Сутність процесу придбання

ТЕМА: ОБЛІК ПРОЦЕСУ ПРИДБАННЯ

Мета заняття:???????

Між предметні зв’язки:?????

Внутріпредметні зв’язки:?????

ПЛАН

1. Кругообіг засобів підприємства. Сутність процесу придбання.
2. Облік процесу придбання основних засобів.
3. Облік процесу придбання запасів

Самостійне опрацювання:

1. Облік процесу придбання нематеріальних активів

Рекомендована література:

1. ПСБО 7 «Основні засоби»
2. П(С)БО 9 «Запаси»
3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / 3-є вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 444 с.
4. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – з-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 535 с.

СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ПРИДБАННЯ

Діяльність будь-якого підприємства складається з трьох безперервних господарських процесів:

1. Постачання – придбання засобів і предметів праці різних видів, необхідних для забезпечення виробничих потреб, а також товарів для реалізації.

2. Виробництво – процес виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт.

3. Реалізація – виконання договірних зобов’язань перед замовниками та покупцями, отримання виручки за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги. В результаті процесу реалізації підприємство отримує прибуток або збиток.

Замкнений послідовний рух засобів від одного процесу до іншого в ході діяльності підприємства називається кругооборотом господарських засобів.

Рис. 1. Взаємозв’язок процесів господарської діяльності підприємства

Незалежно від виду діяльності, всі операції повинні бути документально оформлені. Лише на підставі документів, які мають економічне та юридичне значення, можливе відображення цих операцій в обліку.

Додати ще по кругообороту господарських засобів

Процес придбання є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства, адже здійснення виробництва неможливе без наявності засобів виробництва, тобто засобів праці (обладнання, устаткування, будівель) і предметів праці (сировина, матеріали).

Процес придбання – це сукупність операцій щодо забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності.

Рис. 2. Схема процесу придбання

Цей процес повинен здійснюватися безперервно та рівномірно, оскільки надлишок або недостача сировини, матеріалів негативно впливає на результат господарської діяльності підприємства.

Основними завданнями обліку процесу придбання є:

ü правильне та своєчасне визначення обсягу необхідних необоротних і оборотних активів;

ü виявлення всіх витрат, пов'язаних з придбанням засобів і предметів праці;

ü визначення фактичної собівартості придбаних засобів і предметів праці;

ü визначення результатів процесу придбання.

Порядок формування вартості придбаних засобів і предметів праці залежить від виду витрат, понесених у процесі їх придбання.

Шляхи придбання предметів і засобів праці різні:

ü у постачальників (первинний документ – рахунок, рахунок-фактура);

ü у магазині (товарний чек);

ü на ринку (акт закупівлі).

При придбанні може використовуватися як готівкова, так і безготівкова форми розрахунків, підставою проведення яких є укладення договору купівлі-продажу.

Особливості обліку процесу придбання розглянемо на прикладах придбання основних засобів, нематеріальних активів (вдома) і виробничих запасів.

1. Облік процесу придбання основних засобів

Основні засоби відіграють важливу роль у діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Зрозуміло, що без приміщень, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів тощо неможливе функціонування і досягнення основної мети діяльності підприємства – отримання прибутку.

Згідно ПСБО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби – це матеріальні активи, які використовуються підприємством більше одного року та по частинах переносять свою вартість на виготовлену продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань (Бутинець).

Для відображення стану та руху основних засобів в бухгалтерському обліку вони підлягають оцінці. При відображенні в обліку процесу придбання основних засобів вони оцінюються за первісною вартістю.

Рис. 3. Способи оцінки основних засобів, нематеріальних активів, що використовуються в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7, 8

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість основних засобів (нематеріальних активів) у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість включає:

- суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

- суми, сплачені організаціям за послуги, пов’язані з придбанням (створенням) необоротних активів;

- сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) необоротних активів, що не відшкодовуються підприємству;

- витрати з страхування ризиків, пов’язаних із доставкою необоротних активів;

- витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження необоротних активів;

- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) необоротних активів та приведенням їх у робочий стан.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємст ва, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звіт­ного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – первісна вартість об’єкта за вирахуванням зносу.

Ліквідаційна вартість – сума коштів, або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем.

Придбання основних засобів відноситься до інвестиційної діяльності, а витрачені кошти розглядаються як капітальні інвестиції.

Усі витрати, пов’язані із придбанням, створенням, виготовленням основних засобів, ІНМА, нематеріальних активів обліковуються по дебету рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. За дебетом рахунку 15 формується первісна вартість одержаного об’єкту.

За кредитом рахунку 15 списуються завершені капітальні інвестиції при введенні об’єктів в експлуатацію.

Рис. 4. Зміст господарських операцій, що відображаються
за рахунком 15 «Капітальні інвестиції»

Згідно з чинним законодавством витрати на монтаж обліковуються на рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Після проведення монтажних робіт рахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» закривається на рахунок 10 «Основні засоби», де відображається фактична вартість основного засобу.

