Поняття, значення та класифікація суб’єктів кримінального процесу

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1.Поняття, значення та класифікація суб’єктів кримінального процесу.......7

2.Особи, які ведуть кримінальне провадження……………………..………12

2.1 Суд, суддя, слідчий суддя…………………………………………...……12

2.2 Прокурор, слідчий, орган дізнання………………………………………17

3.Особи, які захищають свої права або відстоюють інтереси інших суб’єктів в кримінальному провадженні………………………………………….26

3.1 Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, підозрюваний, обвинувачений (засуджений, виправданий), їх права та обов’язки………..…..26

3.2 Представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, захисник підозрюваного, обвинуваченого (законні представники)………………………………………………………………………37

4.Особи, які відіграють допоміжну роль в кримінальному провадженн.....47

Висновки…………………………………………………………………...….57

Список використаних джерел ……………………………………………….61

Вступ

Актуальність теми дослідження. Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України 13.04.2012 року, який набув чинності 19.11.2012 року (далі – КПК України), обумовлює початок нової процедури кримінального провадження, що потребують як теоретичного, так і практичного його підґрунтя.

Багато з запропонованих у КПК України новел на сьогоднішній час ще не мають практичного напрацювання, тому, актуальним буде обговорення деяких процесуальних положень які в подальшому створять необхідні умови для практичного застосування кримінально-процесуальних норм.

Процедура кримінального провадження, яка запропонована у новому КПК України, підвищує рівень захисту прав особи у кримінальному процесі, створює гарантії з боку державних органів неухильно дотримуватися законності при здійсненні процесуальної процедури.

В статті 2 КПК України сформульовано завдання кримінального судочинства. Це – захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. І жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Наявність охорони особистого і публічного інтересів у кримінальному провадженні повністю відповідає статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Практична реалізація цих конституційних засад у кримінальному процесі можлива лише за наявності усвідомлення кожною особою, яка втягується у кримінальне провадження свого процесуального положення, обізнаність про свої процесуальні права і обов’язку, що надає її можливість брати активну участь у кримінальному процесі.

Участь осіб в кримінально-процесуальному провадженні вимагає чіткого знання прав та обов’язків кожного суб’єкта (учасника) цих відносин. Адже саме в ході кримінального процесу вирішується питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності – суттєвого обмеження її прав та свобод.

Формулювання у кодексі цих завдань є уточненням щодо спеціальних суб’єктів – учасників кримінального судочинства норми ч.2 ст. 3 Конституції України, яка визначає, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Це означає, що кримінальне судочинство покликане гарантувати всім його учасникам створення належних умов для повної і безперешкодної реалізації їхніх законних прав та інтересів, у тому числі і їхніх спеціальних прав як учасників кримінального судочинства.

Проблеми, що стосуються охорони прав і свобод у кримінальному процесі, неодноразово привертали увагу вчених-процесуалістів і були предметом дослідження в працях Л.О. Богословської, О.Г. Шило, Ю.М.Грошевого, В.О. Коновалової та ін.. Але прийняття 13.04.2012 р. нового КПК України потребує нових поглядів на кримінально процесуальну діяльність, розробку як існуючих, так і нових теоретичних і практичних положень щодо реалізації прав і обов’язків особи у кримінальному процесі.

Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді,слідчого-судді і суду по розкритті кримінальних правопорушень, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних. А також – система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності вказаних органів один з одним, з громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності.

Кримінально-процесуальна діяльність за своїм змістом являє собою систему передбачених законом процесуальних дій і рішень органів попереднього розслідування, прокурора, судді, суду та інших суб'єктів кримінального процесу. Ці процесуальні дії і рішення породжують процесуальні правовідносини або виступають їх наслідком.

Процесуальні правовідносини можна розглядати як правову форму кримінально-процесуальної діяльності. Елементи таких правовідносин: 1) суб'єкти – учасники кримінального процесу; 2) об'єкт – поведінка суб'єктів кримінального процесу; 3) процесуальні права і обов'язки суб'єктів. Тож можемо говорити про те, що поняття суб'єкту кримінального процесу є ключовим.

Тема є актуальною, оскільки участь осіб в кримінально-процесуальному провадженні вимагає чіткого знання прав та обов'язків кожного суб'єкта (учасника) цих відносин. Адже саме в ході кримінального процесу вирішується питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності – суттєвого обмеження її прав та свобод.

Крім того, ця тема має важливе значення в підготовці фахівців-юристів. Вони повинні чітко знати, хто має залучатися до участі в кримінальному процесі і які права та обов'язки при цьому ці особи матимуть.

Об'єктом дослідження цієї курсової роботи є суспільні відносини пов’язані з розглядом поняття, значення та класифікації суб’єктів кримінального процесу.

Предмет дослідження виступають речі, явища, процеси реального світу, які виділені з навколишньої дійсності для придбання знання про них з метою вирішення практичних завдань, що стоять перед суб’єктом, а саме поняття, значення та класифікація суб’єктів кримінального процесу.

Мета дослідження суб’єктів кримінального процесу, визначення їх місця і ролі в кримінальному провадженні.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- дослідити поняття суб'єктів кримінального процессу;

- дослідити особливості класифікації суб’єктів кримінального провадження

- охарактеризувати основні групи суб'єктів кримінального процесу та кожного із суб'єктів зокрема.

Методологічна основа. У курсовій роботі використовується історично-правовий, типологічно-порівняльний і комплексно-системний метод.

Структура. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел.

