Природа в кожному з нас, яку ми ще не бачили

Говорити про місце людини в природі, або ж місце природи в житті людини можна дуже багато. Це, здавалося б, є одним з тих фундаментальних питань, які може поставити перед собою людина. Та чим актуальніше воно сьогодні стає, тим звужуються його рамки. Увага більшості зараз прикута до проблем навколишнього середовища, впливу його на здоров’я людей, ресурсної кризи, тощо. А що як би розглянути природу в житті людини під таким кутом зору, про який сьогодні всі забулися або ж просто звикли і не придають цьому значення? По крайній мірі це має бути цікаво, але як скоро виявиться – це й не менш актуально.

Давайте від природи-навколишнього середовища поринемо туди, де перетинаються такі науки як фольклористика, етнологія, культурологія, та навіть психологія і соціологія.

Кожен з вас безліч разів чув різдвяні колядки. А от чи задумувалися ви коли-небудь, чому в одних колядках прославляють народження Ісуса Христа, а інші розповідають про пана-Господаря та ясний Місяць? Або чому ж те саме Різдво православні і католики святкують в різні дні? А от цікавилися ви, чому ми з радістю в серці несемо до церкви на Великдень святити паску та писанки, про що у Біблії не пишеться і що жодний інший народ не робить? А от ви можете, наприклад, пояснити чому не дозволяється спати на заході сонця, або ходити у ліс в ніч на Купала? Прикладів можна наводити безліч, але всі вони є проявом одного явища. Це явище і є тим, що робить нас українцями. Дотримуючись цього всього, сьогодні мало хто зможе це пояснити. От ті ж самі колядки ми звикли сприймати за їх релігійним змістом, але навіть сама їхня назва походить від Коляди – давнього слов’янського божества новорічного циклу, а сам день колядування ознаменував народження Сонця, і відзначався з 23 на 24 грудня, якраз коли після зимового сонцестояння день починав збільшуватися [2;406]. Згодом Коляду замінило християнське Різдво, що і внесло плутанину ще й з датою святкування [7;210]. А от яйце споконвіку було космогонічним символом, згадати ту ж казку про яйце-райце. От чому воно стало символом Великодня – початок нового життя, а кругла паска – ніщо інше як сонце, що дає тепло і живильну силу. Що ж до сну, то в українській народній творчості сон завжди асоціювався із смертю, і навпаки. Природа теж, як людина прокидалася на світанку, і засинала із заходом сонця. Схід і захід були тими межовими зонами, які треба було краще перечекати, і якщо людина відійде від ритму природи і засне невчасно – зможе заблукати між цими двома світами, і ніколи більше не проснутися. Аналогічно заборонялося і міняти сплячій людині голову і ноги місцями - душа тоді могла б заплутатися і не повернутися в тіло, що було б печально.