Інтенсивність перемішування

Поняття інтенсивності перемішування, вживане досить часто, не має ще точного визначення.

Зазвичай інтенсивність перемішування визначається за допомогою наступних величин:

1) число оборотів мішалки;

2) окружна швидкість кінця лопатей мішалки;

20. Тепловой процесс (термодинамический процесс) — изменение макроскопического состояния термодинамической системы.

Система, в которой идёт тепловой процесс, называется рабочим телом.

Тепловые процессы можно разделить на равновесные и неравновесные. Равновесным называется процесс, при котором все состояния, через которые проходит система, являются равновесными состояниями.

Тепловые процессы можно разделить на обратимые и необратимые. Обратимым называется процесс, который можно провести в противоположном направлении через все те же самые промежуточные состояния.

Можно выделить несколько простых, но широко распространённых на практике, тепловых процессов:

Адиабатный процесс — происходящий без теплообмена с окружающей средой;

Изохорный процесс — происходящий при постоянном объёме;

Изобарный процесс — происходящий при постоянном давлении;

Изотермический процесс — происходящий при постоянной температуре;

Изоэнтропийный процесс — происходящий при постоянной энтропии;

Изоэнтальпийный процесс — происходящий при постоянной энтальпии;

Политропный процесс — происходящий при постоянной теплоёмкости;

В технике важны круговые процессы (циклы), то есть повторяющиеся процессы, например, цикл Карно, цикл Ренкина.

Теория тепловых процессов применяется для проектирования двигателей, холодильных установок, в химической промышленности, в метеорологии.

Теплообмін: визначення і головні види
Теорія теплообміну разом з термодинамікою входить до складу теоретичних основ теплотехніки і вивчає закономірності перенесення теплоти з одних областей простору в інші.
Теплообмін – це самовільний необоротний процес перенесення теплоти в просторі з неоднорідним розподілом температури.
Існують три різні за своєю природою види теплообміну: теплопровідність, конвективний теплообмін, променевий теплообмін.
Теплопровідність (зустрічається, як правило, тільки у твердому середовищі) – це молекулярний процес переносу теплоти в суцільному середовищі, обумовлений наявністю градієнта (перепаду) температури. Здійснюється за рахунок поширення пружних хвиль коливання атомів і молекул (у діелектриках) або пов'язаний з переміщенням вільних електронів і коливанням атомів кристалічної решітки (у металах).

21. Конвенція — (лат. conventio — договір, угода) — різновид міжнародного договору.

Конкретні ознаки, за якими той чи інший договір слід називати конвенцією, виділити важко. Швидше можна вести мову про традиції називати договори певного типу чи змісту конвенціями.

Як правило, назву конвенції отримують багатосторонні угоди.

Серед двохсторонніх угод конвенціями як правило називають угоди з консульських, поштових, транспортних та інших питань. Важливо, що конвенція регулює весь комплекс питань, пов'язаних з відповідною темою.

Випромінювання електромагнітне, процес утворення вільного електромагнітного поля. (Термін «І.» застосовують також для позначення найвільнішого, тобто поля, що випромінює, електромагнітного, — див.(дивися) Максвелла рівняння, Електромагнітні хвилі.) Класична фізика розглядає І. як випускання електромагнітних хвиль прискорено рухомими електричними зарядами (зокрема, змінними струмами). Класична теорія пояснила дуже багато характерних меж процесів І., проте вона не змогла дати задовільного опису ряду явищ, особливо теплового випромінювання тіл і І. мікросистем (атомів і молекул). Такий опис виявився можливим лише в рамках квантової теорії І., що показала, що І. є народженням фотонів при зміні стану квантових систем (наприклад, атомів). Квантова теорія, більш глибоко проникнувши в природу І., одночасно вказала і кордони застосовності класичної теорії: остання часто є дуже хорошим наближенням при описі І., залишаючись, наприклад, теоретичною базою радіотехніки.

Теплопрові́дність — здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності: фізична величина, що характеризує інтенсивність кондуктивного теплообміну в речовині, яка дорівнює відношенню густини теплового потоку до градієнта температури^[1].

Явище теплопровідності полягає в тому, що кінетична енергія атомів й молекул, яка визначає температуру тіла, передається атомам і молекулам у тих областях тіла, де температура нижча.

Теплопровідність не єдиний шлях, яким тепло передається від тіла з вищою температурою, до тіла з нижчою температурою. Така теплопередача може також відбуватися за рахунок теплового випромінювання і конвекції. Різниця між теплопровідністю й конвекцією в тому, що при конвекції тепло переноситься разом із речовиною, а при теплопровідності переносу речовини немає.