Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва

До компетенції судів цього виду провадження віднесені також справи, що виникають з конституційних правовідносин про заборону політичної партії і справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Законом України від 5 квітня 2001 р. «Про політичні партії в Україні» політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора заборонена в судовому порядку у випадках порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України (ст. 21).

Відповідно ст. 37 Конституції України, ст. 5 Закону «Про політичні партії в Україні» утворення і діяльність політичних партій і громадських організацій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильним шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров'я населення. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Справи про заборону діяльності політичних партій підсудні по першій інстанції Верховному Суду України.

Справи про анулювання реєстраційного свідоцтва розглядаються також Верховним Судом України за поданням органу, що зареєстрував політичну партію (Міністерство юстиції України) у разі невиконання політичною партією ч. 6 ст. 11 Закону, яка зобов'язує політичні партії протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечити утворення та реєстрацію у порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та Автономній Республіці Крим. А також виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів протягом десяти років.

Цей перелік підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає (ст. 24 Закону «Про політичні партії в Україні). Процесуальний порядок розгляду справ про заборону політичної партії і анулювання реєстраційного свідоцтва окремо, в ЦПК, як це має місце стосовно справ з виборчих правовідносин, не врегульовано. Вони відповідно до ст. 237 ЦПК розглядаються судом за правилами цього Кодексу, звичайно з урахуванням особливостей цих справ.

Рішення Верховного Суду України про заборону політичної партії і рішення про анулювання реєстраційного свідоцтва набирають законної сили негайно після їх проголошення, оскарженню не підлягають і тягнуть за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України. Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України.

Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юстиції щодо реєстрації, відмови в реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржено до суду (ст. 11 Закону) керівним органом парти, обраним на установчому з'їзді (конференції, зборах) політичної партії. Процесуальний порядок подачі скарги, розгляду судом таких скарг ЦПК окремо не передбачений, тому відповідно ст. 237 ЦПК вони розглядаються в загальному порядку за правилами цього Кодексу.

Законом України від 16 червня 1992 р. «Про об'єднання громадян» передбачений судовий порядок розгляду справ по скаргах на рішення легалізуючого органу про відмову в реєстрації об'єднання громадян (ст. 16); про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора (ст. 31); про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора (ст. 32).

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи самоврядування, органи громадської самодіяльності, інші об єднання громадян, порядок створення яких визначається відповідним законодавством (ст. 1), зокрема, про політичні парти.

Процесуальний порядок розгляду зазначеної категорії справ, що виникають з конституційних правовідносин в ЦПК окремо не врегульований. Такі справи розглядаються за загальними правилами цього кодексу (ч. 1 ст. 237), з урахуванням предметних особливостей таких справ.

Date: 2015-07-27; view: 392; Нарушение авторских прав