Поняття принципу процесуального рівноправ’я сторін

Одним із керуючих положень цивільного процесуального права, закріплючого однакові можливості здійснення і захист прав сторін в цивільному процесі і виключаючи будь-які переваги у цьому відношенні одної сторони перед іншою, одних осіб, які беруть участь в справі, перед іншими, являється принцип процесуального рівноправ’я, тобто таке нормативно-керівне начало, яке забезпечує сторонам рівне процесуальне положення перед судом при здійснення правосуддя.

Відтворений в ЦПК, цей принцип встановлю для сторін рівні можливості

для здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання обов’язків, а не в тотожності прав позивача і відповідача. Зміст цього принципу обумовлюється характером матеріальних правовідносин, підвідомчих судові, і є відображенням загальноправового, закріпленого Конституцією, принципу рівності усіх громадян перед законом і судом (ст. 154). Визначивши процесуальну рівноправність сторін, цивільне процесуальне законодавство надає їм однакові процесуальні засоби для захисту і рівну можливість для їх застосування та сприяння судові. Суд однаково повинен допомогти сторонам у збиранні і залученні до справи доказів. Він зобов’язаний роз’яснити їх права і обов’язки, попередити про наслідки здійснення або невчинення процесуальних дій і подавати інше сприяння, яке забезпечувало б реалізацію даного принцип. Їм надсилаються повістки і повідомлення про час і місце судового засідання та проведення окремих процесуальних дій. При розгляді клопотань осіб, які беруть участь у справі, суд заслуховує думку сторін [12,c.21].

Судне може постановити рішення, не вислухавши пояснення відповідача.

Позивачеві не може бути дозволено те, що не дозволяється відповідачу і навпаки. Таким чином відповідно до цього принципу для срін встановлена в ЦПК рівність у використанні ними процесуальних засобів у процесуальній діяльності в цивільному судочинстві.

Цей принцип відноситься до специфічних (функціональних) принципів цивільного процесу, яке характеризує діяльність судів по розгляду і вирішенню цивільних справ і базуючому на більш загальному організаційно-функцональному чи конституційному принципу рівності громадян перед законом і судом. Одночасно він являється і виявом останнього в цивільному судопровадженні. Конституційний принцип рівності громадян перед законом і судом нормативно закріплює загальну рівність громадян у всіх областях- політичному, економічному, соціальному і культурному житті, тобто принцип соціальної справедливості у чіткій відповідності з яким повинні будуватись суспільні відносини.

Здійснення правосуддя на основі рівності всіх громадян перед законом означає застосування судом норм єдиної системи права однаково по відношенню до всіх громадян. Недопустимі також винятки судом тих чи інших положень закону під виглядом яких-таки особистих чи соціальних розбіжностей громадян, по відношенню до яких і ведеться судовий процес. Суд виходячи з даного принципу, вирішує конкретну цивільну справу з врахуванням того, що всі закони і інші нормативні акти в рівній ступені обов’язкові.

Рівність громадян перед судом означає, що розгляд судом та вирішення справ всіма судами і у відношенні всіх громадян здійснюється в одному і тому ж порядку, незалежно від расової та національній приналежності, соціального та службового, майнового стану релігійних переконань позивача, відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Найбільш повно принцип процесуального рівноправ’я проявляється у позовному провадженні.

Як відомо, для позовного провадження характерно:

наявність правової вимоги, яка випливає із порушеного чи оспореного права і підлягає до розгляду в повному порядку встановленому законом (наявність позову)наявність спору про право;

наявність двох сторін з протилежними юридичними інтересами яким представлені широкі можливості по захисту своїх прав і законних інтересів у виникнувшій суперечності.

Отже: в позовному провадженні, найбільш яскраво проявляється три специфічних (функціональних) принципа цивільного процесу - диспозитивності, змагальності та процесуального рівноправ’я сторін. Ці принципи знаходяться в тісному взаємозв’язку. Диспозитивними правоздатними однієї сторони кореспондуються аналогічні права другої. Наприклад, праву на пред’явлення позову позивачем відповідно є право відповідача на пред’явлення зустрічного позову. Дві сторони мають рівне право на укладення мирової угоди[15,с.212].

Принцип процесуальної рівності сторін забезпечується змагальною формою судового провадження, яка надає їм можливість в рівній мірі змагатись перед судом, особливо в стадії судового розгляду і вирішення справи. Витоки змагальності знаходяться в протиріччях матеріально-правових інтересів сторін, спірних правовідносин, але в суді матеріально-правовий спір набирає форму процесуальних прав.

Зв’язок між рівністю процесуальних прав і обов’язків сторін і змагальною формою їх виявлення настільки тісна, що В.М. Семенов об’єднав два начала в один принцип- процесуального рівноправ’я сторін при змагальній формі судового провадження.

В зміст принципу процесуального рівноправ’я сторін входять:

закріплення в законодавстві рівності процесуальних прав і обов’язків;

процесуальні гарантії, забезпечуючі однакові можливості для здійснення прав і виконання обов’язків;

рівна процесуальна допомога суду.

Такий метод має об’єктивну основу в економічному характері суспільних відносин.

Правова рівність проявляється в двох напрямках:

По-перше: ніхто з учасників цивільних правовідносин не може перекладати обов’язки на іншого.

По-друге: у випадку виникнення спору між учасниками правовідносин ні один не може прийняти рішення, обов’язкове для іншого. Цей характер цивільних правовідносин об’єктивно проявляється і в процесуальному праві.

Права і обов’язки, які визначаються матеріальним правом, без існування процесуального права не можуть бути реалізованими[9,с.73].

Таким чином, одним із принципів, на яких головна можливість цивільного процесуального права виконують свою функцію пред’явлення захисту права, являється принцип процесуальної рівності осіб, які займають однакове процесуальне становище в процесі.

Date: 2015-07-27; view: 464; Нарушение авторских прав