Стаття 374. Проголошення рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного

1. Рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення.

2. Якщо обвинувачуваний не володіє державною мовою, то після проголошення рішення перекладач зачитує його обвинувачуваному рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.

3. Рішення про невинуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення виправдального вироку.

4. Рішення про винуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення обвинувального вироку і призначення покарання.

Стаття 375. Вирішення питання про поновлення в правах обвинувачуваного

1. Після проголошення рішення про невинуватість обвинувачуваного головуючий виносить на судовий розгляд питання про поновлення його в правах.

2. Головуючий надає можливість сторонам виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають першими. Головуючий зупиняє сторону, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з поновленням в правах, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.

3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення виправдального вироку.

Стаття 376. Питання, що вирішуються судом при поновленні в правах обвинувачуваного

1. Прийнявши рішення про невинуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити такі питання:

1) чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження, і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;

2) що належить вчинити з майном, до якого застосовано арешт, речами і документами;

3) розмір здійснених обвинувачуваним і документально підтверджених процесуальних витрат, які відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

2. Якщо обвинувачується кілька осіб, суд вирішує питання, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного з обвинувачуваних.

3. Прийняття або неприйняття судом рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, не є перешкодою для звернення обвинувачуваного до суду з позовом у визначеному Цивільним процесуальним кодексом України порядку.

Стаття 377. Вирішення питання про призначення покарання

1. Після проголошення рішення про винуватість обвинувачуваного, головуючий виносить на судовий розгляд питання про призначення покарання.

2. Головуючий надає сторонам та потерпілим можливість виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають останніми. Головуючий зупиняє сторону чи потерпілого, його представника, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з призначенням покарання, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.

3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення обвинувального вироку.

Стаття 378. Питання, що вирішуються судом при призначенні покарання

1. Прийнявши рішення про винуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити такі питання:

1) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання обвинувачуваного, і які саме;

2) яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинувачуваному і чи повинен він її відбувати;

3) чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана потерпілому, і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;

4) що належить вчинити з майном, до якого застосовано арешт, речами і документами;

5) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;

6) чи слід застосувати до обвинувачуваного примусове лікування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, суд вирішує питання, передбачені пунктами 1–6 частини першої цієї статті, окремо щодо кожного такого правопорушення.

3. Якщо обвинувачується кілька осіб, суд вирішує питання, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного з обвинувачуваних.