Удк 37. 035. 3

Аналіз останніх досліджень. Слід зазначити, що до проблеми трудового виховання дітей і молоді зверталися багато зарубіжних педагогів. Отже, ця проблема висвітлена у працях Т. Мора, Т. Кампанелли, Я. А. Коменського, А. Сен-Сімона, Р. Оуена, Ж. А. Кондорсе, Л. Блана, В. Консидерана, Т. Дезамі, Дж. Локка, Ж. -Ж. Руссо,та багатьох інших.

Метою статті є виявити плюси та мінуси особливостей трудового виховання дітей.

Виклад основного матеріалу. Трудовому вихованню, тобто залученню дітей до самостійного посильної праці і спостереження за працею дорослих, поясненню його значення в житті людей, належить важлива роль у різнобічному розвитку особистості дитини. Головна мета трудового виховання дітей - це формування у них моральних орієнтирів, працьовитості, усвідомлення корисності праці. Сім’я в цьому грає велику роль. Для сімейного виховання прогресивним вважається демократичний стиль взаємин між дорослими, між дорослими і дітьми. Він заснований на взаємній повазі та взаєморозумінні, повазі до особистості дитини. Найважливішим у процесі формування особистості є виховання працьовитості [1c.78]. У здійсненні трудового виховання дошкільників виділяють найбільш типові помилки:

1. Недооцінка можливостей у виконанні та несення певних трудових доручень і обов'язків, позбавлення самостійності.

2. Епізодичність, короткочасний характер праці дітей, відсутність належної системи в організації дитячої праці.

3. Надмірне захоплення словесними методами впливу на особистість дитини: розповідь, пояснення, бесіда, роз'яснення, повчання.

4. Відсутність або нестача в батьків відповідних психолого-педагогічних знань [3c.98].

Трудове виховання ґрунтується на принципах: єдності трудового виховання і загального розвитку особистості; виявлення і розвитку індивідуальності в праці; високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці; постійності, безперервності, посиленості праці; наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці; творчого характеру праці; єдності праці та багатогранності життя [2 c.45].

Основними факторами, ефективно впливають на трудове виховання є наступні:

Морально-позитивні особисті і суспільні інтереси, переконання і потреби батьків; їх сумлінне ставлення до виробничого і домашньому праці, працьовитість; спадкоємність між поколіннями;

Здійснення цілеспрямованого виховання: розуміння батьками цілей і завдань трудового виховання, його значення в морально-вольовий і різнобічному розвитку дитини; прагнення реалізовувати їх на практиці;

Емоційно-моральні взаємини батьків і дітей у повсякденному житті та праці, взаємодопомога і взаємоповага, справедливий розподіл домашніх обов'язків, демократичність у стосунках між дорослими і дітьми [3c.67].

Висновок. Сьогодні, як ніколи, трудове виховання повинно бути націлене на усвідомлення юнацтвом суспільної значущості трудового початку життя. Будуватися на відновленні, багато в чому втрачених до теперішнього часу, морального й громадянського обов’язку особистості, коли праця входить в систему вищих цінностей життєвих орієнтації людини. Найбільш правильно, на мою думку, роблять батьки, які виховують у дітей ставлення до праці своїм особистим прикладом. Працюючи разом з батьками, дитина усвідомлює себе повноцінним членом сім’ї, розуміє значущість праці, необхідність допомоги батькам. Такі діти в основному працюють за власною ініціативою, мають постійні трудові обов’язки, виконують їх без нагадувань; мотивами їх праці є щире бажання допомогти батькам. Праця в сім’ї сприяє її зміцненню, покращенню стосунків між членами сім’ї, вихованню моральних та етичних якостей.