ВСТУП….3-6

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ТА РІВНІ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ……………………7-12

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЮ……13-35

2.1. Ідеологія конфуціанства як фундаментальна концепція політичного світогляду китайців…………………………………………………………13-16

2.2. Значення соціальної теорії моїзму у формування політичної думки в Китаї…………………………………………………………………………..16-20

2.3. Теоретичні засади суспільно-філософської думки даосизму. Політичні погляди Чжуан-цзи………………………………………………………….21-32

2.4. Вплив легізму на формування політичної культури Китаю…………32-35

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ КИТАЮ…………………………………………………………………...….36-63

3.1. Китай в міжнародних відносинах в Східній Азії…………………..….36-40

3.2. Концептуальні засади зовнішньої політики Китаю………………..….41-42

3.3. Геостратегічний аналіз зовнішньої політики Китаю………………….42-49

3.4. Регіональні відносини: Китай – Тайвань та Китай – Російська Федерація…………………………………………………………….……….49-54

3.5. Китайсько-японське суперництво в Центральній Азії………………..54-63

РОЗДІЛ 4

СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА КНР: НОВІ ВИМІРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ……………………………………………..64-71

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………72-78

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…..……79-86

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що у своєму виникненні політико-правова думка всюди у древніх народів на Сході і на Заході – у древніх єгиптян, індусів, китайців, вавилонян, персів, євреїв, греків, римлянсходить до міфологічних витоків і оперує міфологічними уявленнями про місце людини в світі. На ранній стадії свого розвитку переконання, що отримала назву політична культура, ще не встигли відокремитися у відносно самостійну форму суспільної свідомості і в особливу область людського знання і були складеним моментом цілісного міфологічного світогляду.

Китай – країна древньої історії, культури, філософії, вже в середині другого тисячоліття до нашої ери в державі Шан-інь (XVII-XII ст. до н. э.) виникає рабовласницький устрій господарства. Праця рабів, в яких обертали захоплених у полон, використовувалася в скотарстві, в землеробстві. У XII столітті до н.е. в результаті війни держава Шань-інь було розгромлено плем'ям Чжоу, яке заснувала свою династію, що проіснувала до III ст. до н.е.

Боротьба за панування між царствами привела в другій половині III ст. до н.е. до знищення царств», що «Б'ються, і об'єднання Китаю в централізовану державу під егідою сильного царства Цинь.

Глибокі політичні потрясіння – розпад древньої єдиної держави і зміцнення окремих царств, гостра боротьба між крупними царствами за гегемонію – знайшли своє віддзеркалення в бурхливій ідеологічній боротьбі різних філософсько-політичних і етичних шкіл. Цей період характеризується світанком культури, філософії і політико-правових учень [18, c. 54].

У таких історичних для літератури пам'ятниках як «Ши цзин», «Шу цзин», ми зустрічаємо певні філософські ідеї, що виникли на основі узагальнення безпосередньої трудової і суспільно-історичної практики людей. Проте справжній розквіт древньої політико-правової думки доводиться саме на період VI-III ст. до н. е. Цей період пізніше буде названий «золотим століттям китайської філософії».

Саме у цей час з'являються такі твори філософсько-соціологічної думки, як «Дао дэ цзин», «Лунь юий», «Мо-цзи», «Мен-цзи», «Чжуан-цзи». В цих працях виступають зі своїми концепціями і ідеями великі мислителі Лао-цзи, Конфуцій, Мо-цзи, Чжуан-цзи, Сюнь-цзи. Крім того відбувається формування китайських шкіл – даосизму, конфуціанства, моїзму, легізму, натурфілософів, що зробили потім величезний вплив на весь подальший розвиток китайської філософії. Так зароджуються проблеми, поняття й категорії, які потім стають традиційними для всієї подальшій історії китайської філософії, аж до новітнього часу [22, c. 113].

Джерельна база випускної кваліфікаційної роботи складається із різноманітних джерел, як за походженням, так і за змістовним наповненням.

До першої групи джерел належать нормативно-правові акти (актові джерела). Важливими нормативними документами стали закони, законодавчі акти, постанови вищих органів виконавчої влади. Основну частину актових джерел складали двосторонні та багатосторонні договори [2,3,4,6,7,8, 9].

Історіографічна база випускної кваліфікаційної роботи. Серед авторів, які досліджували теоретичне забезпечення політичної культури Китаю слід виокремити Л. Васильєв, А. Горелов, І. Сергейчук, Л. Позднєєва, В. Потряков, М. Томпсон [11, 12, 13, 39, 40, 62].

Важливі аспекти дослідження впливу філософії даосизму на формування політичної культури сучасного КНР представлені в працях Е. Вонг, А. Горобець, В. Цзянь [16, 44].

Аналіз сучасних тенденцій у забезпеченні національної безпеки Китаю, виходячи з темпів та масштабів перетворень у соціально-економічній і політичній сферах країни, в Національно-визвольної армії Китаю здійснено на основі узагальнення новітніх вітчизняних та зарубіжних дослідженьА. Акімов, А. Кузьменко, Д. Косирєв, О. Маначинський, В. Меланченко, Є. Понкін, А. Шишов [26, 27, 30, 41, 47, 58, 59].

Предмет дослідження– вплив політичної культури Китаю на формування його зовнішньої політики.

Об’єкт дослідження – практична сфера реалізації теоретичнихзасад політичної культури Китаю: конфуціанство, моїзм, даосизм, легізм.

Мета випускної кваліфікаційної роботи – здійснити комплексний аналіз політичної культури Китаю та її вплив на китайські зовнішньополітичні пріоритети.

Загальній меті підпорядковуються завдання:

- з’ясувати стан наукової розробки проблеми;

- дослідити сутність та теоретичні рівні політичної культури;

- прослідкувати еволюцію суспільно-філософської думки Китаю;

- виявити характерні особливості становища Китаю у міжнародних відносинах;

- проаналізувати комплекси китайських двосторонніх відносин;

- узагальнити нові виміри національної безпеки Китаю.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають об’єктивні принципи універсальності й історизму. В роботі були використані різновиди аналітичного методу та методу узагальнень, зокрема: історіографічного, структурного, функціонального, статистичного, а також методи індивідуалізації й аналогій, актуалізації й синхронізації.

Наукова новизна дослідження. Під час написання випускної кваліфікаційної роботи булообґрунтовано ряд теоретичних положень:

- визначена теоретична сутність політичної культури Китаю;

- встановлено місце Китаю в міжнародних відносинах;

- виявлена позитивна динаміка у двосторонніх відносинах КНР;

- доведено, що національна безпека сучасного Китаю впливає на стан всього азійського регіону;

Практичне значення роботи зумовлене тим, що основні її положення можуть бути використані в процесі підготовки узагальнюючих праць та підручників з історії міжнародних відносин і зовнішньої політики країн Азії, при розробці відповідних вузівських курсів та спецкурсів. Матеріали й конкретні пропозиції можуть бути застосовані також державними установами та приватними структурами України з метою оптимізації їх відносин Україна – Китай.

Апробація результатів дослідження. Основні положення випускної кваліфікаційної роботи були оприлюднені на семінарах, круглих столах кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського міжнародного університету, а також на міжнародних конференціях:

Структура роботи випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.