Види понять за обсягом

Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема.

Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.

Одиничні збірні відображають ознаки однієї множини предметів. Наприклад, "український народ", "Голосіївський ліс", "австралійський абориген" тощо.

*3бірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Збірні одиничні відображають ознаки однієї єдиної множини предметів. Наприклад, "сузір'я Оріона", "ФК "Динамо" Київ", "оркестр Національної опери України" тощо.

Збірні загальні поняття відображають ознаки множини сукупності предметів. Наприклад, "сузір'я", "футбольний клуб", "оркестр" тощо.

*Нульові поняття відображають ознаки неіснуючих (нереальних) предметів або предметів, які ще не вивчені сучасною наукою.

Нульові хибні відображають ознаки міфічних істот: "мавка", "святий Миколай", "дідько", "нечиста сила" тощо.

Нульові необхідні - це наукові абстракції, без яких наука не може обійтися. Наприклад, "точка", "абсолютний нуль", "абсолютно тверде тіло", "математичний ліміт" тощо.

Нульові гіпотетичні відображають ознаки предметів, які ще недостатньо вивчені сучасною наукою: "небіологічна форма існування", "паралельний світ", "паранормальне явище", "НЛО" тощо.

7. Види понять за змістом

Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предмети. Наприклад, "людина", "місто", "студент", "закон" тощо.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предметів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, "північ" — "південь", "боржник" — "кредитор", "опонент" - "пропонент" тощо.

Конкретні безвідносні поняття відображають ознаки предметів, які існують і мисляться самостійно, поза зв'язком з іншими предметами. Наприклад, "книга", "країна", "сніг", "держава" тощо.

*Абстрактні поняття відображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, "хоробрість", "відповідальність", "злочинність", "краса" тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у предмета певних ознак: "дисциплінований", "відповідальний", "красивий", "добрий" тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предмета деяких властивостей, ознак: "некрасивий", "недисциплінований", "аморальний", "бездуховний" тощо.

Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття — це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю "Україна". Це - одиничне, конкретне, безвідносне. "Людина" - загальне, нереєструюче, конкретне, безвідносне поняття.

8. Відношення між поняттями

На основі порівняння змісту та обсягу понять їх поділяють на дві категорії: порівнянні та непорівняний

*Непорівнянні поняття не мають найближчого спільного родового (більшого за обсягом) поняття, оскільки вони відображають предмети різних предметних областей. Між поняттями "троянда" і "автомобіль", "логіка" та "пароплав", "студент" і "реактор" не можна встановити безпосереднього відношення.

Порівнянні поняття відображають предмети однієї предметної області, тому вони мають спільні ознаки і спільне в обсязі.

У логічних відношеннях перебувають тільки порівнянні поняття!

Порівнянні поняття поділяються на дві групи: сумісні та несумісні.

* Сумісні поняття - це порівнянні поняття, які мають спільну частину обсягу, а їх зміст має спільні ознаки. Існує три типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин.

Рівнозначними (тотожними) є поняття, які мають однаковий обсяг, але зміст їх фіксує різні ознаки.

У логіці прийнято зображати відношення між обсягами понять за допомогою *колових схем, які на честь їх автора називаються колами Ейлера (Ейлер Леонард (1707-1783 рр.) - за походженням швейцарець, видатний математик, фізик, астроном та логік, член Петербурзької Академії наук).

Отже, за допомогою кіл Ейлера відношення між тотожними поняттями зобразимо так: А - перша літера українського алфавіту; В - літера "А";

С - літера, з якої починається українська абетка.

Оскільки мова йде про один і той же предмет, то обсяги понять А, В, С повністю збігаються. Але в змісті понять А, В, С ми називаємо різні ознаки цього предмета.

У відношенні підпорядкування (субординації) перебувають поняття (два і більше), обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого, складаючи лише частину його:

А адвокат А.Ф. Коні;

В — видатний російський адвокат;