закону
N 3269-VI (3269-17) від 21.04.2011 }

5. З моменту надходження до орендодавця заяви та проекту
договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його
структурного підрозділу щодо такого майна підприємству
забороняється здійснювати купівлю, продаж, передачу, обмін,
надання в безоплатне користування, списання майна, придбання
цінних паперів, одержання кредитів у розмірах, що перевищують
середньорічний рівень за останні три роки. У разі якщо зазначені
дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, його
структурного підрозділу, вони вчиняються з дозволу органу,
уповноваженого управляти відповідним майном. { Частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 768/97-ВР від 23.12.97; в редакції Закону N 3269-VI (3269-17)
від 21.04.2011 }

6. Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом
Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній
власності (906-2011-п); органами, визначеними Верховною Радою
Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній
Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів,
що перебувають у комунальній власності.