Для обліку основних засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби». Оскільки основних засобів на підприємстві дуже багато та всі вони функціонально відрізняються, в обліку вони певним чином класифікуються. Класифікація основних засобів передбачена субрахунками до рахунку 10.

Характеристика рахунку:

- активний

- надходження основних засобів відображається по дебету рахунка

- списання амортизація по кредиту рахунка.

- Сальдо (залишок) по рахунку знаходяться зо формулою: Дебетовий залишок на початок місяця + оборот по дебету – оборот по кредиту.

Рис. 5. Зміст господарських операцій, що відображається
за рахунком 10 «Основні засоби»

Підприємство, крім основних засобів, у процесі ведення господарської діяльності, використовує інші необоротні матеріальні активи, для обліку яких призначено рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Характеристика рахунка – аналогічно до рах. 10.

Різницю між основними засобами та іншими необоротними активами підприємство визначає самостійно, встановлюючи вартісну межу, що зазначається в Наказі про облікову політику. Так, відповідно до Податкового кодексу для промислового підприємства така межа може дорівнювати не менше 2500,00 грн.

Приклад 1. ТДВ «Дельта» придбало у постачальника ТОВ «Машзавод» верстат для обробки дерева вартістю 24000,00 грн. в т.ч. ПДВ, який потребує монтажу. При цьому витрати з перевезення становлять 376,00 грн., у т.ч.: заробітна плата водія – 200,00 грн., відрахування Єдиного соціального внеску на суму нарахованої заробітної плати водія – 76,00 грн. (умовно – 38 %), на паливо – 100,00 грн. Для установки верстата використано матеріли на суму 150,00 грн. Для ТДВ «Дельта» сума 24000,00 грн. є купівельною вартістю придбання, а сума 526,00 грн. - фактичними витратами з придбання.

Відобразимо на рахунках бухгалтерського обліку формування фактичної (первісної) вартості придбаного верстату.

Показати за допомогою літачка як збиралися суми по дебету р. 152

Знос основних засобів обліковується на контрактивному рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" і відображається у складі відповідних витрат підприємства.

Характеристика рахунка:

- пасивний

- збільшення суму зносу відображається по кредиту рахунка

- списання амортизація по кредиту рахунка.

- Сальдо (залишок) по рахунку знаходиться зо формулою: Дебетовий залишок на початок місяця + оборот по дебету – оборот по кредиту

У балансі основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображаються в рядку «Основні засоби». Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт.

Під інвентарним об'єктом розуміють окремий конструктивно відокремлений об'єкт, призначений для виконання певних самостійних функцій (наприклад, верстат, автомобіль).

Для обліку та контролю за наявністю і рухом основних засобів при надходженні їх на підприємство кожному з об'єктів присвоюється відповідний інвентарний номер. Цей номер зазначається в усіх первинних документах, які мають відношення до об'єкта придбання, позначається на інвентарному об'єкті, не змінюється і після вибуття об'єкта іншим об'єктам не передається. За інвентарними номерами організовується аналітичний облік основних засобів.

1. Облік процесу придбання запасів

Про запаси декілька слів

Згідно п(С)БО 9 Запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

До складу запасів відносяться (див. 2 клас Плану рахунків):

- сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів;

- готова продукція, виготовлена на підприємстві, яка призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором або нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством для подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Виробничі запаси, як правило, купуються в інших підприємств (постачальників) на підставі укладених договорів купівлі-продажу (основний документ, який визначає права та обов’язки постачальників та покупців, в ньому вказуються найменування і кількості об’єктів придбання, їх ціна, строки поставки, порядок розрахунків).

Первинними документами придбання запасів є:

- накладна;

- податкова накладна, в якій вказується сума ПДВ – видається після проведення оплати запасів покупцем і є основним документом з руху запасів;

- товарно-транспортна накладна;

- вантажно-митна декларація (при перетині кордону);

- довіреність – складається для отримання товарів на складі постачальника МВО, підписується керівником і головним бухгалтером.

Для обліку запасів використовуються рахунки:

20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 28 «Товари».

Ці рахунки за своєю суттю призначені для відображення операцій з оборотними активами. Вони є активними, аналогічно до рах. 10 «Основні засоби». За дебетом цих рахунків відображається їх надходження, тобто придбання, за кредитом – витрачання для потреб виробництва (експлуатацію, будівництво, переробку), відпуск (передача) на сторону, інші зменшення.

Розглянемо процес придбання запасів на прикладі виробничих запасів.

Для обліку виробничих запасів передбачено однойменний рахунок 20. Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність і рух запасів сировини і матеріалів (в тому числі сировини і матеріалів, які знаходяться в дорозі і в переробці) (рис. 6).

Рис. 6. Зміст господарських операцій, що відображається за рахунком 20 «Виробничі запаси»

Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести за трьома методами, один з яких підприємство обирає самостійно та зазначає про це у Наказі про облікову політику:

1. За фактичною собівартістю (якщо підприємство купує один вид запасів);

2. За купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (якщо підприємство купує декілька видів запасів);

3. За обліковими цінами з виділенням відхилень (якщо підприємство купує декілька видів запасів і встановлює на них облікові (фіксовані) ціни).