Проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств

Будь-яка підприємницька діяльність завжди пов’язана з ризиком. Непередбачуваність господарської діяльності призводить до багатьох небажаних наслідків: від незначних матеріальних збитків до повного банкрутства. Тому особливу актуальність набуває проблема забезпечення економічної безпеки підприємства, адже правильне діагностування проблем економічної стійкості, систематизація загроз, ризиків є головним завданням для стабільного функціонування організації.

Дослідженням проблем економічної безпеки держави і підприємства займаються такі вчені: Ареф’єва О., Бінько І., Войнаренко М., Геєць В., Духов В., Єрмоленко М., Микитенко В., Мунтіян В., Нижник В. та ін. Разом з тим, й надалі залишаються не вирішеними питанняформування ефективної безпеки функціонування підприємства за умов сьогоднішньої нестабільної ситуації в країні.

Економічна безпека підприємства – це стан захищеності підприємства від негативного впливу дестабілізуючих факторів, при якому забезпечується стабільне його функціонування, реалізація основних комерційних інтересів у даний час і в майбутньому [1, 26]. Існують зовнішні та внутрішні дестабілізуючі фактори. До зовнішніх належать: законодавча нестабільність, необґрунтовані зміни у системі державного регулювання підприємницької та господарської діяльності, протизаконну діяльність конкурентів, безвідповідальність ділових партнерів, свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб, корупція, негативні макроекономічні тенденції і т.д. До внутрішніх негативних факторів відносять дії чи бездіяльність працівників, які суперечать інтересам комерційної діяльності підприємства, наслідком чого може бути втрата інформаційних ресурсів, звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до послаблення інтелектуального потенціалу, втрата економічних зв’язків з партнерами, постачальниками, підрив ділового іміджу підприємства на ринку.

Враховуючи спектр можливих загроз економічної безпеки організації, захисту підлягають всі види ресурсів, що залучаються для досягнення економічної і соціальної мети організації. Виділяють такі напрями:

− фізичну безпеку об'єктів підприємницької діяльності: будівель, споруд, машин, механізмів, товарних запасів, сировини, фінансових ресурсів;

− юридичну безпеку, під якою розуміється виявлення неправомірних дій з боку суб’єктів господарювання, компетентне оформлення порядку і умов здійснення діяльності;

− інформаційну безпеку, захист об'єктів інтелектуальної власності та інших нематеріальних активів, інформаційних мереж, ресурсів;

− безпеку персоналу, техніку безпеки, особисту безпеку підприємця, безпеку ділових відносин [2, с. 99].

Для того, щоб підвищити рівень економічної безпеки підприємств та держави в цілому, на наш погляд, необхідно враховувати міжнародний досвід у цій сфері. Виходячи з цього доцільно, запропонувати такі шляхи покращення економічної безпеки підприємств:

- використання методів діагностування економічної безпеки, таких як індикаторний, ресурсно-функціональний та метод, заснований на порівнянні величини інвестицій у підприємство. Розробкою методів діагностики економічної безпеки займаються такі вітчизняні вчені, як Судакова О.І., Савчук В.П., Закорко В.П., Сербинський Б.Ю. [3];

- підприємства малого та середнього бізнесу досить часто зустрічаються з проблемою незаконних дій з боку великих підприємств та підприємств-монополістів, тому державі потрібно законодавчо закріплювати механізми реалізації прав підприємств у разі дискримінаційних дій щодо них;

- також для зниження рівня монополізму, посилення рівня контролю та «прозорості» у регуляторній сфері у більшості розвинених країн забезпечено участь громадських та асоціативних підприємницьких організацій у прийнятті рішень адміністративних органів влади визнанням на регіональному рівні принципів реалізації викладених функції, прирівнення прав та відповідальності представників бізнес-асоціацій, які входять у такі дорадчі органи, до рівня держслужбовців тощо [4, c. 63].

- розвиток страхової сфери може також бути дієвим механізмом зниження ризиків, пов’язаних із підприємницькою діяльністю;

- вдосконалення законодавства про інтелектуальну власність, авторських прав.