Стаття 252. Контроль за вчиненням злочину

1. Контроль за вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину може здійснюватися у таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину слідчим.

2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1) загрозі життю і здоров’ю особи (людей);

2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливі тяжкі злочини;

4) екологічній або техногенній катастрофі;

5) незворотній втраті предмету злочину або майна.

3. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якщо би слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті у такий спосіб речі і документи не можуть використані у кримінальному провадженні.

4. Про результати контролю за вчиненням злочину складається звіт, до якого додаються речі і документи, отримані в ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності цієї особи.

5. Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію Україну транзитом, ввіз до України або вивіз за межі України речей, вилучених з вільного обігу або інших речей чи документів, може бути проведений у визначеному законодавством України порядку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав, або на підставі міжнародних договорів України.

6. Державний обвинувач у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину крім передбачених статтею 232 цього Кодексу відомостей зобов’язаний:

1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

7. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження прав і свобод особи, вони мають здійснюватися у межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення суду згідно з вимогами цього Кодексу.