Стаття 66. Медичне забезпечення співробітників поліції

1. Співробітникам поліції гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ.

2. У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування співробітника поліції закладу охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я.

3. У разі відсутності спеціального медичного обладнання, медичних фахівців або спеціалізованих відділень в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ, а також інших державних та комунальних закладах охорони здоров’я, за наявності медичних показань, визначених закладом охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, бюджетних асигнувань співробітник поліції може бути направлений за висновком відповідного закладу охорони здоров’я на обстеження або лікування до приватного закладу охорони здоров’я або іноземного медичного закладу за рахунок коштів Міністерства внутрішніх справ України.

Направлення співробітників поліції на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Співробітники поліції зобов’язані щорічно проходити комплексний медичний огляд (диспансеризацію), а при необхідності – цільові медичні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

5. Члени сімей співробітників поліції (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах – до 23 років), а також члени сімей співробітників поліції, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження служби в поліції (в тому числі під час участі в міжнародних миротворчих операціях), мають право на безоплатне медичне обслуговування у закладах Міністерства внутрішніх справ України.

6. Співробітники поліції та члени їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах – до 23 років), мають право на пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок у медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Міністерства у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ.

Співробітники поліції сплачують 25 відсотків, а члени їх сімей – 50 відсотків собівартості путівки у таких закладах, та інших відповідних закладах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Члени сімей співробітників поліції, які загинули (померли) під час проходження служби в поліції, мають право на безкоштовне санаторно-курортне лікування та оздоровлення один раз на два роки. До таких членів сімей належать: дружина (чоловік), якщо вона (він) не одружилися вдруге, діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах – до 23 років, а також діти – інваліди з дитинства (незалежно від їх віку).

7. Громадяни України з числа колишніх співробітників поліції, які були звільнені зі служби з підстав, передбачених пунктами „б”, „в”, „г” частини другої статті 48 цього Закону та члени їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах – до 23 років) мають право на медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ відповідно до умов, передбачених цією статтею.

8. Зміна підпорядкування, перепрофілювання медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства внутрішніх справ та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняються.