Яким чином платники податків впливають на державні послуги?

Для виконання яких цілей в першу чергу застосовуються технології бюджетування:

	довгострокових і глобальних для суспільства, наприклад, підвищення екологічної безпеки;
	для цілей економії (зменшення) бюджетних витрат на певний стратегічний період та короткострокову перспективу;
	для повного уникнення бюджетного дефіциту за рахунок оптимального розподілу виконання функцій між розпорядниками коштів у довгостроковій перспективі;
	для підвищення авторитету країни у міжнародній спільноті за рахунок виваженої бюджетної політики.

Стратегії є продовженням тактик:

	ні;
	так;
	у різних випадках по-різному.

Оперативне управління бюджетними програмами полягає у:

	постійному вирішенні поточних проблем і завдань, які виникають у ході реалізації середньострокових завдань;
	виконанні та управлінні плануванням операційних видатків бюджету;
	постановці стратегічних завдань та ранжуванні їх у часі для кращого виконання за допомогою бюджету.

Тактика при бюджетуванні означає:

	деталізацію стратегії у часі, яка передбачає етапи реалізації та конкретизацію кроків, які необхідно здійснити у обраному напрямі розвитку із визначенням необхідного обсягу фінансових ресурсів на середньострокову перспективу;
	визначенні основного довгострокового напряму діяльності, спрямованого на досягнення стратегічної цілі (тобто процесу або дії, спрямованої на отримання результату у вигляді індикатору або явища);
	здійснення протягом бюджетного року оперативного вирішення питань, пов’язаних із фінансуванням і коригуванням окремих заходів політики.

Стратегічне планування – це:

	система заходів, спрямованих на розроблення орієнтирів розвитку, стратегічних цілей політики для досягнення конкретних результатів у довгостроковій перспективі;
	необов’язкова умова для забезпечення послідовного і виваженого прийняття управлінських рішень;
	це документ стратегічного значення, який розробляється Урядом (або Президентом) в залежності від форми правління у країні.

Індикативне стратегічне планування передбачає:

	регулювання з боку держави економічних процесів за допомогою визначення рекомендованих цілей розвитку країни на довгостроковий період за допомогою індикаторів «зворотного зв’язку»;
	командно-адміністративне планування без врахування ринкових інструментів регулювання виробництва і задоволення потреб суспільства, шляхом централізованих розрахунків;
	створення системи довгострокових планів для управління державою, які мають законодавчо затверджений характер у довгостроковій перспективі та обов’язкові до виконання.

За суб’єктами здійснення стратегічне планування поділяється на:

	загальнодержавне та галузеве;
	загальнодержавне та місцевого самоврядування;
	галузеве та стратегічне;
	поділ більш деталізований, тому немає вірної відповіді.

Які із нижче перелічених заходів відносяться до стратегій:

	запровадження ринкового механізму стимулювання ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
	запровадження енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання;
	використання ринкових механізмів регулювання цін на паливно-мастильні матеріали.

Які із нижче перелічених заходів відносяться до тактик:

	перехід до адресного надання соціальних допомог населенню;
	забезпечення збалансованого і комплексного розвитку регіонів на основі раціонального використання виробничого, ресурсного, трудового та наукового потенціалу;
	збільшення доходів населення відповідно до зростання показників економічного розвитку та продуктивності праці.