Поняття, значення та класифікація суб’єктів кримінального процесу

У науці кримінального процесу використовуються терміни «суб'єкти кримінального процесу», «суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності», «учасники кримінального процесу», «суб'єкти доказування». При цьому щодо змісту даних термінів немає єдиної думки [27; с.23]. “Суб'єкти (учасники) кримінального процесу (кримінально-процесуальної діяльності), як відзначає Михеєнко М.М., неоднорідні за своїм процесуальним положенням, роллю в процесі, вони виконують різноманітні кримінально- процесуальні функції та завдання, переслідують неоднакові цілі, вступають між собою в різноманітні правовідносини, що створює передумови й обумовлює необхідність їх класифікації - у наукових, педагогічних і правотворчих цілях” [24; с.45].

На підтвердження сказаного, Тертишник В.М. дає визначення терміна «учасники кримінального процесу», під ознаки якого підпадають процесуальні функції перекладача. Так, за його визначенням, “учасниками кримінального процесу є особи, які вступають у кримінально-процесуальні відносини у зв’язку з подією злочину, чиї права та обов’язки регламентуються чинним законодавством”[30; с.38].

Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року, чітко не визначає поняття і не подає класифікацію суб’єктів кримінального провадження, тому їх називають по-різному:

1) особи, які беруть участь у процесуальній дії – статті 104, 107 КПК;

2) учасники кримінального провадження – статті 27, 113, 237 КПК та ін.;

3) учасники судового провадження – статті 34, 107, 317, 347 КПК та ін.;

4)сторони кримінального провадження – статті 22, 26, 68, 69, 71 КПК та ін.;

5) фізичні особи 36, 39 КПК.

Згідно пункту 19 ст. 3 КПК сторонами кримінального провадження – з боку обвинувачення є слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник; з боку захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових

заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.[2; с.5]

Пункт 25 згаданої статті вказує, що учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Згідно пункту 26 ст. 3 КПК то учасниками судового провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження. [2; с.6]

До прийняття Кримінального процесуального кодексу України, у теорії кримінального процесу осіб, які брали участь у кримінальному судочинстві, іменували «учасники кримінального процесу», «учасники кримінального судочинства», «суб’єкти кримінально-процесуального права» тощо. Проте більшість науковців осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, називають суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти кримінального процесу – це державні органи та посадові особи, які ведуть кримінальний процес, або залучаються до нього, вступають між собою у процесуальні правовідносини, набуваючи процесуальних прав і виконуючи процесуальні обов’язки.

Усі особи, які вступають в процесуальні правовідносини, незалежно від підстав і обсягу їх прав, повноважень чи обов’язків, стадії кримінального процесу, в котрій вони беруть участь, чи тривалості їх участі в процесі, є суб’єктами кримінального процесу. В кримінально-процесуальні відносини різні особи втягуються по-різному. Перші – в силу необхідності захищати свої права і законні інтереси (потерпілий, цивільний позивач тощо); другі – в силу своїх посадових обов’язків (слідчий, прокурор, суддя тощо); треті – за дорученням чи угодою (представник цивільного позивача, захисник тощо); четверті – притягаються до участі в процесі у примусовому порядку (підозрюваний, обвинувачений, підсудний).

Усі суб’єкти процесу характеризуються тим, що вони:

а) беруть участь у проваджені на підставах і у порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні обставини, за яких закон виключає можливість їх участі у проваджені;

б) мають визначені права та обов’язки (закон визначає порядок їх реалізації);

в) діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов’язків у встановленому порядку;

г) вступають у процесуальні правовідносини;

д) несуть відповідальність за невиконання своїх обов’язків або порушення прав інших учасників.[25; с.154]

Усі без винятку суб’єкти кримінального процесу зобов’язані дотримуватись чинного законодавства, поважати честь і гідність інших учасників процесу й мають право на забезпечення-особистої безпеки.

За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесуального статусу вони поділялись на чотири групи.

1. Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес і залучають до його сфери всіх інших суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності (суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання).

2. Особи, які захищають свої або відстоюють інтереси інших суб’єктів в кримінальному процесі. Вони можуть здійснювати функцію приватного обвинувачення або функцію захисту від підозри, обвинувачення і захисту інших законних інтересів: потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники; підозрюваний, обвинувачений(засуджений, виправданий) особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники..

3. Особи які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі: заявник про злочин, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

В юридичній літературі (Удалова Л.Д.) пропонувалась така класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності:

1. Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес: суд, суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого відділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання.

2. Особи, котрі захищають свої права або представлені інтереси у кримінальному процесі: потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, захисник, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача та відповідача.

3. Особи, які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі: свідок, спеціаліст, експерт, перекладач, понятий, секретар судового засідання та ін.[32; с.41]

На наш погляд, відповідно до глави 3 Кримінального процесуального кодексу, яка має назву «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» найбільш доцільною є така класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності:

1. Суд.

2. Сторона обвинувачення: прокурор; органи досудового розслідування; керівник органу досудового розслідування; слідчий; оперативні підрозділи.

3. Сторона захисту: підозрюваний, обвинувачений та їх законні представники; виправданий; засуджений; захисник.

4. Потерпілий і його представник.

5. Інші учасники кримінального провадження (заявник; цивільний позивач і відповідач та їх представники; свідок; перекладач; експерт; спеціаліст; секретар судового засідання; судовий розпорядок.

Отже, суб'єкти кримінального процесу — це особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з подією злочину, чиї права, повноваження та обов'язки регламентуються чинним законодавством.

Усі особи, які вступають у процесуальні правовідносини, незалежно від підстав обсягу їх прав, повноважень чи обов'язків, стадії кримінального процесу, в котрій вони беруть участь, чи тривалості їх участі в процесі, є суб'єктами (учасниками) кримінального процесу.