Поняття ціноутворення

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Поняття ціноутворення……………………………………………………….4

2. Методи ціноутворення………………………………………………………..7

3. Принципи ціноутворення……………………………………………………..9

4. Фактори ціноутворення……………………………………………………...11

Висновки…………………………………………………………………………19

Список використаної літератури……………………………………………….20

ВСТУП

Ціна і ціноутворення є центральними елементами ринкової економіки. Ціни обслуговують весь оборот у придбанні та її реалізації товарів.

Ціна є кінцевим показником, що характеризує товар, вона у однаковій мірі враховує інтереси всіх учасників процесу товарообміну - виробників і споживачів.

Ціноутворення - це процес створення ціни на товари. Традиційно виділяються дві протилежні моделі ціноутворення: ринкове ціноутворення і централізоване (державне) ціноутворення.

Ціни встановлюються з витрат на виробництво товару або ж послуги.

Процес формування цін в умовах ринкового ціноутворення відбувається у сфері реалізації продукції. Саме зіштовхуються попит продукції чи послугу, пропозицію, корисність запропонованого товару, доцільність придбання, якість і конкурентоспроможність. Вироблений у сфері виробництва товар чи ціна на нього проходять безпосередню перевірку ринку, де формується остаточна ціна товару або ж послуги.

Принципова новизна ринкового ціноутворення у тому, що ціни встановлюються тут у відповідності із попитом й пропозицією самим власником чи виробником товару. Перелік товарів, реалізованих за державними цінами, визначається законодавством. Державне регулювання цін допускається продукції підприємств-монополістів, на товари і послуги, що визначають масштаб цін економіки та соціальну захищеність окремих груп населення.

Ціни відіграють істотне значення у економіці як в цілому, так й у підприємницькій діяльності окремих підприємств, бо від цього рівня залежать кінцеві результати своєї діяльності, зокрема прибуток і рентабельність. Ціни виступають головним чинником у вирішенні таких питань, як визначення ринків збуту, доцільності виробництва товарів або ж послуги, розрахунку витрат виробництва, визначення обсягів інвестицій.

Поняття ціноутворення

Ціноутворення - це процес встановлення ціни на конкретний товар.

Ціна - грошове вираження вартості товару, яке повністю задовольняє інтереси продавця і покупця або значною мірою однієї зі сторін (залежно від типу ринку, на якому представлений товар). Ціна є одним з елементів маркетингового комплексу.

Значення фактора ціни у промисловому маркетингу підсилюється кількома обставинами. У ринкових умовах відновлення виробництва регулюється, зокрема, за законом вартості, який діє через механізм цін та ціноутворення. Основна особливість ринкового ціноутворення полягає в тому, що реальний процес формування цін відбувається не у сфері виробництва (на відміну від командно-адміністративної системи господарювання), а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку, під впливом попиту і пропозиції та товарно-грошових відносин. Принципова відмінність ринкового ціноутворення від планового полягає в тому, що ціни на товари мають визначатися (встановлюватися) їх власниками, тобто суб’єктами господарювання.

Підприємства реалізують свою продукцію та послуги, як правило, за цінами і тарифами, встановленими самостійно чи на договірній основі, і лише в окремих випадках (передбачених законодавством) - за державними цінами. Державне регулювання цін передбачається лише на обмежену кількість товарів і може змінюватися залежно від конкретної ситуації (наприклад, на продукцію підприємств, які є монополістами на відповідному ринку і які визначають масштаб цін в економіці та соціальну захищеність окремих груп населення).

Маркетингова цінова політика - це комплекс заходів, до якого належать визначення ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми.

Ціна товару - це оцінка його споживчої вартості з точки зору виробника. Ціна товару для фірми - найважливіший показник, тому що її основна функція забезпечувати прибуток від збуту товару.

Суть маркетингової цінової політики підприємств полягає в тому, щоб установлювати такі ціни і так ними варіювати, щоб зайняти стале положення на ринку, володіючи максимальною його часткою, і забезпечити найбільший обсяг прибутку, а також вирішувати стратегічні та оперативні завдання.

Цінова політика фірми визначається типом ринку. Найбільша її роль на ринку монополістичної конкуренції, де існує широкий діапазон цін. На олігопольному ринку роль маркетингової цінової політики дещо менша і тільки якщо один продавець підвищує ціну, зразу ж підвищують і інші. Незначною є її роль на ринку чистої конкуренції - орієнтування на динаміку ринкової ціни. Мінімальна роль на ринку чистої монополії - ціна може бути як нижчою, так і вищою за собівартість продукції.

Залежно від форм реалізації розрізняють пряму і опосередковану маркетингову цінову політику. Пряма цінова політика має на увазі безпосередній розрахунок цін і їх регулювання залежно від змін ринкової кон'юнктури.

Непряма - це політика щодо знижок та ціни, умов оплати, поставок, торговельного кредитування, а також політика щодо видів продукції (нова чи традиційна продукція).

При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не на виробництві, не на підприємстві, а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару та його користь проходять перевірку ринком і остаточно формуються на ринку. Кожна фірма ставиться до проблем ціноутворення по-своєму. В дрібних фірмах ціни зазвичай встановлюються головним керівником. У великих компаніях проблемами ціноутворення, як правило, займаються керівники середнього рівня. Однак і тут керівництво подає загальні установки, формує цілі політики цін, затверджує ціни, запропоновані керівництвом нижчих ешелонів. У галузях, де фактори ціноутворення відіграють вирішальну роль (аерокосмічна промисловість, залізниці, нафтодобувна промисловість та ін.), фірми часто створюють відділи цін, які розробляють ціни або допомагають робити це іншим підрозділам.

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології. Методологія ціноутворення - це сукупність найбільш загальних правил формування ціни, пов'язаних в основному з макроекономічними особливостями господарської системи, а також із різними сферами ціноутворення. У зв'язку з цим методологічні принципи можуть бути загальними як для економіки в цілому, так і для групи суміжних галузей, виробництв. Загальні методичні правила визначаються законодавчими органами країни. Ці правила стосуються переліку витрат, що включають до собівартості як розрахункову основу ціни і порядку відображення в ціні елементів прибутку. Останній у найзагальнішому вигляді являє собою суму прибутку, необхідну для нормальної роботи підприємства, і податків, які включаються в ціну. Методологія процесу ціноутворення єдина для будь-якої системи незалежно від того, хто її встановлює, періоду дії, сфери діяльності підприємства. На основі методології виробляється політика ціноутворення підприємства, а також його стратегія.

Модель ціни - це найбільш принципова форма виразу ціни як економічної категорії. Модель ціни, як і методологія ціноутворення, визначається в першу чергу типом господарської системи. Тип господарської системи, пов'язана з ним методологія ціноутворення, модель ціни — ось вихідні умови, що визначають цінову поведінку учасників господарського процесу.