Розділ 1. Історико-правові аспекти зародження принципу невтручання у внутрішні справи держав

План

Вступ……………………………………………………………………………….2-5

1) Розділ 1. Історико-правові аспекти зародження принципу невтручання у внутрішні справи держав………………………………………………….......6-29
1.1 Розвиток принципів міжнародного права як основоположних норм…6-20
1.2 Розвиток принципу невтручання у внутрішні справи держав……..…20-28
Висновки до розділу 1……………………………………………………….....29

2) Розділ 2. Поняття та юридична природа принципу невтручання у внутрішні справи держав…………………………………………………….30-43
2.1 Основні елементи принципу невтручання у внутрішні справи держав…………………………………………………………………………...30-33
2.2 Поняття принципу невтручання у внутрішні справи держав………...33-42
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..43

3) Розділ 3. Реалізація принципу невтручання у внутрішні справи держав у сучасному міжнародному праві……………………………………………..44-65
3.1 Рішення міжнародного суду ООН, щодо відповідальності за порушення принципу невтручання у внутрішні справи держав. ………………………...44-49
3.2 Актуальні питання порушення принципу невтручання у внутрішні справи…………………………………………………………………..………..49-64

Висновки до розділу 3…………………………………………………………..65

Висновки……………………………………………………………………….66-67

Список використаної літератури……………………………………………68-71

ВСТУП

Актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи. Всі принципи сучасного міжнародного права, є основою для будівництва міжнародних відносин, саме вони регулюють всі важливі міжнародні спори. Причому специфіка кола їх суб'єктів пов'язана так, що основні принципи обов'язкові для всіх суб'єктів міжнародно-правової системи, незалежно від їх участі в створенні і визнанні цих принципів. Основні принципи вжилися в міжнародних договорах або звичаях. В наші дні, недотримання принципів застосовуються заходи відповідальності, які пов’язані з ізоляцією, санкціями, та відповідальності керівника держави, глав військових відомств, політичних партій.

Принцип невтручання у внутрішні справи, є одним із головних, без якого розвиток міжнародних відносин ставився б під загрозу. Цей принцип, виник із появою держав та їх зовнішніх функцій, він пришвидшив побудування міжнародного права та самих міжнародних відносин в цілому.

Головні принципи міжнародного права створили своєрідну «Конституцію міжнародного права», адже вони, є основними, загальновизнаними нормами, ті які мають найвищу юридичну силу, одним із ключових, став принцип невтручання у внутрішні справи.

За останні роки, ми спостерігаємо за тим, як збільшується кількість порушень принципів міжнародного права, зокрема принципу невтручання у внутрішні справи. Що ставить під загрозу існування міжнародної безпеки. Така тенденція може призвести до широкомасштабних конфліктів, та зіткнень, як на політичній так і у військовій площині.

Світове співтовариство зобов'язано звернути на це увагу, та створити механізм для запобіганню порушення міжнародних принципів. Позитивний результат можна досягнути тільки тоді коли всі держави об'єднаються заради однієї мети: запобіганню агресії, підтримки миру, та швидке реагування при порушенні будь якого із принципів міжнародного права.

Порушення принципу не втручання у внутрішні справи держав це не регіональна проблема, а глобальна, за якою ми можемо спостерігати у будь якій точці світу.

Важливістю проведення аналізу що до принципу невтручання у внутрішні справи є, те що, починаючи із заснування держав і до сьогодні ми спостерігаємо за тенденцією порушення цього принципу, та й в загальному порушення всіх основних принципів міжнародного права.

Важливістю проведення аналізу, що до принципу не втручання у внутрішні справи держав, є той фактор, що більшість зовнішніх конфліктів між державами, виникали саме через порушення принципу невтручання у внутрішні справи держав, тому виникає потреба у проведенні аналізу, дослідженню питання яке стосується даного принципу

Теоретичною основою дослідження принципу невтручання у внутрішні справи та основних принципів досліджували Л.А. Алєксідзе, В.А. Василенко, В.Е. Грабарь, Г.М. Даниленко, Ю.А. Іваноа, І.А. Іллін, С.В. Ісакович, Д.Н. Колесник, С.Б. Крилов, І.І. Лукашук, О.О. Мережко, Л.А. Моджорян, Р.А. Мюллерсон, С.В. Черніченко, М.Ю. Черкес та інш., а також західноєвропейські і американських науковці Я. Броунлі, Д. Боуетт, Б. Грефрат, Г. Кельзена, М. Мак-Дугал, П. Маланчук та багатьох інших.

Серед зарубіжних вчених, які займалися дослідженням що до принципу невтручання у внутрішні справи та основних принципів були праці: І.І. Лукашук, Ю.М. Колосов, В.І. Кузнецов, Е. К. Ногойбаева, М. Д. Лейтон та інші.

Об'єкт дослідження – суспільні відносини, що регулюють принцип невтручання у внутрішні справи.

Предмет дослідження – принцип невтручання у внутрішні справи та його реалізація в сучасному міжнародному праві.

Мета випускної кваліфікаційної роботи полягає у висвітленні реалізації розвитку та аналіз дії принципу невтручання у внутрішні справи.

Для досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних дослідних завдань:

- розкрити розвиток принципів міжнародного права як основних норм;

- розкрити розвиток принципу невтручання у внутрішні справи держав;

- визначити основні елементи принципу невтручання у внутрішні справи держав;

- дати поняття принципу невтручання у внутрішні справи держав;

- проаналізувати рішення міжнародного суду ООН, щодо відповідальності за порушення принципу невтручання у внутрішні справи держав;

- проаналізувати актуальні питання порушення принципу невтручання у внутрішні справи.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи складає практично весь комплекс наукових методів – діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також окремі наукові методи: порівняльно-правовий, історико-правовий, формально-юридичний, системно-структурного аналізу. Проте провідну роль в даній роботі виконують абстрактний теоретичний та порівняльно-правовий підхід.

Емпірична основа дослідження. В ході написання бакалврської роботи автором широко використовувались такі міжнародно-правові та нормативно-правові акти: Статут Організації Об'єднаних Націй від 1945 року; Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй від 1970 року; Статут Міжнародного Суду від 26 червня 1945 року; Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року; Рішення Міжнародного суду ООН про дії військового й напіввійськового характеру в Нікарагуа і проти цієї країни («Нікарагуа проти США») від 27 червня 1986 року;

Апробація результатів дослідження. Результати цього дослідження були апробовані автором під час ХХ Міжнародної конференції молодих вчених та студентів КиМУ «Європейський вибір України: сучасні виклики та реалії» (Київ, 24 квітня 2015 р.). Тези виступу на тему: «Принцип невтручання у внутрішня справи держав.

Крім того, автором було опубліковано статтю на тему: «Реалізація принципу не втручання у внутрішні справи держав у сучасному міжнародному праві».

Структура роботи. Робота має наступну структуру: Вступ; основна частина, що складається з трьох Розділів: перший Розділ містить два підпункти; другий Розділ містить два підпункти; третій Розділ містить два підпункт; Висновки; Списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи –71 сторінок. Список використаних джерел –34 найменувань.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАРОДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ НЕВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ДЕРЖАВ.